Справа №766/13791/19
Пров. №2/766/3464/21
07 липня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Ігнатова Д.І., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Свєтова І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 42935,03 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.; сплачену суму судового збору.
В обґрунтування позову вказав, що 26.12.2018 року о 18-10 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом DACIA, д/н НОМЕР_1 в м. Херсоні при виїзді на перехрестя вул. Стрітенська та Запорізька, не надав переваги в русі та скоїв зіткнення з транспортним засобом KIA, д/н НОМЕР_2 , що належить йому. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019 р. у справі №766/454/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Його транспортний засіб на момент ДТП був застрахований у ПАТ "СК "Універсальна" за договором добровільного страхування наземного транспорту №3014/228/006526 від 05.12.2018 р. Страховиком виплачено йому суму вартості відновлювального ремонту автомобіля. За висновком експертного автотоварознавчого дослідження №1 від 15.01.2019 р., величина втрати товарної вартості автомобіля KIA SPORTEGE, д/н НОМЕР_2 складає 35286,03 грн. Вказує, що оскільки втрата товарної вартості автомобіля є складовою загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП, а страховик за законом звільнений від відшкодування її розміру, відшкодувати втрату товарної вартості повинна особа, яка завдала шкоду. Крім того, внаслідок ДТП він зазнав додаткових матеріальних витрат, які не були відшкодовані страховою компанією, а саме вартість проведення автотоварознавчого дослідження, перевезення пошкодженого автомобіля, заміна переднього номерного знаку, ремонт захисту двигуна та встановлення гаку охоронної системи. Також, внаслідок ДТП йому завдана моральна шкода, оскільки порушився його звичний спосіб життя, переживав душевні страждання, багато часу витратив на поновлення його порушених прав.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.08.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.11.2019 року призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.02.2020 року поновлено провадження у справі, продовжено судове провадження та призначено судове засідання.
04.06.2020 року представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2020 року розгляд справи відкладено, вирішено питання про виклик свідків.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Позивач вказав, що автомобіль втратив товарну вартість, три місяці він був без нього, порушився його уклад життя. Частково автомобіль було відремонтовано за його кошти, отримав каско. Після ДТП він три години чекав під дощем, оскільки відповідач відмовлявся надавати пояснення, оформити документи, після чого захворів. Автомобіль був новим, за кермом була дружина. До медичних установ він не звертався. Був зроблений додатковий ремонт. Щодо заміни номерного знаку, поліція складала документ, який він не пам'ятає.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Вказали, що втрата товарної вартості визначена експертом є меншою ніж оцінена оцінщиком. Щодо відшкодування витрат на евакуатор, у квитанціях вказані інші дати, в полісі передбачені вказані витрати, а відтак, страхова компанія повинна була здійснити відшкодування. Номерний знак було пошкоджено, але, на їх думку, заміни не потребував. Додатковий ремонт - заміна захисту двигуна здійснена 13.03.2019 р., не було пошкоджено гаку охоронної системи, а тому просили не приймати до уваги акт виконаних робіт, оскільки не зрозуміло чи потребував транспортний засіб такого ремонту та чи спричинений він цим ДТП. Щодо моральної шкоди, вважають, що не надано достатніх доказів переживань, страждань, не підтверджено медичними документами. Відповідач поніс витрати на проведення експертизи.
Суд, заслухавши вступні слова позивача, його представника, відповідача, його представника, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. Постанова набрала законної сили 03.04.2019 року (арк. справи 8).
Постановою встановлено, що ОСОБА_2 26.12.2018 року о 18.10 год., керуючи т/з DACIA, д/н НОМЕР_1 в м. Херсоні при виїзді на перехрестя вул. Стрітенська та Запорізька, не надав переваги в русі т/з KIA, д/н НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого т/з отримали механічні пошкодження. Своїми діями порушив п. 16.11 ПДР.
Транспортний засіб ОСОБА_1 KIA SPORTEGE, д/н НОМЕР_2 , за договором №3014/228/006526 добровільного страхування наземного транспорту застраховано у ПАТ "Страхова компанія "Універсальна", строком дії з 09.12.2018 р. по 08.12.2019 р. (арк. справи 9-17).
За п. 1.10 договору, ліміт витрат на транспортування пошкодженого ТЗ, які відшкодовуються страховиком складає 1000,00 грн.
Відповідно до п. 3.3.5, 3.3.11 страховик не відшкодовує збитки, заподіяні додатковому обладнанню, яке не застраховано цим договором та вартість робіт, пов'язаних з його встановленням; втрату товарної вартості ТЗ. Докази пошкодження у ДТП додаткового обладнання суду не надані.
За висновком №01 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу складеного ПП ОСОБА_3 від 15.01.2019 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля KIA SPORTEGE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження при ДТП, в цінах на момент ДТП складає 238306,33 грн. Ринкова вартість автомобіля складає 605249,16 грн. Вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля внаслідок його пошкодження при ДТП, в цінах на момент ДТП з врахування ПДВ складає 273592,33 грн. Величина втрати товарної вартості складає 35286,03 грн. (арк. справи 18-39).
Згідно чеків №2712 від 28.12.2018 р. ФОП ОСОБА_4 , сплачено 700,00 грн. за перевезення аварійного автомобіля KIA SPORTEGE, д/н НОМЕР_2 ; №2713 сплачено 300,00 грн. за перевезення аварійного авто KIA SPORTEGE, д/н НОМЕР_2 (арк. справи 40).
За квитанцією №25422 від 25.02.2019 р. ОСОБА_5 сплачено 300,00 грн. за видачу номерних знаків (арк. справи 41).
Відповідно до акту виконаних робіт №ZN-0002351 від 30.03.2019 р. ОСОБА_1 сплачено 2549,00 грн. за ремонт захисту двигуна та встановлення гаку охоронної системи, та відповідно за необхідні матеріали (арк. справи 42).
За квитанцією до прибуткового касового ордера №101 від 26.12.2019 р. ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_1 сплачено 3800,00 грн. за визначення вартості матеріального збитку (арк. справи 43).
Згідно висновку експерта №Вс-5 судової автотоварознавчої експертизи у справі №766/13791/19 складеного 10.02.2020 року судовим експертом Єрофеєвим В.О., вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику легкового автомобіля Kia Sportege 2,0 MPi реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 26.12.2018 р., в цінах станом на час його первинного огляду становить 254802,59 грн., в тому числі величина втрати товарної вартості становить 25893,77 грн. (арк. справи 79-97).
За проведення вищевказаної експертизи, відповідачем сплачено 3307,50 грн., що підтверджено рахунком на оплату №3452 від 21.12.2019 р. (арк. справи 73).
Згідно акту виконаних робіт №ZN-00001906, дата закриття 13.03.2019 р., ОСОБА_1 сплачено за ремонт автомобіля 245021,00 грн. (арк. справи 104-105).
Відповідно до пояснювальної до висновку 01 від 15.01.2019 року КТС KIA SPORTEGE, д/н НОМЕР_2 , складеної експертом ОСОБА_6 , враховуючи ринкову вартість КТС на момент огляду згідно "Болетеня автотовароведа №104" 559380 грн.00 коп. враховуючи недопробіг ГК+8,2% з врахуванням даних "табл.5, ст. 26" значення коефіцієнту ринкової вартості КТС збільшилась та склала 605249,16 грн. см. параграф (4) висновку існуючу формулу. В розрахунках ВТВ розраховується вартість, робіт, матеріалів, запасних частин, самого КТС строку експлуатації 2 роки 19 днів, у висновку експерта ОСОБА_7 склала 2 роки, 5889 зменшилась різниця в пробігу 9112 км и 7708 км, тому і призвело до зменшення ВТВ (арк. справи 106).
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003№ 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.
Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з'єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.
Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.
Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.
Пунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).
Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
У Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04.06.2014 року №6-49цс14, зазначено, що системний аналіз указаних положень законодавства, а також абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статті 1194 ЦК України, пункту 32.7 статті 32 Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти таких висновків. Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювала шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована винною особою в загальному порядку. Методикою передбачено можливість і порядок обчислення показника втрати товарної вартості колісного транспортного засобу як складової загального розміру майнової шкоди, яка завдана власнику транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП. Оскільки від сплати відповідного відшкодування законодавством звільнено страховика, то його згідно зі статтями 1166, 1187, 1194 ЦК України може бути стягнуто з особи, яка завдала шкоду.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.
Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За приписами ст.77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. А відповідно до ст. 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Звернувшись з даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача як особи, яка завдала шкоду, суму майнової шкоди у вигляді величини втрати товарної вартості в розмірі 35286,03 грн., що підтверджується звітом № 01 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, проведену оцінювачем ПП ОСОБА_3 , що має відповідне свідоцтво та сертифікат (арк. справи 18-37).
За клопотанням сторони відповідача по справі призначена судова автотоварознавча експертиза, за висновком якої № Вс-5 від 10 лютого 2020 року експертом ОСОБА_8 визначена величина втрати товарної вартості - 25893,77 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Разом з тим, у висновку № 01 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості поновлювального ремонту транспортного засобу від 15.01.2019 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ураховуючи зазначене, суд приймає до уваги як належний та допустимих доказ висновок судової автотоварознавчої експертизи у цій цивільній справі №Вс-5 від 10 лютого 2020 року складений експертом ОСОБА_8 , яким визначена величина втрати товарної вартості в розмірі 25893,77 грн.
Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу відшкодовує особа, яка її завдала. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 року №420/998/18.
Отже, у цій справі, завдана позивачу майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу підлягає стягненню саме з відповідача як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
З врахуванням визначення судовою експертизою величину втрати товарної вартості автомобіля, яка складає 25893,77 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Оскільки висновок експертного автотоварознавчого дослідження не прийнятий судом як належний та допустимий доказ, відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат на проведення вказаного дослідження.
Не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на перевезення пошкодженого автомобіля, оскільки позивачем не доведено, що останні не відшкодовані за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/4228/00652 від 05.12.2018 р., за умовами якого ліміт витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу становить 1000,00 грн.
Оскільки матеріали справи, а саме перелік пошкоджень та фототаблиці огляду транспортного засобу свідчать про явне пошкодження номерного знаку, позивачем доведено сплату 300,00 грн. за його заміну відповідною квитанцією, такі витрати не відшкодовуються страховою компанією, позов в цій частині підлягає задоволенню.
Позивачем не доведено, що додатковий ремонт, здійснений 30.03.2019 року був необхідний та пов'язаний з заподіяною шкодою внаслідок ДТП, що відбулося саме 26.12.2018 р. та не надано доказів, що його проведення не відшкодовується страховиком чи перевищує суму страхового відшкодування, суд дійшов висновку про недоведеність обов'язку відповідача відшкодувати загальну вартість ремонтних робіт та запчастин в розмірі 2549,00 грн. за актом від 30.03.2019 р.
Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд бере до уваги те, що були порушені права позивача, внаслідок чого він переніс емоційний стрес.
При цьому суд враховує і те, що внаслідок дій відповідача було порушено звичний для позивача ритм життя та загальнопобутового ладу в зв'язку з необхідністю звертатись за захистом своїх прав до суду, тощо.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе застосувати щодо даних правовідносин норми ст. 23, 1167 ЦК України та стягнути на користь позивача компенсацію заподіяної моральної шкоди.
Позивачем не надано достатнього обґрунтування вимоги щодо заявленої суми позову в частині моральної шкоди у 5000 грн., яка у такому розмірі не підтверджена належними та допустимими доказами.
Враховуючи обставини завдання моральної шкоди та вину відповідача у її заподіянні, глибину душевних страждань, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 468,72 грн.; крім того, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1504,91 грн. за проведення судової експертизи.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складене 12 липня 2021 року.
Керуючись ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 288, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 25893,77 грн. та витрати на виготовлення пошкодженого номерного знаку в розмірі 300,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн., а разом 29193,77 грн. (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто три грн. сімдесят сім копійок).
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 468,72 грн. (чотириста шістдесят вісім грн. сімдесят дві коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1504,91 грн. (одна тисяча п'ятсот чотири грн. дев'яносто одна коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Херсонський міський суд Херсонської області з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус