06 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5716/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року
у справі №340/5716/20
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
15 грудня 2020 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову №222095 від 01.09.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 р. у справі № 340/5716/20 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Центральним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 р. у справі № 340/5716/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував що спірна постанова винесена на підставі, в порядку та у спосіб передбачені законом. Факт перевищення нормативів навантаження встановлений судом та не заперечується сторонами, а отже є всі підстави для накладення штрафу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 13.09.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області в ході здійснення рейдової перевірки на автодорозі М-05 км 450+811м проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO державний номер НОМЕР_1 , KOGEL SN24 державний номер НОМЕР_2 .
Габаритно-ваговим контролем транспортного засобу встановлено, що фактична маса транспортного засобу 42,62 т при нормативно допустимій 46,92 т, а також встановлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь, а саме 12110 кг, при нормативно допустимій 11000 кг, що перевищує нормативно допустимий показник на 10,09 %, у зв'язку з чим складено:
- чек зважування від 13.09.2020;
- розрахунок плати за проїзд від 13.09.2020;
- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.09.2020 №241727.
Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.09.2020 встановлено порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, в т.ч. порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз. 15 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% але не більше 20% включно при перевезенні вантажів без відповідного дозволу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 07.10.2020р. складено повідомлення позивача про дату та час (27.10.2020 з 09:00 до 12:00) розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
За результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 27 жовтня 2020 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №222095, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. на підставі абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись із накладенням адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що чиним законодавством взагалі не передбачено можливості отримання дозволу на перевезення подільного вантажу, який перевищує встановленні вагові нормативи. У свою чергу, відсутність законодавчої можливості отримання такого дозволу свідчить про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій на підставі частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, оскільки штрафні санкції застосовуються саме за перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності із ст.35 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.1, 4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Отже, з наведених норм права вбачається, що проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення вагових обмежень над визначеними законодавством становить більше п'яти відсотків, можливий лише за наявності спеціального дозволу.
Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У спірному випадку позивач не заперечував того, що за наслідками габаритно-вагового контролю встановлено перевищення законодавчо встановлених габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % включно при перевезенні вантажу. А саме, навантаження на одиночну вісь становило 12110кг, при нормативно допустимому 11 000кг., тобто на 1110 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 10,09% більше допустимого показника, який визначено п.22,5 Правил дорожнього руху.
Відповідно із п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
З огляду на положення вказаної норми права суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що оскільки рух транспортних засобів з перевищенням встановлених вагових норм, у разі перевезення подільних вантажів, автомобільними дорогами забороняється, то відповідно відсутня і можливість отримання дозволу на перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених вагових норм.
Таким чином, за наявності порушення при перевезенні подільного вантажу (перевищення вагових норм), що мало місце у спірному випадку, позивач взагалі не мав і не міг набути права (отримати дозвіл) перевозити такий вантаж автомобільними дорогами.
Але, вказані обставини не можуть свідчити про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, положення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі якого позивача притягнуто до відповідальності, передбачають такі кваліфікуючи ознаки правопорушення як: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових понад 10%, але не більше 20%% та перевезення такого вантажу без відповідного дозволу.
Отже, сам факт перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм є підставою для застосування штрафних санкцій, за умови відсутності дозволу на таке перевезення, оскільки, як зазначено вище, законодавством передбачена у певних випадках можливість перевезення вантажу, з перевищенням встановлених вагових норм, за наявності відповідного дозволу.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про безпідставність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду у справі №814/1460/16 (постанова від 29.01.2020), оскільки вказаним судовим рішенням не було вирішено спір по суті щодо правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій до авто перевізника, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надано невірну оцінку встановленим по справі обставинам та рішення прийнято з порушенням норм права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог та у відповідності до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 р. у справі № 340/5716/20 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 р. у справі № 340/5716/20 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко