Справа №766/8674/20
н/п 1-кп/766/611/21
13.07.2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020230020000993 від 04.05.2020, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, неповнолітніх утриманців не маючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (проступку),
передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_4 03.05.2020 приблизно о 14:30 годині, перебуваючи біля будинку №116 по вул. Комарова у м. Херсоні, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті неприязних відносин, наніс два удари дерев'яною палицею по голові потерпілого ОСОБА_6 , а саме: у тьмяну область. Далі продовжуючи свої протиправні дії наніс один удар кулаком правої руки в губу з лівої сторони, в результаті чого заподіяв йому тілесні ушкодження, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав повністю, заперечив проти викладених в обвинувальному акті обставин. Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 не визнав повністю. Дав показання про те, що у них з потерпілим неприязні відносини протягом тривалого часу.
03.05.2020 близько 12:00 години він вийшов на вулицю (на межі його ділянки по АДРЕСА_1 та межі ділянки потерпілого - АДРЕСА_2 ) і побачив, що ОСОБА_6 та його дружина миють придворову ділянку. Залишився на вулиці, щоб вони не залили яму водою, що знаходиться на межі їх домоволодінь. Коли ж ОСОБА_6 став лити воду в яму, то на його питання навіщо так робити, потерпілий підійшов до нього та вдарив його шлангом по голові, від чого у нього злетіли окуляри. ОСОБА_6 хотів ударити його повторно, вони зчепились, на нього ззаду навалилась дружина потерпілого та теща, між ними виникла штовханина, від чого він впав, коли зміг підвестись на ноги, то ОСОБА_7 зробив рух ногою, щоб знову його вдарити, вони з ним впали на бік. Дружина потерпілого та теща стали їх розтягувати.
Після конфлікту ОСОБА_6 повернувся до себе в двір, за ним слідом пішла і теща.
Зазначив, що до 18.05.2020 до нього ніхто не звертався і він був впевнений, що конфлікт вичерпано. Зі свого боку жодних тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв, тим більше палицею. На його переконання тілесні ушкодження у потерпілого виникли внаслідок його падіння з висоти власного зросту.
Не зважаючи на заперечення обвинуваченого ОСОБА_4 , його позиція повністю спростовується дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав суду показання про те, що 03.05.2020 прибираючи свою ділянку, побачив обвинуваченого на межі їх ділянок, який спочатку виражався в його бік нецензурною лайкою. Він зі свого боку запитав, коли той відремонтує біля себе дорогу, яка через нього була тривалий час розрита. На що ОСОБА_8 забіг до себе в двір, звідки вибіг з палицею в руках та наніс йому удар по голові. Коли він забирав у обвинуваченого палицю, то він спочатку впав, після чого сів на землю. В цей момент на вулицю також вийшла його теща - ОСОБА_9 , яка намагалась їх розборонити. Він зі свого боку не давав обвинуваченому можливості наносити удари, проте останній все ж таки наніс ще один удар палицею та один удар кулаком.
Конфлікт відбувався за адресою вул. Комарова, 116, навпроти його гаражу. Удари були нанесені по голові, по щоці з правої сторони та кулаком правої руки по верхній лівій губі. Внаслідок ударів обвинуваченого у нього був синець на голові та розбита губа.
Свідками їх бійки були його дружина, теща та знайомий, який спостерігав зі сторони з машини. ОСОБА_10 ніхто тілесних ушкоджень не наносив. Він же наступного дня звернувся до експерта, який його оглянув.
Просив суд стягнути з обвинуваченого на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 120 тисяч гривень, обґрунтувавши заявлену суму тривалим конфліктом з обвинуваченим, а також хвилюванням як за себе, так і за близьких.
Показання потерпілого ОСОБА_6 підтверджені протоколом проведення слідчого експерименту від 15.05.2020 з відеозаписом до нього за участю останнього. Так потерпілий на місці події пояснив, що 03.05.2020 близько 12:00 години він знаходився на вулиці біля будинку №116 по вул. Комарова, де здійснював прибирання. Зі сторони свого будинку за ним спостерігав ОСОБА_11 . Коли ж звернувся до нього з приводу питання коли він залатає яму, що на проїзній частині вулиці, яка виникла внаслідок проведення ним ремонтних робіт трубопроводу, то ОСОБА_4 на його адресу почав висловлюватися нецензурною лайкою. На його зауваження не реагував, а потім забіг до себе у двір, звідки вибіг з дерев'яною палицею та почав бігти на нього. Він зі свого боку намагався його зупинити, тому поливав водою, однак це його не зупинило. ОСОБА_4 наніс йому один удар по голові палицею, він хапався за палицю та намагався вирвати її у ОСОБА_4 , але він наніс йому ще один удар в область губи. В цей час із двору виходила його теща, яка це побачила та стала кричати. Йому вдалося вирвати палицю у обвинуваченого та повалити його на землю. Тілесних ушкоджень він йому не спричиняв. Також на крики вибігла його дружина. Він відволікся на них, в цей час ОСОБА_4 , піднявся та вдарив його кулаком правої руки по обличчю, теща стала між ними, а обвинувачений забіг до себе в двір.
Про наявність тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 , які виникли 03.05.2020 свідчить висновок експерта №156 від 23.05.2020. Так виявлені ушкодження під час освідування ОСОБА_6 : синці голови, обличчя, крововилив в слизову верхньої губи зліва виникли від травматичних дій тупих предметів протягом однієї доби до проведення освідування, не виключено 03.05.2020, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , було нанесено не менше 3 травматичних впливів тупими предметами.
Відповідно до протоколу огляду предмета від 28.05.2020 оглянуто дерев'яну палицю, надану потерпілим ОСОБА_6 , огляд якої було проведено і під час судового розгляду. Так остання має розмір 1 м. довжини та діаметр 6 см.
За твердженням потерпілого саме вказаним предметом йому і було спричинено ушкодження обвинуваченим, про що є підтвердженням висновок додаткової судово-медичної експертизи №435/177/156 від 23.12.2020, відповідно до якого з урахуванням характеру та місця розташування тілесних ушкоджень ОСОБА_6 виникнення тілесних ушкоджень, а саме: синця на межі тім'яної і лобової областей зліва, крововиливу в слизову верхньої губи зліва від ударів палицею, не виключається, синця зовнішнього кута рота справа від удару рукою, не виключається, при падінні з висоти власного зросту, виключається.
Показання потерпілого підтвердила і свідок ОСОБА_9 , яка під час судового розгляду пояснила, що бачила як ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_6 , оскільки 03.05.2020 вона вийшла з двору будинку АДРЕСА_2 (йшла до сусідки) та побачила як зі свого двору вибіг обвинувачений з палицею, якою наніс удар ОСОБА_12 по голові з лівої сторони, який намагаючись зупинити дії обвинуваченого виривав палицю з рук останнього, але ОСОБА_8 зміг нанести ще один удар кулаком по обличчю потерпілого.
Бачила два удари, нанесені потерпілому, а потім ще один. Палиця, якою було нанесено удари залишилась лежати на місці конфлікту. Обвинувачений її з собою не забрав і вона там лежала до приїзду поліції. Зазначила, що потерпілий обвинуваченого на землю не штовхав, останній впав на землю внаслідок того, що ОСОБА_7 виривав у нього палицю. В результаті дій обвинуваченого у потерпілого була кров на обличчі зліва, синець.
Аналогічної позиції свідок ОСОБА_9 дотримувалась і під час проведення слідчого експерименту за її участю, про що свідчить протокол проведення слідчого експерименту від 15.05.2020 з відеозаписом до нього. Так під час проведеної слідчої дії свідок на місці показала та розказала, що 03.05.2020 йшла до сусідки. Біля їх двору - АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 (зять) поливав присадибну ділянку. В цей момент зі свого двору вискочив ОСОБА_8 з великою палицею в руках. Вона зрозуміла, що він збирається наносити удари ОСОБА_12 , а тому стала кричати, щоб запобігти бійці. Проте ОСОБА_8 наніс удари палицею по голові потерпілого, коли ж той зміг її вирвати, то наніс ще удари кулаком по обличчю, від чого розбив губу.
Показання як потерпілого, так і свідка ОСОБА_13 підтвердив допитаний судом свідок ОСОБА_14 , який дав покази про те, що бачив як ОСОБА_7 поливав біля свого будинку. В цей момент на нього вибіг сусід з палицею в руках. Потерпілий відхилився від палиці, проте йому все одно сусідом було нанесено удар в область голови. В їх конфлікт втрутилась ОСОБА_9 , але ОСОБА_8 все одно зміг нанести ще удари кулаком по обличчю потерпілого. Обвинуваченого ніхто не бив, а у ОСОБА_6 бачив кров з лівої сторони біля губи. Крім того слідом за ОСОБА_15 на вулицю вибігла дружина потерпілого, яка також намагалась завадити бійці. ОСОБА_7 вирвав палицю з рук обвинуваченого, від чого він впав на землю.
Під час проведеного за участі свідка ОСОБА_14 слідчого експерименту (протокол проведення слідчого експерименту від 27.05.2020 з відеозаписом до нього) останній на місці показав та розказав, що 03.05.2020 приїхав у власних справах до ОСОБА_6 . Коли під'їхав до будинку АДРЕСА_1 , то побачив як останній поливав свій двір. Поки паркував автомобіль, то побачив як із сусідського будинку вискочив сусід ОСОБА_8 з палицею в руках, якою почав наносити удари по голові потерпілого. ОСОБА_7 вихопив у нього палицю з рук і в цей момент з двору вибігла ОСОБА_9 , намагаючись їх розборонити. Але обвинувачений не зважаючи на неї наніс удари кулаком в обличчя потерпілого. ОСОБА_7 зміг повалити обвинуваченого на землю, останній після цього підвівся та забіг до себе в двір. Також частину конфлікту бачила дружина потерпілого, яка вийшла з двору пізніше.
Показання як обох свідків, так і потерпілого частково підтвердила допитана судом свідок ОСОБА_16 , яка пояснила, що 03.05.2020 разом з чоловіком прибирали в дворі та біля двору свого будинку по АДРЕСА_2 . Коли вже зайшла в двір, то почула крики свої матері - ОСОБА_13 , через що повернулась на вулицю. Коли вибігла, то побачила як обвинувачений наносить удари по голові потерпілого палицею, який намагався її перехопити, щоб припинити протиправні дії. Коли у ОСОБА_6 вийшло вихопити палицю, то ОСОБА_8 впав на землю, але швидко піднявся і став наносити удари кулаком по обличчю потерпілого. Бачила не менше двох ударів нанесених обвинуваченим потерпілому - один в район лоба, інший в область щоки.
Висновок додаткової судово-медичної експертизи №177/156 від 23.05.2020 свідчить про те, що покази свідка ОСОБА_9 та потерпілого співвідносяться з тими тілесними ушкодженнями, які отримав останній. Так утворення тілесних ушкоджень способом, вказаним в протоколі допиту ОСОБА_6 , від 08.05.2020, та в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , від 15.05.2020, не виключається. Утворення тілесних ушкоджень способом, вказаним в протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , від 14.05.2020 та в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 , від 15.05.2020, не виключається.
Суд вважає, що наведені показання потерпілого, свідків та решта досліджених в судовому засіданні доказів повністю підтверджують час, місце та обставини, вчиненого обвинуваченим правопорушення. Суд вважає, що між потерпілим та обвинуваченим виникла конфліктна ситуація, що і спровокувало нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , які спричинили настання наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень. Допитані в судовому засіданні свідки та потерпілий давали послідовні показання, які не містять суперечностей і з проведеними слідчими експериментами за участі останніх, а відповідно узгоджуються як між собою, так і з рештою доказів, тому ставити їх під сумнів суд підстав не має.
Оцінюючи заперечення обвинуваченого суд розцінює їх як обраний спосіб захисту, метою якого є уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Крім того, майже весь обсяг заперечень є лише результатом суб'єктивної оцінки доказів по справі і жодним чином не свідчить про наявність суперечностей між дослідженими судом доказами, як і не свідчить про їх неправдивість, оскільки з точки зору взаємозв'язку дослідженого судом обсягу доказів по справі - останні є такими, що доводять обставини вчиненого ОСОБА_17 правопорушення. Покази ж свідків та потерпілого, які на переконання обвинуваченого є непослідовними та суперечливими, не свідчать про їх неправдивість, а є лише відображенням суб'єктивного сприйняття конфлікту кожним з них, що у свою чергу не може беззаперечно ставити їх під сумнів.
З приводу позиції обвинуваченого щодо речового доказу (палиці), якою було нанесено удари потерпілому, суд зазначає наступне.
На підставі ст. ст. 3, 56 КПК України потерпілий є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 КПК України показання потерпілого є процесуальним джерелом доказів. Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому предмети на підтвердження фактів, які стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, а слідчий зобов'язаний прийняти ці речі для виконання завдань кримінального провадження та з'ясування всіх обставин, що згідно зі ст. 91 КПК України належать до предмета доказування. Тому, жодних підстав, визначених обвинуваченим, для визнання речового доказу недопустимим судом не вбачається, оскільки останній був отриманий, а в подальшому і залучений до матеріалів кримінального провадження в порядку та на умовах визначених КПК України.
З приводу протоколів допиту потерпілого та свідків, суд зауважує таке. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Отже, заперечення обвинуваченого в наведеній частині є безпредметними, оскільки протоколи допитів свідків та потерпілого, оформлених під час проведення досудового розслідування об?єктом дослідження суду не були. Така ж слідча дія як слідчий експеримент за своєю природою є не лише відображенням показів, а й фіксацією демонстрації тих чи інших обставин вчиненого кримінального правопорушення. У свою чергу обставин, визначених КПК України, які б ставили під сумнів проведені слідчі дії судом не встановлено, а відповідно підстав для визнання їх недопустимими не вбачається, оскільки проведена слідча дія відповідає вимогам ст. 240 КПК України, а оформлені відповідні протоколи - ст. 104 КПК УКраїни.
Крім того, враховуючи зміст протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 23.05.2020 (за змістом якого жодних заперечень в стадії відкриття матеріалів досудового розслідування стороною захисту та обвинуваченим не вносилось), судом встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконання ст. 290 КПК України доступу до речей, що автоматично не ставить під сумнів допустимість речового доказу з підстав невиконання вимог ст. 290 КПК України. Крім того, матеріали кримінального провадження, надані ОСОБА_10 містили відомості щодо огляду речового доказу, а тому останній не був позбавлений права ініціювати його огляд і в стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Не спростовують висновків суду і твердження обвинуваченого про спричинення тілесних ушкоджень саме йому, оскільки він до органів поліції не звернувся, а подав лише відповідну заяву через три тижні після подій, які мали місце 03.05.2020, що свідчить про прагнення уникнути відповідальності, переклавши відповідальність з себе на потерпілого.
При вирішенні заявлених позовних вимог потерпілого ОСОБА_6 суд приходить до наступних висновків.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
Враховуючи роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб (п. 7).
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що дійсно потерпілому ОСОБА_6 була заподіяна моральна шкода, встановлена особа, яка спричинила шкоду, встановлено протиправний характер дій, а також наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням ОСОБА_4 .
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілого суд враховує обставини справи, доводи викладені потерпілим в обґрунтування розміру заподіяної шкоди, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого та той факт, що він є особою пенсійного віку, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про те, що цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню зі стягненням 10000 гривень.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який характеризується задовільно, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності хоча раніше і притягувався, проте в силу ст. 89 КК України є особою раніше не судимою. Свою вину під час судового розгляду не визнав, у вчиненому не розкаявся, а тому обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого судом встановлено не було.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому можливо призначити покарання пов'язане з грошовим стягненням, обмежень для застосування якого з огляду на вимоги ст. 53 КК України не вбачається, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню зі ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз.
Керуючись ст. ст. 124, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
* Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1355 (однієї тисячі трьохсот п'ятдесяти п'яти) гривень 04 (чотирьох) копійок.
* Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 (десять тисяч) гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1