Справа № 203/2595/21
Провадження № 2-з/0203/105/2021
13 липня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого, судді - Колесніченко О.В.,
за участю секретаря - Давіденко Ю.А.,
розглянувши у провадженні № 2-з/0203/105/2021 заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
У липні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 пред'явила позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», де третіми особами вказала приватного нотаріуса Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В., приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецьку О.О., на предмет визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 06 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В. за реєстровим № 6243, про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» боргу в сумі 365767,62 грн.
В обґрунтування таких вимог посилалась на те, що зазначений виконавчий напис вчинено на підставі документів, наданих відповідачем, що не підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем, а будь-якої заборгованості у відповідача перед позивачем немає, про наявність заборгованості чи прострочення виконання зобов'язань її не повідомляли. Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабміну №1172 від 29 червня 1999 року зі змінами, внесеними Постановою Кабміну №662 від 26 листопада 2014 року, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабміну №662 в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (п.2 змін) та визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», тобто Перелік діє в попередній редакції, однак нотаріусом жодну з наведених обставин не прийнято до уваги, у зв'язку з чим виконавчий напис 14 серпня 2020 року вчинив з такими порушеннями закону, що тягнуть визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2021 року вказана справа передана судді Колесніченко О.В.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2021 року позовна заява прийнята до провадження та у справі відкрито провадження.
13 липня 2021 року представником позивача через канцелярію суду подано згідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 152 ЦПК України заяву, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст. 151 цього Кодексу, в якій порушено питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №6243, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В. 06 квітня 2021 року у виконавчому провадженні №6243, відкритого 01 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О.
В обґрунтування необхідності вжиття таких заходів забезпечення представник позивача посилається на те, що на підставі вказаного виконавчого напису від 06 квітня 2021 року, пред'явленого до виконання, приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито 01 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65635440 про стягнення заборгованості 365767,62 грн., яка стягується з заробітної плати позивача, яка працює в АТ «Альфа-Банк», у відповідності до постанови приватного виконавця від 01 червня 2021 року, однак у позивача відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором, який укладений у простій письмовій формі, перед банком, на підставі якого вчинено виконавчий напис та з того часу минуло більше ніж три роки, що суперечить ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, у разі задоволення позову виконання рішення суду буде ускладнене, а вчинений виконавчий напис порушує права позивача і їх відновлення буде істотно ускладнене або взагалі неможливе через фактичне примусове його виконання, з огляду на те, що по суті відбудеться виконання виконавчого документу, який не підлягає виконанню та оскаржується в судовому порядку.
Разом з цим, представник позивача просить заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій О.О. вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення на позивача.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 липня 2021 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6243, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 365767,62 грн.(а.с.18).
Приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 01 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 65635440 про стягнення заборгованості 365767,62 грн. з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»(а.с.16,17).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 09 червня 2021 року звернуто стягнення на заробітну плату, яку остання отримує у АТ «Альфа-Банк» (а.с.34-36).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв'язання спору на його користь.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову визначені ст. 150 ЦПК України, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Пунктом 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса визначений як виконавчий документ, що підлягає примусовому виконанню відповідно до вказаного Закону.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, відповідно до ст. 149 ЦПК України знайшов подану заяву обґрунтованою, виходячи з предмету позову - визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, пред'явленого боржником з підстав вчинення такого напису за спірною заборгованістю та на підставі скасованого нормативного акту, які сукупно з обставинами фактичного проведення виконання такого виконавчого документу за рахунок заробітної плати позивача, дають достатні підстави вважати наявним ризик фактичного виконання виконавчого документу до вирішення спору про його законність і наявність підстав для такого виконання, що без зупинення такого стягнення на час вирішення даного спору може істотно ускладнити виконання рішення суду, а так само, ускладнити поновлення порушених прав позивача з повернення стягнутих коштів, в тому числі, і в судовому порядку, що потребуватиме зусиль та витрат, а тому суд приходить до висновку, що належить допустити забезпечення позову у співмірний із заявленими вимогами спосіб за п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України - зупинення стягнення на підставі оскаржуваного боржником (позивачем у справі) виконавчого напису нотаріуса №114940 від 18 грудня 2020 року до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, про що і постановляє цю ухвалу згідно з ч. ч. 1, 6, 7 ст. 153 цього Кодексу.
Розглядаючи вимогу щодо заборони приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій О.О. вчиняти будь-які виконавчі дії щодо звернення стягнення на позивача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї вимоги, оскільки такий зазначений представником позивача спосіб забезпечення позову у вигляді звернення стягнення на позивача не передбачений положеннями ст. 150 ЦПК України.
Підстав для обов'язкового надання зустрічного забезпечення позивачем, яка має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч. 3 ст. 154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов'язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов'язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 149, 150, 153, 157, 260-261, 431 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) - ОСОБА_2 - задовольнити частково, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 06 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В., зареєстрованого в реєстрі за №6243, за яким стягується заборгованість із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в розмірі 365767,62 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 203/2595/21.
Копію цієї ухвали видати негайно заявнику, відповідачу, приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькій О.О. та приватному нотаріусу Івано-Франковського міського нотаріального округу Івано-Франковської області Личук Т.В..
Виконати вжиті заходи забезпечення позову негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі цієї ухвали, яка має силу виконавчого документу, незалежно від відкриття виконавчого провадження.
Пред'явити цю ухвалу про забезпечення позову до виконання строком у три роки з наступного за днем її постановлення дня. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом обов'язкового поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний 13.07.2021.
Суддя О.В. Колесніченко