м. Вінниця
06 липня 2021 р. Справа № 120/2169/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Маслоід О.С.,
за участю:
секретаря судового засідання: Карпінської Т.В.
представника позивача: ОСОБА_2представника відповідача: Чайки А.О.
розглянувши у відкритому судовому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого структурного підрозділу ДПС України (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21100)
про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та частково скасування податкової вимоги № 18163-13 від 23.11.2020 року шляхом здійснення перерахунку і пропорційного зменшення розміру нарахованої пені у співвідношенні до розміру суми задоволених позовних вимог позивача згідно рішення суду в адміністративній справі № 120/2293/19-а від 19.09.2019 року, яка підлягає списанню, наступним чином:
за період з 03.04.2019 року по 12.05.2019 року на підставі рішення про продовження строку розгляду скарги ДФС України від 26.03.2019 року;
за період з 08.11.2019 року по 29.02.2020 року на підставі ст. 60,86 Податкового кодексу України (надалі ПК України);
за період з 01.03.2020 року по 18.11.2020 року на підставі п.52.1. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України та зобов'язання відповідача привести у відповідність до чинного податкового законодавства інтегровану картку позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем неправомірно була нарахована пеня, оскільки позивачем своєчасно було сплачено грошове зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від 08.09.2020 року.
Ухвалою від 22.03.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13.04.2021 року.
13.04.2021 року відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.
13.04.2021 року у судове засідання сторони не з'явились, судове засідання відкладено на 18.05.2021 року.
Згідно наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року за № 048-в/к у період з 15.04.2021 року по 07.05.2021 року суддя перебувала у відпустці.
14.04.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він вказує, що у 2019 році ним була проведена перевірка позивача, за результатом якої прийняті податкові повідомлення -рішення від 15.02.2019 року, які були скасовані рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року. Відповідний запис в режимі апеляційного та судового оскарження ІТС «Податковий блок» з'явився 03.09.2020 року, після чого був опрацьований. 08.09.2020 року згідно судового рішення відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення- рішення № 0011371305 з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 50 649,01 грн. (основний платіж - 40519,21 грн., штрафні санкції - 10 129,80 грн.) та № 0011391305 з військового збору на загальну суму 3 855,76 грн.(основний платіж - 3 084,61грн., штрафні санкції - 771,15 грн.). Станом на 21.12.2020 року донараховані суми є узгодженими та на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 ПК України нараховано в автоматичному режимі пеню з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 29671,38 грн за період з 01.08.2016 року по 28.10.2020 року, а також з військового збору на суму 2258,80 грн. за період з 01.08.2016 року по 28.10.2020 року. Порядком № 1204 не передбачено відображення у податкових повідомленнях - рішеннях за формою «Р», які надсилаються платнику податків, сум пені згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 ПК України, а також здійснення розрахунку сум пені на суму донарахованого податкового зобов'язання, яке додається до такого податкового повідомлення - рішення, оскільки на момент їх надіслання платникам податків відсутні всі необхідні дані для визначення її суми, зокрема, дата закінчення нарахування пені.
У цей день відповідачем також до суду надано клопотання про заміну відповідача правонаступником.
У судовому засіданні 18.05.2021 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про заміну, сторони надавали пояснення по суті спірних правовідносин, судове засідання відкладено на 01.06.2021 року.
28.05.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої він наголошує на тому, що згідно редакції п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 ПК України (у редакції станом на 16.01.2020 року) нарахування пені повинно було розпочато 08.03.2019 року, оскільки граничний строк сплати зобов'язання по податковим повідомленням -рішенням від 15.02.2019 року сплинув 07.03.2019 року. Позивач також вважає, що норму п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 ПК України слід застосовувати у редакції станом на момент розгляду даної справи у суді. Позивач вказує, що відповідачем була нарахована пеня також у період оскарження податкових рішень в адміністративному та судовому порядках. Крім цього пеня нараховувалась у період з 01.03.2020 року по 18.11.2020 року у період карантину.
01.06.2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме наданий розрахунок пені у період з 01.08.2016 року по 17.11.2020 року з урахуванням виключення спірних періодів.
У судовому засіданні 01.06.2021 року позивач наголошував відповідь на відзив, сторони додатково надавали пояснення, задавали питання по суті спірних правовідносин, судове засідання відкладено на 15.06.2021 року.
15.06.2021 року до суду від відповідача надійшло клопотання про надання додаткових пояснень, у яких зазначено про добровільне виключення ним з розрахунку сум пені спірних періодів, визначених позивачем у позовній заяві.
У судовому засіданні 15.06.2021 року відповідачем було наголошено про часткове погодження із позовними вимогами стосовно спірних періодів, але було констатовано, що розпочато нарахування пені саме з 01.08.2016 року, суд перейшов до дослідження доказів по справі, судове засідання відкладено на 06.07.2021 року.
Згідно наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 року за № 080-в/ку період з 22.06.2021 року по 05.07.2021 року суддя перебувала у відпустці.
30.06.2021 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 06.07.2021 року судом було закінчено дослідження доказів, сторони надали пояснення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
У 2015 році позивач отримала дохід у вигляді додаткового блага у сумі 565075,64 грн.
У січні 2019 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих як додаткове благо.
На підставі акту перевірки від 28.01.2019 року відповідачем 15.02.2019 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0003821305 та № 0003841305 про збільшення сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної службі України, скарга від 11.03.2019 року. 26.03.2019 року ДФС України було прийнято рішення про продовження строку розгляду вказаної скарги позивача до 12.05.2019 року. Скарга позивача залишена ДФС України без задоволення, спірні рішення без змін.
У липні 2019 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду щодо оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень. Рішенням суду від 19.09.2019 року по справі № 120/2293/19-а, яке не було оскаржено та набрало законної сили 28.10.2019 року (згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень), вказані податкові рішення частково скасовані.
08.09.2020 року відповідачем, на реалізацію рішення суду від 19.09.2019 року, прийняті податкові повідомлення - рішення № 0011371305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 40 519,21 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 10 129,80 грн, а також № 0011391305 про збільшення суми грошового зобов'язання військового збору 3855,76 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій 771,15 грн.
Позивач отримав вказані податкові повідомлення - рішення та 18.11.2020 року здійснив оплату сум нарахованих грошових зобов'язань та штрафних санкцій, що підтверджується відповідними квитанціями.
Після оплати позивачем податкових повідомлень-рішень від 08.09.2020 року відповідачем було здійснено нарахування пені згідно п.п. 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України за період з 01.08.2016 року по 28.10.2020 року з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на суму 29671,38 грн. та з військового збору на суму 2258,80 грн., загальна сума 31 930,18 грн.
23.11.2020 року відповідачем було складено спірну податкову вимогу за № 18163-13, якою позивача повідомлено про нарахування пені на загальну суму 32133,90 грн, з яких 29860,69 грн. - з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування та 2273,21 грн. - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Позивач не погодився із вказаною податковою вимогою та оскаржив її в адміністративному порядку, скарга від 05.12.2020 року, яка рішенням від 04.02.2021 року за № 520/Л/99-00-13-05-09 залишена без задоволення, а податкова вимога без змін.
Не погодившись із податковою вимогою позивач звернувся до суду із цим позовом.
Як вже зазначалося, під час судового розгляду справи відповідачем частково були визнані позовні вимоги стосовно неправомірного нарахування пені у періоди з 03.04.2019 року по 12.05.2019 року; з 08.11.2019 року по 29.02.2020 року; з 01.03.2020 року по 18.11.2020 року, про що надано відповідний перерахунок пені (а.с. 79).
Суд приймає до уваги часткове визнання відповідачем позовних вимог, але у даному випадку, перерахування пені відбулось вже після звернення позивача із позовною заявою до суду, а також вказаний перерахунок не впливає на суму пені (не зміює), визначену у спірній податковій вимозі.
Крім цього, по даній справі спірним періодом щодо нарахування пені є період з 01.08.2016 року.
Під час судового розгляду справи відповідачем було зазначено, що у 2015 році позивач отримала дохід у вигляді додаткового блага. У 2016 році позивач повинен був надати податкову декларацію за звітний 2015 рік до 01.05.2016 року, а до 01.08.2016 року - повинен був самостійно сплатити, визначену ним у деклараціях, суму податкового зобов'язання. Таким чином, оскільки позивач не сплатив у визначений строк до 01.08.2016 року суму податкового зобов'язання відповідачем було з цього часу розпочато нарахування пені згідно вимог п. 129.1.1. п .129.1 ст. 129 ПК України у редакції, яка була чинною на момент винесення податкових повідомлень-рішень (нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
З цього приводу суд зазначає, що позиція відповідача є суперечливою стосовно початку нарахування пені з 01.08.2016 року, оскільки у 2016 році позивачем не було подано відповідну податкову декларацію за 2015 рік щодо отриманого доходу у вигляді додаткового блага, тобто самостійно не було визначено суму грошового зобов'язання, відповідно і не було здійснено оплати зобов'язання до 01.08.2016 року. Крім цього, у вказаній відповідачем редакції п. 129.1.1. п .129.1 ст. 129 ПК України не йдеться мова про початок нарахування пені з дня граничного строку сплати податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків за результатами річного декларування, у даному випадку, за 2015 рік.
Суд звертає увагу на те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція п. 129.1.1. п .129.1 ст. 129 ПК України, яка була чинною на момент виникнення таких спірних правовідносин, тобто станом на момент винесення податкових повідомлень-рішень 15.02.2019 року - редакція від 01.01.2019 року (і яка була чинною на момент винесення податкових повідомлень рішень від 08.09.2020 року та спірної податкової вимоги від 23.11.2020 року), а саме - нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями були визначені позивачеві суми грошового зобов'язання за результатами податкової перевірки
Згідно податкових повідомлень-рішень та вимог п. 57.3 ст.57 ПК України (у редакції, яка була чинною на момент їх прийняття) платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З наведеного вбачається, що моментом початку нарахування пені є перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, а оплата зобов'язання повинна відбутись протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення і у разі оскарження податкового повідомлення-рішення протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
У відповідності до вимог ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
За таких обставин, відповідачем неправомірно було нарахована пеня у період з 01.08.2016 року, з огляду на те, що нарахування зобов'язання відбулось контролюючим органом податковими повідомленнями - рішеннями від 15.02.2019 року, а вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та судовому порядку.
Суд також вказує на те, що додатково під час судового розгляду справи з'ясовано у судовому засіданні 01.06.2021 року, що нарахування пені позивачеві відбувалось за помилковою ставкою.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ані у податкових повідомленнях - рішеннях від 15.02.2019 року, ані у податкових повідомленнях - рішеннях від 08.09.2020 року не була вказана до сплати сума пені, з огляду на наступне.
П. 1 р. 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 846) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254 (надалі Порядок № 1204) передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку з використанням платником податку права на податкову знижку, і складає податкове повідомлення-рішення.
Згідно п. 2 р. 2 Порядку № 1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами, зокрема, «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов'язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов'язань (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу).
Аналіз наведених норм доводить, що у разі нарахування пені у відповідності до вимог ст. 129 ПК України, сума пені у податкових повідомленнях-рішеннях не зазначається і не може бути зазначена, з огляду на певний порядок її нарахування
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Але при цьому, суд наголошує на тому, що позовні вимоги сформовані певним чином і їх задоволення у такому вигляді не може матиме місце, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень не може бути скасовано у спосіб здійснення перерахунку і пропорційного зменшення розміру нарахованої пені у співвідношенні до розміру суми задоволених вимог позивача згідно рішення суду в адміністративній справі № 120/2293/19-а від 19.09.2019 року, яка підлягає списанню, наступним чином:
за період з 03.04.2019 року по 12.05.2019 року на підставі рішення про продовження строку розгляду скарги ДФС України від 26.03.2019 року;
за період з 08.11.2019 року по 29.02.2020 року на підставі ст. 60,86 Податкового кодексу України (надалі ПК України);
за період з 01.03.2020 року по 18.11.2020 року на підставі п.52.1. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 9 КАС України та з метою необхідності для ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд доходить висновку про визнання протиправною та скасування спірної податкової вимоги відповідача № 18163-13 від 23.11.2020 року.
Аналогічна ситуація і стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача привести у відповідність до чинного податкового законодавства інтегровану картку позивача щодо абстрактного визначення «у відповідність до чинного податкового законодавства», оскільки судове рішення повинно бути виконано відповідачем у певний спосіб. Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у спосіб зобов'язання відповідача здійснити корегування нарахування пені в інтегрованій картці позивача з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні щодо періоду нарахування пені с 01.08.2016 року та періоду узгодження грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позов задоволено, відповідно із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 908 грн. 00 коп..
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого структурного підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області № 18163-13 від 23.11.2020 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений структурний підрозділ ДПС України здійснити корегування нарахування пені в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Вінницькій області як відокремленого структурного підрозділу ДПС України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений структурний підрозділ ДПС України (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21100)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 12.07.2021 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна