Справа № 204/4243/20
Провадження № 2/204/191/21 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
03 червня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
за участю відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс», ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів,-
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в розмірі 8472 грн. 97 коп. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що 29 травня 2017 року між ТОВ «Автотранссервіс» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6684236, відносно транспортного засобу Mercedes, державний номкр НОМЕР_1 . Згідно постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2017 року у справі № 203/2977/17 30 червня 2017 року о 15 год. 19 хв. у м. Дніпро на просп. Олександра Поля, 110 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.09.2017 року у справі № 203/2977/17 ОСОБА_3 , було визнано винним у настанні дорожньо-транспортної внаслідок порушення передбаченого ст. 124 КУпАП. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся відповідач. На підставі даної заяви та наданих Відповідачем документів було складено страховий акт № 170000121916 від 28.07.2017 року. На підставі вище зазначеного страхового акту позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 8472,97 грн. на користь відповідача. Позивач звернувся до ТОВ «Автотранссервіс» із претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу на підставі п. ґ. ч. І ст. 38 Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте, згідно відповіді ТОВ «Автотранссервіс», транспортний засіб Mercedes, державний номер НОМЕР_1 за вказаних у претензії обставин учасником ДТП не був. Також, ОСОБА_3 не був працівником ТОВ «Автотранссервіс». Окрім того, згідно витягів із Централізованої бази даних Моторного (транспортного страхового бюро України за державним номером НОМЕР_1 знайдено три транспортних засобів:
1. 3A3 110307 (WIN код НОМЕР_3 ) - забезпечений за полісом № АК 486813 ПрАТ «УПСК»;
2. Daewoo (WIN код НОМЕР_4 ) - забезпечений за полісом № АК 486812 Л ПрАТ «УПСК»;
3. Mercedes-Benz 310D (WIN код б/н) - забезпечений за полісом № АК66842 ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Також, згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_3 керував транспортним засобом Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 (WIN код НОМЕР_5 ). Враховуюче вказане, транспортний засіб Volkswagen, державний номер НОМЕР_1 не було забезпечено договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК6684236 у позивача. Отже, на підставі вищезазначеного, у зв'язку із тим що у Позивача не виник обов'язок відшкодувати шкоду завдану відповідачу, оскільки цивільно-правова відповідальність позивача не настала, в такому разі Відповідач особа, яка набула кошти за рахунок позивача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути позивачу ці кошти. Звертає увагу суду на те, що позивач звертався до відповідача із претензією про повернення безпідставно набутих коштів, проте виплати з боку відповідача здійснено не було.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.
ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовної заяви, оскільки вважає, що перевіркою документів повинні були займатися саме співробітники позивача, а відтак помилка при перевірці даних по клієнту на боці позивача. Зазначила, що не зрозуміло, чому саме помилку позивач помітив тоді, коли спливає строк позовної давності для звернення до суду з позовом.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 203/2977/17, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 19 липня 2017 року о 15 год. 19 хв. за адресою просп. Олександра Поля 110 в м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 і Daewo, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 .
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення № 203/2977/17 ОСОБА_3 було визнано винним в скоєному ДТП і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.12).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема щодо винуватості ОСОБА_3 не потребують доказування, оскільки вони встановлені постановою суду по вищевказаній справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
У вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді, автомобілю Daewo, державний номерний знак НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 170000121916 на підставі ремонтної калькуляції № 17-121916 від 21.07.2017 року сума страхового відшкодування становить 8472 грн. 97 коп. (а.с. 34).
З платіжного доручення № ЗР044826 від 01 серпня 2017 року вбачається, що позивачем було сплачено ОСОБА_2 відшкодування згідно страхового акту № 170000121916 від 28.07.2017 року у сумі 8472 грн. 97 коп. (а.с. 35).
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі вищевикладеного, ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 06.11.2019 року звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 36).
Втім, з відповіді № 303 від 09.12.2019 року вбачається, що 29 травня 2017 року між ТОВ «Автотранссервіс» та ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової діяльності власника наземного транспортного засобу Mercedes, державний номер НОМЕР_1 . Але, громадянин ОСОБА_3 не є працівником ТОВ «Автотранссервіс». Більш того, дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Mercedes, державний номер НОМЕР_1 30 червня 2017 року не відбувалася (а.с. 37).
Згідно з ч. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до цього закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З вищенаведеного вбачається, що ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було сплачено страхове відшкодування, в той час, як автомобіль, водія якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (дорожньо-транспортної пригоди), не був застрахованим ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При зверненні до суду позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин, а доказів зворотного відповідачкою не надано. Відтак, відповідачка на власний розсуд розпорядилася своїми правами.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18 (провадження № 61-17205 св 19) (з повним текстом постанови можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87517072).
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням всього вищевказаного в сукупності, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в розмірі 8472 грн. 97 коп.
Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 979, 993, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс», ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» завдані збитки в розмірі 8472 грн. 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судовий збір в сумі 2102 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; адреса для листування: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 19Б, офіс 9.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 30548889, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, буд. 8.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя В.В. Самсонова