13.07.2021 Єдиний унікальний номер 205/2933/21
Провадження № 1-кп/205/873/21
13 липня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040690000002 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючий повну загальну середню освіту, неодруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , 14.03.2021 року приблизно о 21 годині 00 хвилин прийшов до потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Далі, ОСОБА_6 пішла до своєї кімнати, щоб відпочити, при цьому залишила свій мобільний телефон Samsung SM-A022G чорного кольору в іншій кімнаті. В цей час, ОСОБА_3 помітив вищевказаний телефон та визначив його об'єктом свого протиправного посягання та у нього раптово виник кримінально - протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_6 . Реалізуючисвій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 цього ж дня, перебуваючи у вищевказаному місці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до столу, де лежав мобільний телефон Samsung SM-A022G чорного кольору та шляхом вільного доступу своєю рукою взяв телефон. Після чого ОСОБА_3 виконавши всі дії, які вважавнеобхідними для доведення свого кримінально-протиправного умислу до кінця, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, прозпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями, ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду, яка згідно висновку судово- варознавчої експертизи № 1553-21 від 30.03.2021 становить 2951 гривень 02копійок.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, заявив про розкаяння та осуд своїх дій, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та просив суд, при судовому розгляді застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, обмежуючись лише його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_3 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , суду пояснив, що 14.03.2021 року, близько 21.00 год. він прийшов додому до потерпілої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , щоб провідати її співмешканця, який виписався з лікарні. Певний час вони знаходилися у вказаному будинку разом, а потім ОСОБА_6 пішла в іншу кімнату відпочивати. Коли він, ОСОБА_3 вже уходив з вказаного будинку, він побачив на столі залишений мобільний телефон Samsung чорного кольору, який залишила ОСОБА_6 . Розуміючи, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_6 , а також, що за ним ніхто не спостерігає, він, ОСОБА_3 , взяв вказаний мобільний телефон та поклав до себе у кишені, після чого залишив будинок ОСОБА_6 . В подальшому, викрадений ним мобільний телефон він заклав до ломбарду, отримавши за нього близько 1300 грн. Після того, як його дії були викриті, він викупив мобільний телефон з ломбарду та повернув його потерпілій ОСОБА_6 , чим добровільно відшкодував заподіяні збитки.
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченою, всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального проступку, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає його щиросердне каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді обмеження волі у межах установленою санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень, звільнивши його від призначення покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу №1553-21 від 30.03.2020 року, витрати на яку складають 343,22 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речовий доказ, мобільний телефон смартфон «Samsung SM-A022G чорного кольору, відповідно до ст. 100 КПК, підлягає повернення за належністю потерпілій ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави 343 (триста сорок три) гривні 22 копійок витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 1553-21 від 30.03.2020 року.
Речові докази, якими було визнано мобільний телефон смартфон ««Samsung SM-A022G чорного кольору - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_6 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1