23 червня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1248/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р. (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі №280/1248/21 за позовом ОСОБА_1 до Бердянського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив: 1) визнати протиправним та скасувати Рішення №ПС923060816422, розміри розрахунку в таблиці "Розрахунок заробітку для обчислення" пенсії за віком ОСОБА_1 - Бердянського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, в частині: у строчках "індивідуальний коефіцієнт для обчислення" розміри (до оптимізації) - 0,73690 та (після оптимізації) - 0,99042; 2) зобов'язати Бердянський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити у Рішенні №ПС923060816422 включити у розрахунку таблиці "Розрахунок заробітку для обчислення" пенсії за віком ОСОБА_1 в частині: у строчках "індивідуальний коефіцієнт для обчислення" розміри (до оптимізації) - 5,60000 (п'ять цілих і шістдесят тисяч стотисячних) і (після оптимізації) - 5,60000 (п'ять цілих і шістдесят тисяч стотисячних).
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23 січня 2018 р. у справі № 310/1925/17 (2-а/310/6/18) зобов'язано Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сплачених ним 3781,20 грн. єдиного внеску за попередні періоди з 01.01.2006 року по 31.08.2006 року в зв'язку з укладенням ОСОБА_1 та Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області договору №140 від 14 грудня 2015 року про одноразову сплату у системі загальнообовязкового державного соціального страхування. Однак, при перерахунках розміру пенсії за віком згідно вказаного рішення відповідачем, на думку позивача, були вчинені ряд фальсифікацій та перекручувань фактів, що змусило його подавати декілька позовів до суду. Підставою позову позивач також вважає позицію Верховного Суду у постанові від 24.11.2020 по справі №280/1215/20, адже набрала законну юридичну силу. Позивач робить логічний висновок: у таблиці «Розрахунок заробітку для обчислення» Розміри індивідуальних коефіцієнтів - надумані, а тому їх потрібно скасувати і замінити на - 5,60000.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить визначити протиправним та скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що його спір із відповідачем йде щодо розрахунку пенсії, але не в цілому (цілком), а в частинах і в цьому полягає велика різниця. Суд першої інстанції вчинив процесуальне правопорушення, вийшов за межі предмету спору, процитував розрахунок відповідачем загального розміру пенсії за віком позивача, адже позивач вважає предметом цього адміністративного позову - розмір індивідуального коефіцієнта для обчислення розміру заробітку. Розрахунки помісячних коефіцієнтів заробітних плат позивач вважає ключовими при правомірному вирішенні спору по цьому позову.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. На думку відповідача, суд дослідив розрахунок в ППВП (З) пенсії за віком і дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку заробітної плати за січень 1985 року застосовувался коефіцієнт 5,6 (0,00174 х 5,6 = 0,00974). За матеріалами пенсійної справи розрахунок в ППВП(3) пенсії за віком досліджувався у межах адміністративної справи № 280/3240/19, рішення суду від 03.09.2019.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач вказує, що розміри коефіцієнтів заробітних плат у кожного пенсіонера свої, тобто індивідуальні. Стосовно розмірів помісячних коефіцієнтів заробітних плат рішень попередні суди не приймали.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що «Індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації)» та «Індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації)» мають становити 5,60000.
Колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач не погоджується із розрахунком заробітку для обчислення пенсії в частині визначення індивідуального коефіцієнту для обчислення 0,73690 (до оптимізації) та індивідуального коефіцієнту для обчислення 0,99042 (після оптимізації). Такі дані наведені у таблиці «Розрахунок заробітку для обчислення» у довідці (заробітна плата) із роздруківки ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії (а.с.23, звор.бік).
28.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати пояснення щодо визначення індивідуального коефіцієнту для обчислення у розмірі 0,99042 (після оптимізації), незважаючи на постанову Верховного Суду від 24 листопада 2020 р. по справі № 280/1215/20, в якій, на думку ОСОБА_1 , вказано на застосування такого коефіцієнту у розмірі 5,6. Також ОСОБА_1 просив здійснити перерахунок його пенсії відповідно до вказаної постанови Верховного Суду та рішення Бердянського міськрайонного суду від 23 січня 2018 р. у справі № 310/1925/17 (2-а/310/6/18) - (а.с.14).
Колегія суддів звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 24 листопада 2020 р. у справі № 280/1215/20 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 р. і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 р. - без змін (а.с.8-12). Оскільки ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 р. ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, його позовні вимоги не розглядались, по суті не вирішувались, обставини у справі не встановлювались.
Таким чином, вказана вище постанова суду касаційної інстанції не є судовим рішенням, яке підлягає добровільному чи примусовому виконанню у відповідності до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, вимоги ОСОБА_1 здійснити перерахунок його пенсії на підставі цієї постанови задоволенню не підлягають.
Щодо виконання рішення Бердянського міськрайонного суду від 23 січня 2018 р. у справі № 310/1925/17 (2-а/310/6/18).
Цим рішенням суд зобов'язав Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сплачених ним 3781,20 грн. єдиного внеску за попередні періоди з 01.01.2006 року по 31.08.2006 року в зв'язку з укладенням ОСОБА_1 та Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області договору №140 від 14 грудня 2015 року про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За повідомленням відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центра) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладеним у листі № 258-11820/К-02/8-0800/21 від 11.01.2021, направленим на адресу ОСОБА_2 , зазначене рішення суду виконано відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку (а.с.17-19).
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 вже оскаржував рішення №ПС923060816422 за результатами перерахунку його пенсії за віком в частині "стовпчику - заробіток з обмеженнями, з (початок періоду) 01 січня 1985 року по (кінець періоду) 31 січня 1985 року, розмір 0,00974 і всіх похідних". Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 р. у справі № 280/3240/19 у задоволенні позову відмовлено (а.с.24-26). При цьому, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області виконано рішення суду у справі № 280/4135/18.
Зважаючи на те, доводи ОСОБА_1 щодо необхідності застосування йому індивідуального коефіцієнту для обчислення заробітної плати - 5,6 до оптимізації і після оптимізації обґрунтовані постановою Верховного Суду від 24 листопада 2020 р. у справі № 280/1215/20 та рішенням Бердянського міськрайонного суду від 23 січня 2018 р. у справі № 310/1925/17 (2-а/310/6/18), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подано письмове клопотання про витребування від відповідача розрахунків, обчислення помісячних коефіцієнтів заробітних плат за період з 01.03.1980 по 28.02.1985. У задоволенні цього клопотання колегією суддів відмовлено на підставі статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на відсутність жодного обґрунтування необхідності витребування додаткових доказів, які не досліджувались судом першої інстанції та про які не зазначалось у позовній заяві.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 р. в адміністративній справі №280/1248/21) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 23 червня 2021 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 та пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий