Справа № 442/895/21 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 11-кп/811/483/21 Доповідач: Головатий В. Я.
06 липня 2021 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді Головатого В.Я.,
суддів - Белени А.В., Маліновської-Микич О. В.,
при секретарі - Сеньків Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_1 , захисника Галишина А. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2021 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича Львівської обл., українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121КК України,-,
з участю прокурора Марушія А.О.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
захисника Галишина А. В.,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, ОСОБА_2 у строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 30.12.2020 року по 31.12.2020.
Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 .
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено домашній арешт.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що, за він, 30.12.2020 приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час виниклого словесного конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_1 , маючи умисел на заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи у правій руці кухонний ніж, наніс потерпілій один удар лезом ножа у ділянку живота зліва, в результаті чого спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини із локалізацією рани на передній черевній стінці, лівіше середньої лінії з ушкодженням по ходу раневого каналу прямого м'язу живота зліва, великого сальника, брижі тонкої кишки, які по ступеню тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Потерпіла ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати дії обвинуваченого на ст. 128 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що обвинувачений має на утриманні двох дітей, відшкодував їй завдану злочином шкоду. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння. Звертає увагу на тому, що злочин вчинено з необережності. Зазначає, що у разі перекваліфікації його дій на ст. 128 КК України, вона відмовляється від підтримання обвинувачення.
Захисник Галишин А. В. в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити та перекваліфікувати дії обвинуваченого на ст. 128 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
В доводах апеляційної скарги захисник вказує, що злочин вчинено з необережності, що підтверджується протоколом слідчого експерименту. Суд не дав оцінки показання потерпілої щодо наявності на руці обвинуваченого тілесних ушкоджень як сліду боротьби та наслідку заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій. Вказує. що показання свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння викладені у вироку суперечать його показанням, даним у судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, потерпілої, які підтримали апеляційні скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у апеляційні скарги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину вину визнав частково, та ствердив, що не мав наміру умисно нанести тяжкі тілесні ушкодження та здійснив їх необережно.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні суду показала, що вона 30.12.2020 прийшла в гості до своєї подруги ОСОБА_4 та почали приготування до Нового року. Вживали алкогольні напої. Дещо пізніше прийшов співмешканець ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . Між ними виник конфлікт. ОСОБА_2 взяв ніж і вдарив її в живіт, після чого вона відчула біль та втратила рівновагу, ослабла. Після поранення ОСОБА_2 вийшов з кухні. Звідки отримав ОСОБА_2 поранення на руці їй не відомо, медичну допомогу їй він не надавав, станом здоров'я не цікавився. Під час конфлікту більше нікого не було. Вказала, що ОСОБА_2 неодноразово їй погрожував.
Матеріалами справи встановлено, що судом першої інстанції досліджені протокол слідчого експерименту від 21.01.2021 року з відеозаписом на DVD-R диску за участю судово-медичного експерта Білого О. та підозрюваного ОСОБА_2 , який показав на місці обставини спричинення потерпілій тілесних ушкоджень (а.с. 74-79).
Відповідно до протоколу слідчого есперименту від 21.01.2021 року та відеозапису на DVD-R диску за участю судово-медичного експерта ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_1 , остання показала на місці обставини нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .
Крім того, суд першої інстанції взяв до уваги, як доказ вини обвинуваченого висновки експертизи №24 від 25.01.2021 року, та №30 від 29.01.2021 року.
Так, відповідно до висновку додаткової експертизи №24 від 25.01.2021 року, яка проведена експертом ОСОБА_6 , тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колюче-різаного поранення черевної порожнини, що наявне у ОСОБА_1 , могло виникнути за механізмом, показаним нею під час проведення слідчого експерименту, тобто внаслідок нанесення їй удару ножем. При проведенні слідчого експерименту за участю громадянина ОСОБА_2 останнім було показано ділянку на тілі, що по локалізації відповідає тілесному ушкодженню, яке наявне у ОСОБА_1 , проте механізм виникнення чітко показаний не був.
Однак, згідно з висновком додаткової експертизи №30 від 29.01.2021 року, проведеної експертом ОСОБА_7 , тілесні ушкодження у ОСОБА_8 у вигляді двох рубців на долонних поверхнях нігтьових фаланг третього та четвертого пальців, які спричинені дією гострого предмета, давністю двох тижнів до декількох місяців та по ступеню тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження. Враховуючи характер та локалізацію вищевказаних тілесних ушкоджень і беручи до уваги дані слідчих експериментів за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , експерт прийшов до висновку, що ці тілесні ушкодження могли бути спричинені за обставин, які показував ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту та мало ймовірно, що вони могли бути спричинені за обставин вказаних ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участю.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що вказані висновки експертизи, які взяті судом першої інстанції як докази вини обвинуваченого суперечать один одному.
Однак, суд першої інстанції зазначених суперечностей у висновках шляхом проведення допитів судово-медичних експертів чи проведення експертизи не усунув.
З огляду на це, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, що на думку колегії суддів є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили суду ухвалити законний та обґрунтований вирок, та унеможливлює суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, перевірити доводи, викладені у апеляційній скарзі.
Відтак, вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2021 року підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати ухвалу суду апеляційної інстанції, перевірити в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційних скаргах, та ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409,412,415, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 , захисника Галишина А. В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02.04.2021 року відносно ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Судді:
Головатий В. Я. Белена А. В. Маліновська-Микич О. В.