Рішення від 12.07.2021 по справі 120/3136/21-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 липня 2021 р. Справа № 120/3136/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення № 126 від 25.03.2021 року 9 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в частині відмови ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 20.10.2020 року звернулася до Стрижавської селищної ради із колективним клопотанням про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області орієнтовним розміром 0,12 га на кожного з них окремо (земельні ділянки межують із ділянкою № 0520655900:02:005:0220), за графічними матеріалами, що були надані додатково.

Рішенням 9 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 25 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні вказаного дозволу, оскільки у матеріалах заяви відсутні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 14.04.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

07.05.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 звернулася з колективним клопотанням про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовним розміром 0,12 га на кожного з них окремо для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі у власність у межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області.

Однак, всупереч вимогам Земельного кодексу України до вказаного клопотання не було додано жодних графічних матеріалів, на яких було б зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відтак, враховуючи той факт, що позивачем не було виконано усіх формальних вимог закону в частині ненадання до клопотання графічних матеріалів на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, а також те, що звернення відповідного органу, який надає дозвіл на розробку проекту землеустрою, до заінтересованої особи з пропозицією усунути виявлені недоліки є виключно правом такого органу, оскаржуване рішення № 126 від 25.03.2021 року є законним та обґрунтованим.

Щодо позовної вимоги зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідач зазначає, що прийняти зазначене рішення є втручанням у його дискреційні повноваження.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 072-вк від 28.05.2021 року суддя Шаповалова Т.М. перебувала у щорічній оплачуваній відпустці з 14.06.2021 року по 30.06.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 20.10.2020 року звернулася до Стрижавської селищної ради із колективним клопотанням про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області орієнтовним розміром 0,12 га на кожного з них окремо (земельні ділянки межують із ділянкою № 0520655900:02:005:0220), за графічними матеріалами, що були надані додатково.

Рішенням 9 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 25 березня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у наданні вказаного дозволу, оскільки у матеріалах заяви відсутні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля визнана основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 1 статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до частини 1 статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 та 123 ЗК України.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27 лютого 2018 року у справі №545/808/17, від 5 березня 2019 року у справі №360/2334/17, від 28 січня 2020 року у справі №2240/2962/18 та 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18.

Як випливає із матеріалів справи ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з відсутністю графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Разом з тим, представником позивача зазначено, що 13.03.2021 на офіційному веб-порталі Стрижавської селищної ради від 05.02.2021 були опубліковані проекти рішень чергової сесії. Серед проектів, під номером 115 опубліковано проект рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачці та зазначено про відсутність графічних матеріалів. У зв'язку із зазначеним представником позивачки 16.03.2020 року подано в електронній та паперовій формі термінове повідомлення до матеріалів яким додатково надані графічні матеріали та інші документи.

Такі повідомлення отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Так, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з правовим висновком п. 71 Верховного Суду від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов'язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Окрім того, згідно з правовим висновком п. 68 Постанови Верховного Суду від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих заявником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з правовим висновком п. 69 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 року по справі № 509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язкового прийняття рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Враховуючи, що позивачкою самостійно та завчасно повторно було надано графічні матеріали 16.03.21 та 18.03.21, позивачем протиправно не взято їх до уваги та відмовлено у задоволенні клопотання позивачки.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 126 від 25.03.2021 року 9 сесії 8 скликання є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), то суд зазначає таке.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки відповідачем не досліджувалися графічні матеріали при розгляді клопотання позивачки, відповідачем при розгляді клопотання позивачки не перевірено зміст такого клопотання на предмет відповідності вимогам статті 118 ЗК України, так як оскаржувана відмова ґрунтувалася на зовсім інших обставинах. При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх визначених Законом підстав у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Тобто, в межах розгляду цієї справи суд не може дійти остаточного висновку про те, чи є ті обставини, які зазначені в оскаржуваному рішенні вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для надання відповідного дозволу. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення цієї позовної вимоги у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивачки про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підляє частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 908 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 454 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької міської ради.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 126 від 25.03.2021 року 9 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в частині відмови ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Зобов'язати Стрижавську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області 9код ЄДРПОУ 04330007, вул. 40-річчя Перемоги, 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210).

Повне судове рішення складено та підписано суддею 12.07.2021 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна

Попередній документ
98239042
Наступний документ
98239044
Інформація про рішення:
№ рішення: 98239043
№ справи: 120/3136/21-а
Дата рішення: 12.07.2021
Дата публікації: 14.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.09.2021)
Дата надходження: 14.09.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії