про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
30 червня 2021 р. Справа №120/6754/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 22 березня 2019 року звернулася до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства частини земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:01:009:1256.
Проте, відповідач своїм рішенням №20 від 29 травня 2019 року відмовив ОСОБА_1 у наданні такого дозволу.
Представник позивача вважає рішення Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вимогою скасувати таке рішення відповідача.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Разом із тим, у позовній заяві представник позивача просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, оскільки такий пропущений з поважних причин, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного рішення позивач отримала лише в травні 2021 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено рішення відповідача від 29 травня 2019 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства частини земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:01:009:1256.
Водночас, з позовною заявою щодо оскарження такого рішення представник позивача звернувся до суду 25 червня 2021 року, тобто у строк, що значно перевищує шість місяців з дня прийняття відповідачем такого рішення.
При цьому у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача зазначає, що позивач дізналася про оскаржуване рішення в травні 2021 року, однак жодних доказів на підтвердження даних доводів суду не надав.
Відтак, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необгрунтованим, адже наведені у ньому аргументи не підтверджені належними доказами.
Водночас, варто наголосити на тому, що встановлення строку звернення до суду з позовною заявою переслідує мету дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відтак, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, наведені позивачем причини пропущення строку звернення до адміністративного суду не можуть бути визнанні поважними, що є наслідком відмови у поновленні строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, ніж ті, що вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович