07 липня 2021 року м. Дніпросправа № 205/9517/19(2а/205/40/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 р. (суддя Остапченко Н.Г) в адміністративній справі №205/9517/19 (2а/205/40/20) за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою та зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Пилипенка Василя Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Серії ІД № 00014157 від 01 жовтня 2019 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначала, що не вважає себе винною у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки здійснена нею 08 серпня 2019 р. на автомобілі марки KIA CERATO р.н. НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 11, зупинка в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено" була вимушеною, враховуючи технічну несправність автомобілю. Крім того позивач наголошує на відсутності доказів сертифікації технічного засобу, за допомогою якого відповідачем здійснювалась фотозйомка автомобілю.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 р. позовні вимоги задоволено частково Суд скасував спірну постанову, закривши провадження в адміністративній справі. Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання спірної постанови незаконною.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, відмовивш у задоволенні позову. Скаржник вказує, що спірна є правомірною, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджено доказами.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача та відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.
У судовому засіданні 22 червня 2021 р. представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Інші учасники справи до суду не з'явилися. У зв'язку з відсутністю доказів повідомлення їх про час та місце розгляду справи, у визначений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України спосіб, розгляд справи відкладено на 07 липня 2021 р.
В судове засідання 07 липня 2021 р. сторони не з'явилися, представник скаржника (третьої особи) та відповідач про причини неприбуття не повідомили. Позивач у поданій до суду 25 червня 2021 р. заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Учасники процесу повідомлені у спосіб, визначений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 серпня 2019 р. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки KIA CERATO, державний номер НОМЕР_1 за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 11, здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". 01 жовтня 2019 р. головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою та зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Пилипенко В.В. винесено постанову Серії ІД № 00014157, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови внаслідок відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з підпункту 3.34 пункту 3 розділу 33 Правил дорожнього руху у зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Позивачем не заперечується, що 08 серпня 2019 р., керуючи автомобілем марки KIA CERATO, державний номер НОМЕР_1 , вона здійснила зупинку за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 11, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено". Водночас позивач наголошує, що зупинка була вимушеною через технічну несправність автомобіля.
Колегія суддів звертає увагу, що вимушена зупинка - це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Згідно з пункту 15.14 Правил дорожнього руху, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій за неможливості прибрати транспортний засіб, повинен разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приміткою статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради надано докази зупинки автомобіля позивачкою в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" (а.с.26-33), правомірність використання технічного засобу «LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOK K80V2» підтверджено експертним висновком Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 04/03/02-2068 від 31 липня 2019 р. Позивачкою, у свою чергу, не надано доказів на підтвердження обставини вимушеної зупинки внаслідок технічної несправності автомобіля. На фотознімках зафіксовано автомобіль, на якому не було увімкнено аварійну світлову сигналізацію та не установлено знаку аварійної зупинки. Також, позивачка не повідомила, яким чином було усунуто технічну несправність автомобіля, чи зверталась вона до станції технічного обслуговування, чи викликала евакуатор та інш. Пояснення свідка ОСОБА_2 є свідченням зупинки транспортного засобу, але не є належним доказом причини такої зупинки. Для установлення причини вимушеної зупинки транспортного засобу необхідним є проведення діагностики у спеціалізованому центрі з технічного обслуговування автомобілів, однак, як зазначено вище, такі документи позивачкою не надавались.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності прийнята у відповідності до визначених Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, тому є правомірною і скасуванню не підлягає.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 р. в адміністративній справі №205/9517/19 (2а/205/40/20) - скасувати та прийняти постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою та зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Пилипенка Василя Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 липня 2021 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук