про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 липня 2021 р. Справа № 120/7262/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) (вул. Д.Галицького, б. 31, м.Вінниця, 21036)
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Голови ІНФОРМАЦІЯ_1 (Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте до матеріалів позовної заяви документів підтверджуючих сплату судового збору не надано.
Водночас 06.07.2021 року за вх. № 38910/21 позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», а саме тому, що дана справа пов'язана із захистом соціальних прав.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходив з наступного.
Ч. 1 ст. 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до положень ст. 8 Законом України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
При цьому суд враховує, що підставою звернення до суду з даним позовом стала відмова відповідача у здійсненні дій щодо обчислення грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови № 704, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) з премією за відповідною посадою перед звільненням з військової служби. Таким чином, даний спір не є соціальним.
Крім того, підставою для звільнення від сплати судового збору є сукупність умов, визначених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», а не лише характер спірних відносин.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Таким чином, у даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:
1.Визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні дій щодо обчислення грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) з премією за відповідною посадою перед звільненням з військової служби;
2.Зобов'язати відповідача здійснити дії щодо обчислення грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови № 704, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) з премією та оформлення обчислених відомостей у визначений законодавством документ.
Аналізуючи зміст позовних вимог, суд вказує, що позивачем заявлено дві немайнові позовні вимоги. При цьому, позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити дії щодо обчислення грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови № 704, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) з премією та оформлення обчислених відомостей у визначений законодавством документ є похідною від позовної вимоги про визнання протиправною відмову відповідача у здійсненні дій щодо обчислення грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень Постанови № 704, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) з премією за відповідною посадою перед звільненням з військової служби. Таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме, працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
З огляду на це, сума судового збору за звернення до суду з даним позовом становитиме 908 грн. 00 коп. (2 270 грн. 00 коп. Х 0,4).
За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу десятиденного строку із моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків у спосіб зазначений в судовому рішенні.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та ст. 120, 122, 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви у спосіб зазначений в судовому рішенні.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна