03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8524/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року в адміністративній справі №280/8524/20 (м. Запоріжжя, суддя І інстанції Сацький Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив суд:
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 та статті 37 Закону № 3723 з 01.08.2020.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року в адміністративній справі №280/8524/20 позовні вимоги задоволені.
Визнано протиправними дії та скасовано повідомлення від 04.08.2020 №0800-0207-8/37715 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889 та статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 з 01.08.2020, зарахувавши періоди до стажу державної служби з 01.07.1977 по 31.05.1979 - строкова військова служба; з 01.11.1982 по 01.09.1985; з 02.03.1988 по 24.10.1990; з 23.01.2012 по 21.04.2014; з 22.04.2014 по 17.03.2015.
Рішення суду обґрунтовано тим, що пунктом 3 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до п. 3 Положення N 1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується, стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст. 118 Кодексу законів про працю України, зокрема в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних та відповідних посадах. Крім того до норм права, якими були врегульовані суспільні відносини з проходження патронатної служби станом на 21.04.2014 не входили норми Закону № 889- VІІІ, прийнятого 10.12.2015. Про збереження 5 рангу державного службовця свідчить також запис у трудовій книжці Позивача № 46 від 18.03.2015 та Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), де зазначено «Надбавка за ранг (5ранг)».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача на посадах, визначених ст.25 Закону № 3723 складає лише 19 років 5 місяців 12 днів. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою, відповідного рангу. Служба в армії не передбачає встановлення рангів державного службовця. Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 3 Закону № 889-VIII дія цього закону не поширюється на працівників патронатних служб. Частиною 5 статті 92 Закону № 889-VIII визначено, що час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу. Оскільки, до вступу та після звільнення з патронатної служби позивач не займав посади державної служби, тому період з 23.01.2012 по 21.04.2014 не може бути зарахований до стажу державної служби. Щодо зарахування до стажу державної служби періоду з 22.04.2014 по 17.03.2015 оскільки, відсутня інформація щодо присвоєння позивачу рангу державної служби, підстави для віднесення даного періоду до стажу державної служби відсутні. Щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи з 01.11.1982 по 01.09.1985 та 02.03.1988 по 24.10.1990 - неможливо зарахувати до стажу державної служби для обчислення пенсії, оскільки вказані посади не віднесені до посад державної служби, визначених Законом № 3723. Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, та винести нове, яким відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що неправова позиція апелянта спростована судом першої інстанції за підсумком повного та всебічного дослідження матеріалів справи у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини стосовно включення до стажу державної служби кожного спірного періоду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з 30.04.2017 відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач проходив Службу в Радянській армії з 01.07.1977 по 31.05.1979 (запис №8). Зазначене також підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 30.12.1982.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 01.11.1982 по 01.09.1985 працював на посаді заступника секретаря комітету комсомолу заводу «Іскра» (запис №14,15), підстава наказ №22 від 11.11.1982, наказ №20 від 22.08.1985; з 02.03.1988 по 24.09.1991 перебував на посаді інструктора та консультанта Жовтневого РК КП Україна (запис №19,20) підстава Постанова Бюро Рк №Б-63/19 від 10.02.1988, підстава Постанова бюро РК №Б-4/3 від 27.03.1991.
До зайняття посади головного спеціаліста сектору патронатної служби голови облдержадміністрації 23.01.2012 займав посаду державної служби - голови представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Запорізькій області - до 23.07.2010 ( запис у трудовій книжці запис №43,44).
В період з 22.04.2014 по 17.03.2015 (запис №44, №45) позивач працював на посаді головного спеціаліста відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи та з питань запобігання та виявлення корупції апарату Запорізької обласної державної адміністрації.
Після звільнення з посади головного спеціаліста сектору патронатної служби голови облдержадміністрації 17.03.2015 позивач - 18.03.2015, був зарахований на посаду помічника- консультанта народного депутата України з поширенням дії Закону України «Про державну службу».
У зв'язку із досягненням віку 62 роки та наявності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби більше 20 років, згідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII позивач звернувся із заявою від 28.07.2020 № 3828 про переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Листом № 0800-0207-8/37715 від 04.08.2020 відмовлено в переведенні на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу». Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», за бажанням осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, подають довідки про заробітну плату, де виплати визначаються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з записами трудової книжки стаж роботи 19 років 8 місяців 20 днів на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № З723-XII та актами Кабінету Міністрів України, на яких встановлювався ранг державного службовця.
Враховуючи те, що стаж менше 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, підстав для призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» не має (про що прийнято рішення від 31.07.2020 № 95).
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Правомірність відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» є предметом спору в цій справі.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, згідно з ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У спірному випадку також застосуванню підлягають норми Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 25 Закону № 3723-XII передбачено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу. Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Щодо зарахування служби в армії до стажу державної служби
За змістом ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Одним із видів військової служби є строкова військова служба (ч.6 ст.2 цього Закону).
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Щодо зарахування стажу роботи з 01.11.1982 по 01.09.1985 та 02.03.1988 по 24.10.1990.
Відповідно до п. 2 Порядку №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.
Пунктом 3 Порядку № 283 передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абз. 4 п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 № 1049.
Щодо періоду роботи з 23.01.2012 по 21.04.2014 та з 22.04.2014 по 17.03.2015.
Пункт 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 передбачає, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством».
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ч.5 ст. 92 Закону №889-УІІІ не містить вимоги, що необхідне перебування на державній службі безпосередньо до призначення на посаду патронатної служби та звільнення з посади патронатної служби з одночасним поверненням на державну службу. Між перебуванням на посадах державної служби та призначенням на посаду патронатної служби, а також між звільненням із посади патронатної служби та поверненням на державну службу може бути певний проміжок часу.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення про відмову в переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Не включення до стажу державної служби періодів з 01.07.1977 по 31.05.1979, з 01.11.1982 по 01.09.1985, з 02.03.1988 по 24.10.1990, з 23.01.2012 по 21.04.2014 та з 22.04.2014 по 17.03.2015 - є незаконним.
З огляду на наведені правові норми в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені періоди підлягають зарахуванню до трудового стажу державної служби. Станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача складає 30 років 2 місяці 27 днів.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними, а тому немає підстав для його скасування. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року в адміністративній справі №280/8524/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова