08 липня 2021 року м. Дніпросправа № 160/9239/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року
у справі №160/9239/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Октан Груп”
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
10 серпня 2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Октан Груп” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №000633201 форми «С» від 17.07.2020 року про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в сумі 500000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення вимог законодавства, а саме щодо реалізації пального без наявності відповідної ліцензії. Позивач зазначає, що реалізації пального або придбання в межах періоду що підлягав перевірці не здійснювалось підприємством, вказує, що переміщення пального між складами не є операцією з реалізації пального.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 160/9239/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Октан Груп” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Так, судом встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом встановлено факти продажу пального без наявності відповідної ліцензії, що слугувало підставою для застосування штрафних санкцій. Суд дійшов висновку, що у спірному періоді, внаслідок відсутності належного правового регулювання питання ліцензування господарської діяльності з оптової торгівлі пальним, сумніви потрібні трактуватись на користь платника податків, а отже позивач, який подав необхідну заяву, та отримав ліцензію з затримкою не з власної провини, не повинен нести відповідальність за торгівлю пальним без наявності ліцензії. Крім того судом встановлено, що між позивачем та встановленими контрагентами укладено договір відповідального зберігання пального, а отже переміщення пального відбувалось в межах виконання даних угод, що не є реалізацію пального.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 160/9239/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що факт реалізації пального підтверджено акцизними накладними складеними позивачем на кожен факт відпуску пального.
Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали визначені по справі правові позиції , надали пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 04.07.2019 року суб'єктом господарювання ТОВ «ОКТАН ГРУП» отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі за №00614201901196 терміном дії з 04.07.2019 року по 04.07.2024 року, що дає право на торгівлю пальним.
На підставі наказу від 17.06.2020 року №1463-п та направлень від 17.06.2020 року №1798, №1799 та №1800 Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області проведено перевірку ТОВ «ОКТАН ГРУП» за адресою: 50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вантажна, буд. 10.
За результатами перевірки складено акт від 18.06.2020 року №38943/04-36-32-02/38334875 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом».
Перевіркою встановлена реалізація пального без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, а саме відповідно до ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності» ТОВ «ОКТАН ГРУП» зареєстровані:
- акцизна накладна №194 від 01.07.2019 року форми «П» на отримувача пального ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» - пальне бензин моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше код УКТ ЗЕД 2710124512 у кількості 8 674,04 кг., у літрах переведених до температури 15 С 11579,28 літрів;
- акцизна накладна №208 від 02.07.2019 року форми «П» на отримувача пального ПП «ОККО БІЗНЕС КОНТРАКТ» - важкі дистиляти (газойлі) код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 17374,50 кг., у літрах приведених до температури 15 С 20847,73 літрів;
- акцизна накладна №391 від 02.07.2019 року форми «П» на отримувача пального ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП» - пальне важкі дистиляти (газойлі) код УКТ ЗЕД 2710194300 у кількості 27423кг., у літрах приведених до температури 15 С 2084,36 літрів.
За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «ОКТАН ГРУП» ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0006333201 від 17.07.2020 року про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в сумі 500 000,00 грн. за оптову торгівлю пальним без наявності відповідної діючої ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказував на те, що відсутність законодавчо визначеного порядку отримання ліценції на право здійснення роздрібної торгівлі пальним станом на день набрання чинності Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» виключає застосування до позивача штрафних санкцій за роздрібну торгівлю пальним без ліцензії. Неврахування відповідачем відсутності ліцензійних умов при вирішенні питання про притягнення до відповідальності суб'єкта господарювання прямо суперечить ч. 2 ст. 20 Закону про ліцензування. Судом зауважено, що до 01.07.2019 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Зміна законодавчого регулювання спірних правовідносин здійснена без перехідного періоду, що призвело до того, що 01.07.2019, тобто в день, коли органи ДПС отримали повноваження на розгляд і вирішення заяв суб'єктів господарювання на отримання відповідних ліцензій, діяльність таких суб'єктів без відповідної ліцензії визнавалась протиправною і мала наслідком притягнення до відповідальності.
Суд дійшов висновку, що враховуючи положення абз. 4 п. 4 ч. 1 ст. З і ч. 1 ст. 8 Закону про ліцензування, запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним повинно бути здійснено не раніше як через два місяці після 01.07.2019, тобто не раніше 01.09.2019, тому прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є таким, що не відповідає положенням законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного позивачем рішення, та зазначає:
На час виникнення спірних правовідносин діяла редакція Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018).
Цей Закон, як в ньому зазначено, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
За визначенням в ст.1 Закону №481/95-ВР:
ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Наведеним вище Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ запроваджено ліцензування, зокрема, такого виду господарської діяльності як виробництво і торгівля пальним.
Вказаний Закон оприлюднений в офіційному виданні «Голос України» 12.12.2018 №№ 237-238.
Згідно з «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №2628-VІІІ він набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, в редакції з 01.07.2019, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Відповідно до п.3 ч. 2 ст.2 Закону № 222-VIII дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
З 01.07.2019 статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР встановлено, що:
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР , за якою до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Таким чином, з 01.07.2019 законодавець пов'язує діяльність з реалізації пального з отриманням спеціальної ліцензії на такий вид діяльності і саме з цієї дати у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Фактичні обставини справи свідчать, що ТОВ «Октан Груп» 25.01.2015 року укладено договір відповідального зберігання № 01.02/15 з ПП « Окко - Бізнес Контракт» та договір відповідального зберігання № 30.12.16 від 30.12. 2016 року з ТОВ « Інтер Інвест груп».
Умови зазначених договорів передбачають , що позивач по справі зобов'язується надавати послуги по прийманню, зливу, зберіганню та відпуску- відвантаженню нафтопродуктів протягом дії договорів та повернути ПП « Окко - Бізнес Контракт» та ТОВ « Інтер Інвест груп» належний зазначеним підприємствам продукт за їх вимогою.
Відповідно зазначених договорів, призначений та переданий на зберігання товар у власність зберігача не переходить, позивач не має права користуватися або розпоряджатися зазначеним товаром.
Позивачем надано в підтвердження реальності договорів відповідального зберігання акти приймання нафтопродуктів на відповідальне зберігання, акти звірок по руху нафтопродуктів на відповідальному зберіганні, копії яких наявні в справі. Суду надані первинні документи бухгалтерського обліку та руху грошових коштів, які супроводжували господарські операції зі зберігання пального.
Застосована до позивача санкція на підставі ст. 17 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачає відповідальність за оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду, вважає недоведеним факт здійснення позивачем оптової торгівлі в період з 01.07.2019 р. по 04.07.2019 р.
Відповідно до приписів Податкового Кодексу України, зокрема ст.202 п.14.1 пп. 14.1.202 продаж ( реалізація ) товарів - будь -які операції , що здійснюються згідно з договорами купівлі -продажу , міни, поставки та іншими договорами , які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважається продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії, поруки, схову ( відповідального зберігання), доручення, лізінгу, інших цивільно -правових договорів.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, що відповідач на власний розсуд трактує визначення - реалізація товарів , знайшло своє підтвердження в процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Доводи позивача, які підтримані судом першої інстанції про відсутність факту реалізації пального, а лише здійснення його переміщення в межах виконання угод відповідального , судом апеляційної інстанції підтримуються. Наявність акцизної накладної, що виписана позивачем згідно до приписів ст.231 Податкового кодексу України, не підтверджує факт реалізації пального, оскільки факт реалізації товару, як би такий відбувався мав бути підтверджений податковою накладною, існування якої не встановлено.
Суд апеляційної інстанції вважає, що в спірному випадку наведені позивачем доводи є переконливими для прийняття рішення про звільнення від відповідальності.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.8 цього Закону № 222-VIII (в редакції станом на 01.07.2019) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 затверджений Перелік органів ліцензування.
До вказаного Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесені зміни, згідно яким територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального.
Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.
Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
З огляду на положення абз.4 п.4 ч.1 ст. 3, ч.1 ст.8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Як встановлено судом вище, Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів №481/95-ВР, №222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім зокрема норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року.
Отже законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі №520/13020/19.
Стосовно доводів позивача з приводу листа Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17, яким на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб'єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, що цим листом ДФС встановлюється можливий строк з 12.06.2019 подання документів для отримання відповідних ліцензії, однак, станом на 12.06.2019 територіальні органи ДФС ще не мали статусу органів ліцензування діяльності з реалізації пального, крім того такий лист дійсно не адресований суб'єктам господарювання.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про нечіткість врегульованих відносин щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, оскільки Кабінет Міністрів України з метою реалізації положень Закону № №481/95-ВР в частині внесених змін Законом №2628-VІІІ лише 19 червня 2019 року постановою №545 (набрала чинності 1 липня 2019 року) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності (зокрема роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального), визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС.
Фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набранням чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.
Отже, у цьому випадку нечіткість врегулювання правовідносин, обґрунтована тим, що початок видачі ліцензії органом ліцензування та відповідальність за провадження роздрібної торгівлі пальним без ліцензії припадають на один день, може розцінюватися як штучно створена перешкода в господарюванні для добросовісних платників.
З цього приводу за правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.12.2020 у справі №520/13020/19 зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшивши суб'єкту господарювання строк для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності суб'єкта господарювання.
Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу «належного урядування», які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників.
Таким чином, якщо затримка в отриманні суб'єктом господарювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII, це свідчить про відсутність вини такого суб'єкта господарювання та, відповідно, про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності.
Однак, суд апеляційної інстанції, за результатами перегляду рішення суду в даній справі, приймаючи до уваги правові позиції сторін та фактичні обставини, зазначає, що визначальним у даній справі є недоведений відповідачем факт реалізації позивачем нафтопродуктів і відповідно безпідставність застосованої до нього фінансової санкції.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції надано правильну оцінку встановленим по справі обставинам, що призвело до вірного вирішення справи, і підстав для застосування ст. 317 КАС України, не вбачається.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 160/9239/20 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 р. у справі № 160/9239/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко