09 липня 2021 року № 320/1444/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 № 0002795205, видане ГУ ДПС у Київській області..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем безпідставно було нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 7500,00 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання 37500,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
19 березня 2020 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства та надіслане за податковою адресою платника податків.
Податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 №0141907-5206-1006 було сформовано відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та направлено відповідно до реєстру поштових відправлень листів поданих в ВПЗ при ЦПЗ №9 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 18.10.2018 на адресу: АДРЕСА_1 .
20.11.2018 конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернулось до Броварського управління ГУ ДПС у Київській області.
Податкове повідомлення-рішення від 22.02.2019 №014071-5206-1006 було сформовано відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України та направлено відповідно до реєстру поштових відправлень листів поданих в ВПЗ при ЦПЗ №9 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_1 .
В 2019 році контролюючим органом було здійснено перевірку, за результатами якої було винесено ППР від 14.01.2020 №0002795205 за несвоєчасну сплату транспортного податку за 2018 та 2019 роки.
Граничний термін сплати транспортного податку за 2018 рік припадає на 27.01.2019.
Граничний термін сплати транспортного податку за 2019 рік припадає на 29.06.2019.
05.12.2019 позивачем сплачено суму заборгованості, а саме 37500,00 грн (ППР 17.10.2018 №0141907-5206-1006).
10.12.2019 позивачем сплачено суму пені, а саме 2250,00 грн (ППР від 22.02.2019 №014071-5206-1006).
Вказані вище податкові повідомлення-рішення були сплачені не вчасно, з затримкою, а саме:
ППР 17.10.2018 №0141907-5206-1006 на 312 днів,
ППР від 22.02.2019 №014071-5206-1006 на 159 днів.
На підставі чого ГУ ДПС було сформовано оскаржуване ППР від 14.01.2020 №0002795205 та нараховано штрафні санкції у сумі 7500,00 грн.
Зазначає, що у разі, якщо платник змінює адресу проживання, йому необхідно з'явитись до контролюючого органу за місцем реєстрації для внесення змін до державного реєстру.
27 травня 2020 року до суду від позивача надійшли заперечення на відзив. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення не надходили за адресою місця реєстрації позивача, а тому вимоги щодо сплати транспортного податку не могли бути виконані у визначений 60-ти денний строк.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 27.01.2017 у АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданим Броварським МВ ГУМВС України у Київській області 21.01.1999.
Позивач є власником транспортного засобу - автомобіля марки BMW 730, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 18.07.2018.
З електронного кабінету платника податку позивач дізналась, що ГУ ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.10.2018 №014907-5206-1006 на суму 12500,00 грн, а також від 22.02.2019 №0014071-5206-1006 на суму 25000,00 грн.
На виконання зазначених вимог, позивачем 05.12.2019 було сплачено 37500,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 05.12.2019 №0.0.1543702000.1.
З електронного кабінету позивач дізналась, що на податкове повідомлення-рішення від 22.02.2019 №0014071-5206-1006 було нараховано пеню у сумі 2250,00 грн.
10.12.2019 позивачем було виконано вимоги щодо сплати пені у розмірі 2250,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 10.12.2019 №0.0.1548225818.1.
21.01.2020 на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 №0002795205, відповідно до якого ГУ ДПС у Київській області повідомило про порушення строку сплати суми грошового зобов'язання 37500,00 грн та нарахування штрафу у розмірі 20% у сумі 7500,00 грн за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб».
Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги таке.
Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Із 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 р. №71-VIII, яким згідно до ст. 267 ПК України введено новий транспортний податок.
Відповідно до вимог п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2. п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з п. 267.2.1 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість який становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України станом на 1 січня поточного (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндра двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального
Згідно з вимогами п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Відповідно до Переліку автомобілів, затвердженого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України станом на 2019 рік автомобіль BMW 730є об'єктом оподаткування транспортним податком
За приписами п.п. 267.5.1. п. 267.5.1 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
За приписами статті 267.6.2 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду року.
Відповідно до вимог п.п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
За приписами п.п. 12.3.1 - 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодекс з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п. 12.4 ПК України.
Зокрема, до повноважень місцевих рад належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Згідно з вимогами п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Рішенням Броварської міської ради Київської області від 21.06.2018 №980-41-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території м. Бровари на 2019 рік» визначено, що транспортний податок в м. Бровари справляється у розмірі та в порядку, встановленому статтею 267 Податкового кодексу.
Вартість податку на транспорт визначається Мінекономрозвитку за методикою, затвердженою Кабміном, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Базою оподаткування, у відповідності до п.п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Як вбачається з Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року, розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку, автомобіль BMW 730, який належить позивачу, підпадає під вимоги оподаткування транспортним податком.
За змістом статті 267.8.1 ПК України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.п. 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Пункт 129.1.2 ПК України визначає, що при нарахуванні суми податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до п.126.1 статті 126 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно пункту 126.3 статті 126 ПК України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Законодавство пов'язує виникнення у фізичної особи обов'язку сплатити грошове зобов'язання із фактом особистого вручення їй чи законному представникові податкового повідомлення-рішення або надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням.
Вказана позиція узгоджується з висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/14361/16.
Порядок та процедура направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків врегульовані п. 58.3 статті 58 ПК України та Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок).
Згідно абз. 3 п. 1 Розділу ІІІ Порядку після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІІ Порядку податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.
Відповідно до абз. 2 п. 4 Розділу ІІІ Порядку дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення);
Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Порядку якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
На доказ направлення податкового повідомлення-рішення від 17.10.2018 №0141907-5206-1006 та від 22.02.2019 №014071-5206-1006 відповідачем було надано копію конверту та копію рекомендованого повідомлення про направлення кореспонденції на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Згідно копії конверту відправлення 20.11.2018 повернулось за закінченням терміну зберігання. В той же час з копії конверту та рекомендованого повідомлення достовірно неможливо встановити вміст поштового відправлення.
Доказів направлення податкового повідомлення-рішення від 22.02.2019 №014071-5206-1006 відповідачем надано не було.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не попередила контролюючий орган про зміну адреси, оскільки позивач із вказаною заявою зверталася до контолюючого органу 05.03.2018 та така заява була отримана уповноваженою особою (а.с. 84).
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. згідно з квитанцією від 19 лютого 2020 року №019945.
Суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 139 КАС України, тому беручи до уваги результат вирішення спору щодо повного задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 840 грн 80 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2020 №002795205, видане Головним управлінням ДПС у Київській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного ДПС у Київській області (ЄДРПОУ 43141377, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а) судовий збір у розмірі 840,80грн. (вісімсот сорок гривен 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я. В. Горобцова
Горобцова Я.В.