12 липня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9716/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент "
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року
у справі №280/9716/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент "
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволені, зокрема:
визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000351/2 від 29.12.2020;
стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» судовий збір у сумі 2102,00 грн.
08.04.2021 на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 р. у справі № 280/9716/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №280/9716/20, - відмовлено.
Ухвала суду мотивована необгрунтованістю заявленої суми витрат на правовоу допомогу, а також відсутність доказів сплати послуг адвоката.
Не погодившись з ухвалою суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 р. у справі № 280/9716/20, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, заявник зазначає, що судом першої інстанції не взяті до уваги документи, надані на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, вказує, що такі витрати є доведеними та визначеними відповідним договором про надання правової допомоги та додатковими угодами до нього.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою отримання правової допомоги позивачем 28.12.2020 був укладений із Адвокатом Будовською Наталією Володимирівною договір про надання професійної правничої допомоги.
Згідно Акту виконання робіт по договору про надання професійної правничої допомоги від 28.12.2020 Адвокатом було надано наступні послуги:
- Адвокат провів зустріч з представником Замовнка з питання неправомірної поведінки Дніпровської митниці Держмитслужби щодо подій, які відбулися 28.12.2020 при митному оформленні товару та підстав скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, провів консультацію з зазначеного питання, узгодив з Замовником правову позицію щодо судового оскарження неправомірних дій, проаналізував судову практику Верховного Суду зі спірного питання - 3 год. х 1135.00 грн. = 3405,00 грн.;
- Адвокат підготував проект позову до Дніпровської митниці Держмитслужби «Про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару» відносно митної декларації № UA11023/2020/028634 - 3 год. х 1135,00 грн. = 3405,00 грн.;
- Адвокат прийняв участь у судових засіданнях - 2 х 1135,00 грн. = 2270,00 грн.
На підтвердження заявлених вимог до матеріалів справи надано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 28.12.2020, Акт виконаних робіт від 08.04.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.07.2003 та ордер.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в суді в розмірі 9080 грн вмотивовані посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27 червня 2018 року (справа №826/1216/16), та ненаданням позивачем доказів оплати понесених витрат на правову допомогу.
Надаючи оцінку правильності висновків суду в цій частині, колегія суддів зазначає, що питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20), від 5 березня 2021 року (справа № 200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року (справа №922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваного судовогоь рішення в чатсині відмови та прийняття в даній частині нової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 р. у справі № 280/9716/20 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 р. у справі № 280/9716/20 - скасувати та прийняти нову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент " витрати на правову допомогу в сумі 9080,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко