09 липня 2021 року справа №320/3301/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин Ізраїлю ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10 жовтня 2019 року громадянину Ізраїлю ОСОБА_2 , прийняте начальником 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Бориспіль-2" Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ", старшим лейтенантом ОСОБА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2019 позивачу було відмовлено в перетині державного кордону з підстав наявності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну, копію якого позивачу для ознайомлення відповідачем не надана.
В подальшому, з відповідей Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління ДМС України в Хмельницькій області на запити представника позивача позивачу стало відомо, що жодних рішень про заборону в'їзду на територію України відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не приймалося. У зв'язку з чим прийняте щодо нього рішення про відмову в перетині державного кордону України від 10.10.2019 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Адміністрацію державної прикордонної служби та Державну міграційну службу України.
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято з огляду на наявність в оперативній базі даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну громадянину Ізраїлю ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку зі збігом інформації про особу, яка перетинає державний кордон, з інформацією з бази даних системи «Гарт-1» за індексом «Д» (доручення ДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1261-6801.4-19) відповідачем було відмовлено позивачу у перетині державного кордону України.
Відповідач також додатково зазначив, що є лише користувачем інформації, наявної в оперативній базі даних системи «Гарт-1», відомості до якої вносяться Головним центром обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби та беруться до виконання відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2013 №280.
Державна міграційна служба України в письмових поясненнях на позов зазначила, що не порушувала прав позивача (а.с.45-50). В подальшому, в поясненнях від 30.06.2020 №9.1-4797/1-20 вказала на те, що Управлінням Державної міграційної служби в Хмельницькій області не приймалося рішення про заборону в'їзду на територію України відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). Жодних доручень з цього приводу до Адміністрації ДПС України також не надсилалося. Номер наявного в матеріалах справи доручення не відповідає структурі вихідних реєстраційних номерів, які присвоюються комп'ютерною програмою «Система «Мегаполіс. Документообіг-ДСК версія 2.63», яка впроваджена в територіальних органах ДМС, на підтвердження чого надано витяг з системи електронного доументообігу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.88-91). Також, третьою особою надано до суду висновки службової перевірки, затверджені начальником Управління ДМС України в Хмельницькій області від 16.07.2020, за наслідком якої встановлено, що УДМС України в Хмельницькій області рішення від 16.09.2019 про заборону в'їзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приймалося, доручення від 16.09.2019 не надавалося, лист від 16.09.2019 №6801.4-1261-6801.4-19 не зареєстрований за допомогою СЕД «Мегаполіс» та до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України не надсилався. Також, матеріали службової перевірки листом УДМС України в Хмельницькій області від 21.07.2020 №6801.17-4359/6801.1-20 були направлені до Територіального управління ДБР у місті Хмельницькому.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 додатково витребувано докази у справі від Адміністрації Державної прикордонної служби України, зокрема копії документів, отриманих від уповноваженого державного органу, на підставі яких станом на 10.10.2019 о 19.50 год. у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну спрацювала база даних ДПСУ - доручення ДМС України з індексом «Д» при перетинанні державного кордону відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію про те, коли саме до бази даних «Гарт-1» було введено інформацію про заборону в'їзду в Україну відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про тривалість такої заборони та вилучення інформації про заборону в'їзду в Україну відносно цього громадянина Ізраїлю.
Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Ізраїлю, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданим 16.05.2019 в Єрусалимі (а.с.28-31).
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2019 близько 19 год 50 хв. у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль», під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну відносно гр. ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбулося спрацювання бази даних Державної прикордонної служби України з індексом «Д» - доручення Державної міграційної служби України щодо заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, установленого уповноваженим державним органом.
Так, у зв'язку зі збігом інформації про особу, яка перетинає державний кордон, а саме громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», відповідачем було виконано алгоритм дій, передбачений Порядком дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.06.2017 №535.
В подальшому начальником 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-2» Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» старшим лейтенантом ОСОБА_4 було винесено оскаржуване рішення про відмову в перетинанні державного кордону України, а саме - в'їзді в Україну, громадянину Ізраїлю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7).
Як вбачається із тексту оскаржуваного рішення, підставою для відмови в перетині державного кордону України є рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну, на підставі чого видано доручення Державної міграційної служби України, внесене до бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1» (а.с.72-73).
20.11.2019 представник позивача звернувся до Управління ДМС України в Хмельницькій області із адвокатським запитом, в тому числі щодо надання копії рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Ізраїлю ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ) (а.с.11).
Листом Управління ДМС в Хмельницькій області від 27.11.2019 №6801.6-11370/6801.4.1-19 представника позивача повідомлено, що рішення про заборону в'їзду на територію України відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , УДМС України в Хмельницькій області не приймалося (а.с.12).
На думку позивача, у відповідача не було правових підстав відмовляти йому у перетині державного кордону України, оскільки щодо нього не приймалось рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну.
Відтак, позивач вважає прийняте щодо нього рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 10 жовтня 2019 року протиправним та таким, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 № 1710-VI (далі - Закон №1710).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1710 прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 1710 прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Частиною 3 статті 2 Закону № 1710 передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1710 перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 6 Закону № 1710 початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.
Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні (частина 3 статті 6 Закону № 1710).
Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 1710 прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Згідно з частинами 1-3 статті 7 Закону № 1710 паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.
Статтею 8 Закону № 1710 визначено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; підтвердження мети запланованого перебування; наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1710 прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.
Частиною 2 статті 9 Закону №1710 передбачено, що процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Згідно з пунктом 17 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280 виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби під час проведення перевірки документів осіб на право в'їзду в Україну або виїзду з України.
Пунктом 6 Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.06.2017 № 535 (далі - Порядок № 535) визначено, що перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи «Гарт-1» здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді «Перевірка документів», з використанням автоматизованих робочих місць «Інспектор» програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю «Гарт-1/П» системи «Гарт-1» під час прикордонного контролю.
У відповідності до частини 1 Розділу II Порядку №535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або виїжджає з тимчасово окупованої території України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:
1) інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:
доповідає старшому зміни прикордонних нарядів або старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску (далі - старший прикордонних нарядів) про виявлення особи, якій заборонено в'їзд в Україну;
передає старшому прикордонних нарядів паспортний документ особи та не пропускає її через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України;
2) старший прикордонних нарядів:
повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи «Гарт-1» інформації про заборону в'їзду в Україну виявленій особі;
невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;
відмовляє такій особі у перетинанні державного кордону або у виїзді з тимчасово окупованої території України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України «Про прикордонний контроль», або рішення про відмову особі у в'їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форму якого наведено в додатку 4 до Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 367 (зі змінами);
якщо за обґрунтованих підстав віза вважається отриманою в незаконний спосіб, скасовує візу в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 2 частини четвертої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», та інформує про зазначений факт співробітника оперативно-розшукового підрозділу органу Державної прикордонної служби України;
у разі відсутності в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства відмітки уповноваженого державного органу про заборону в'їзду в Україну проставляє таку відмітку із зазначенням терміну, указаного в оперативних базах даних;
повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або якій відмовлено у виїзді з тимчасово окупованої території України;
у випадку, передбаченому частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль»:
наказує перевізникові вивезти іноземця, особу без громадянства в державу, з якої її було привезено, або в державу, яка видала паспортний документ, або знайти інший спосіб вивезення зазначених осіб за межі території України;
до подальшого вивезення іноземців, осіб без громадянства, яким було відмовлено в перетинанні державного кордону при в'їзді в Україну, уживає належних заходів щодо запобігання незаконному перетинанню ними державного кордону або адміністративної межі з тимчасово окупованою територією України;
про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові відділу управління службою (далі - ВУС) органу охорони державного кордону;
3) начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону про факт виконання доручення:
доповідає начальникові зміни ВУС регіонального управління та начальникові органу охорони державного кордону;
4) начальник зміни ВУС регіонального управління про факт виконання доручення доповідає начальникові зміни Головного центру управління службою (далі - ГЦУС) Адміністрації Держприкордонслужби та начальникові штабу регіонального управління.
В ході судового розгляду встановлено, що під час перетину позивачем державного кордону України, посадовою особою відповідача було встановлено наявність інформації у базі даних системи «Гарт-1» за індексом «Д», а саме заборона в'їзду в Україну, щодо громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 .
Вказана обставина підтверджується копією відомостей з бази даних ІТС "Гарт-1", у відповідності до яких за пошуковими даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне доручення - заборона в'їзду в Україну, ініціатор доручення - Державна міграційна служба України, джерело інформації - 6801.4-1261-6801.4-19 від 16.09.2019 УДМС у Хмельницькій області (а.с. 72-73).
Судом встановлено, що згідно з вимогами Порядку №535 доручення надсилаються до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та беруться до виконання відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280.
01.07.2020 відповідачем до суду надані копії наступних документів: листа Управління ДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1261/6801.4-19 про направлення доручення про заборону в'їзду в Україну щодо громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доручення Управління ДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1261/0/68.01.4.1-19 та рішення про заборону в'їзду в Україну від 16.09.2019 (а.с. 120-122).
З огляду на наявну в матеріалах справи відповідь Управління ДМС в Хмельницькій області на запит представника позивача про відсутність щодо останнього рішення про заборону в'їзду на територію України (а.с.12), ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 від Адміністрації Державної прикордонної служби України витребувано копії документів, отриманих від уповноваженого державного органу, на підставі яких станом на 10.10.2019 о 19.50 год. у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» під час здійснення прикордонного контролю на в'їзд в Україну спрацювала база даних ДПСУ - доручення ДМС України з індексом «Д» при перетинанні державного кордону відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію про те, коли саме до бази даних «Гарт-1» було введено інформацію про заборону в'їзду в Україну відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про тривалість такої заборони та вилучення інформації про заборону в'їзду в Україну відносно цього громадянина Ізраїлю.
На виконання зазначеної ухвали від Головного центру обробки спеціальної інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України листом від 30.09.2020 №320/3301/20 надано на вимогу ухвали суду копію доручення УДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1261/0/6801.4-19 (а.с. 123).
02.07.2020 через канцелярію до суду надійшли пояснення Державної міграційної служби України від 30.06.2020 №9.1-4797/1-20, з яких вбачається, що відносно позивача не приймалося рішення про заборону в'їзду на територію України, а доручення відносно ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України не направлялося (а.с.84-86).
Також, виходячи з наданих до суду пояснень Державної міграційної служби України доручення з реквізитами 6801.4-1261-6801.4-19, внесеними до бази даних системи «Гарт-1» відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_2 , 23.04.1976, не створювалися та не реєструвалися в системі документообігу «MegapolisTM», належній Державній міграційній службі України.
З огляду на те, що рішення УДМС України в Хмельницькій області про заборону в'зду в Україну відносно позивача не приймалося, а доручення, яке стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, не надавалося, начальником УДМС України в Хмельницькій області було видано наказ від 10.07.2020 №77 «Про проведення службової перевірки».
В матеріалах справи міститься висновок службової перевірки від 16.07.2020, за наслідком якої встановлено, що УДМС України в Хмельницькій області рішення від 16.09.2019 про заборону в'їзду ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приймалося, доручення від 16.09.2019 не надавалося, а лист УДМС України в Хмельницькій області від 16.09.2019 №6801.4-1261-6801.4-19 «Про надсилання документів» не зареєстрований за допомогою СЕД «Мегаполіс» УДМС України в Хмельницькій області та до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України не надсилався (а.с.98-100).
В подальшому, копії матеріалів службової перевірки по зазначених фактах направлено Управлінням ДМС в Хмельницькій області до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Хмельницькому (а.с.107).
Додатково суд звертає увагу на те, що в базі даних ІТС "Гарт-1", у відповідності до якої за пошуковими даними ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявне доручення - Державної міграційної служби України, зазначені реквізити закордонного паспорта Kaminski НОМЕР_3 , який було надано позивачем відповідачу при перетині державного кордону України (а.с.73).
Натомість, в отриманому Головним центром обробки спеціальної інформації від УДМС України в Хмельницькій області дорученні містяться інші реквізити закордонного паспорта Kaminski НОМЕР_4 (а.с.125).
Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин були відсутні визначені статтею 8 Закону України №1710 підстави для відмови в перетині державного кордону громадянину Ізраїлю ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), а факт наявності щодо позивача рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну спростовується матеріалами справи.
Доводи відповідача про те, що він є лише користувачем інформації, наявної в оперативній базі даних системи «Гарт-1», відомості до якої вносяться Головним центром обробки спеціальної інформації Держприкордонслужби та беруться до виконання відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2013 №280, не беруться судом до уваги і не є підставою для відмови у позові, оскільки щодо позивача відсутнє рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну спростовується матеріалами справи.
В даному випадку суд не досліджує питання про наявність у діях відповідача ознак протиправності при прийнятті рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10 жовтня 2019 року громадянину Ізраїлю ОСОБА_2 , адже такі позовні вимоги у позові не заявлені.
З огляду на викладене, суд вважає прийняте відповідачем 10 жовтня 2019 рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину ОСОБА_7 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується квитанціями від 23.12.2019 №263810038 та від 23.01.2020 №263810037.
Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
Враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10 жовтня 2019 року громадянину Ізраїлю ОСОБА_2 , прийняте начальником 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Бориспіль-2" Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ", старшим лейтенантом ОСОБА_4 .
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт громадянина Ізраїлю № НОМЕР_2 , виданий 16.05.2019; ідентифікаційний код держави Ізраїль: НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина 1492) ДПС України (ідентифікаційний код 14321475; місцезнаходження: 08301, Київська область, місто Бориспіль) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складання повного тексту рішення - 09.07.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.