Справа № 643/9472/21 Головуючий суддя І інстанції Поліщук Т. В.
Провадження № 33/818/1430/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
08 липня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., за участю секретаря Вакула Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кубай Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Кубай Ю.М. на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року, стосовно ОСОБА_1 , -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1985 року народження, громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 454 грн.
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 22.05.2021 близько о 12-13 год. напроти буд. АДРЕСА_1 ображав честь та гідність ОСОБА_2 , виражався в його бік нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Кубай Ю.М. просив постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено 22.05.2021 року, до суду цей протокол надійшов 27.05.2021 року, а розглянутий судом першої інстанції 07.06.2021 року, тобто з порушенням вимог ст. 277 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до відповідальності за одне і те ж діяння двічі, оскільки за заявою працівників поліції за ці ж дії відкрито кримінальне провадження. Крім того, суд першої інстанції зазначив час скоєння адміністративного правопорушення, який відрізняється від того, який зафіксований працівником поліції в протоколі. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі. Зазначає, що в матеріалах містяться відеозапис події, з якого не вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою у бік працівника поліції. Вказує, що працівниками поліції не були опитані свідки і не зазначено у чому саме полягало чіпляння і чим саме був порушений спокій громадян. Зазначає, що, оскільки вчинення дрібного хуліганства можливе лише умисно, для наявності в діях особи складу цього правопорушення необхідно встановити, що ОСОБА_1 усвідомлював, що своїми діями порушує громадський порядок та бажав цього. Нецензурна лайка, образи, висловлені хоча б і у громадському місці, але щодо конкретної особи чи осіб, у зв'язку з особистими неприязними відносинами, за відсутності інших сторонніх громадян, складу дрібного хуліганства не утворюють.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кубай Ю.М., які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства.
Переглядаючи оскаржувану постанову за апеляційними доводами захисника Кубай Д.О., апеляційний суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, враховуючи наявність доказів, які були досліджені судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП суд першої інстанції послався на відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, а також на відомості відеозапису з місця події.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (арк. 1), 22.05.2021 року о 13.19 року ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 ображав честь та гідність працівника поліції ОСОБА_2 , виражався в його бік нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян.
З відомостями, зафіксованими в протоколі ОСОБА_1 був обізнаний, про що свідчать його власноручні підписи у протоколі, а також вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію цього протоколу, про що також свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі у графі «…Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення отримав».
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що дії працівника поліції, який складав цей протокол оскаржував до його безпосереднього начальника, а саме до Начальника УПП в Харківській області. Також повідомив, що на час апеляційного розгляду, у нього немає будь-яких відомостей про результати розгляду цієї скарги.
За таких обставин, відсутні процесуальні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також вважати незаконними дії працівника поліції під час складання цього протоколу.
Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису (арк. 4), який був зафіксований на бодікмеру ZM0068, об'єктивно вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль за порушення певних пунктів Правил дорожнього руху України. Водій цього автомобіля викликав свого захисника. Через деякий час приїхав на місце зупинки автомобіля захисник, який зазначив, що він фахівець у галузі права і буде захищати інтереси водія. Згодом встановлено, що це був ОСОБА_1 , який впродовж тривалого часу спілкувався з працівниками поліції на узбіччі проїжджої частини. Біля ОСОБА_1 та працівників поліції перебували сторонні громадяни, які не мали відношення ані до зупинки працівниками поліції автомобіля, ані до спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, серед яких був і поліцейський ОСОБА_2 , а також інші громадяни, в ому числі діти, проходили біля місця події. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , об'єктивно вбачається, що останній почав висловлюватись нецензурною лайкою в бік працівника поліції (файл № 20210522203444000280). Висловлювання нецензурною лайкою та образливих словосполучень у бік працівника поліції тривало приблизно 1,5 -2 хвилини, що об'єктивно вбачається з цього відеозапису. Після того, як ОСОБА_1 почав систематично висловлюватись нецензурною лайкою у бік працівника поліції, останній просив припинити ці дії, інакше стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, на що ОСОБА_1 повідомив, що йому байдуже і продовжив образливі вислови у бік працівника поліції висловлюючись нецензурною лайкою.
Крім того, відповідно до відеозапису, який міститься у файлі № 20210522204444000355,рушення працівники поліції перебували у службовому автомобілі, а ОСОБА_1 перебував безпосередньо біля цього автомобіля та на бодікамеру, яка була розташована в автомобілі працівників поліції показував жестом середній палець своєї правої руки та своїми коментарями відволікав працівника поліції від складання протоколу.
Дослідивши апеляційні доводи захисника про те, що матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, апеляційний суд зазначає наступне.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що 22.095.2021 року приїхав на проспект Ювілейний для допомоги своєму знайомому, якого раніше зупинили працівники поліції як водія транспортного засобу за порушення Правил дорожнього руху. Не заперечував того, що спілкувався з цими працівниками поліції саме 22.05.2021 року. Пояснив, що він не ображав нікого, а лише висловлював свої суб'єктивні міркування щодо працівників поліції та їх службової діяльності взагалі та громадського порядку не порушував.
Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був допитаний в якості свідка працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_3 , який був повідомлений про кримінальну відповідальність за відмову надавати показання, а також за введення суду в оману, що передбачено ст.ст. 384, 385 КК України, пояснив, що 22.05.2021 року саме він складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на проспекті Ювілейному у м. Харкові за ст. 173 КУпАП і засвідчив своїм підписом у цьому протоколі. Також пояснив, що ним та його напарником було зупинено транспортний засіб за порушення Правил дорожнього руху, а саме за те, що водій цього транспортного засобу не пропустив пішохода на пішохідному переході. Водій викликав свого захисника. Через деякий час приїхав його захисник, який пояснив, що він є фахівцем у галузі права і буде захищати цього водія. Під час їх спілкування було встановлено, що це є ОСОБА_1 . Через певний час спілкування, останній почав вести себе агресивно стосовно працівника поліції ОСОБА_2 , що особисто бачив і чув свідок, а також фіксував всю подію на службову бодікмеру. Агресивні дії вбачались з його образливих висловлювань у бік напарника свідка, а також висловлювання нецензурною лайкою і взагалі його агресивна та нетактовна поведінка не відповідала обстановці, оскільки порушувався громадській спокій, що і стало підставою для складання протоколу за ст. 173 КУпАП. Свідок також пояснив, що подія відбувалась на узбіччі проїжджої частини проспекту Ювілейного у м. Харкові. У цьому місці на узбіччі проїжджої частини є пішохідна доріжка, по якій протягом всього часу спілкування з ОСОБА_1 проходили сторонні громадяни. Також пояснив, що впродовж всього спілкування з ОСОБА_1 , біля них перебувало кілька громадян, які слідкували за подіями, фільмували все на свої телефони. Також зазначив, що під час складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , внаслідок тривалого часу спілкування з останнім, свідок зазначив час скоєння правопорушення у протоколі приблизно. Пояснив, що місце скоєння адміністративного правопорушення було ним зазначено з прив'язкою до будинку, який перебував неподалік, номер якого він встановив за допомогою телефонної програми карти-навігатора. Пояснив, що під час складання протоколу, оскільки він лівша, то описався і відразу виправив цифру на вірну. Засвідчив, що саме він здійснив виправлення цифри але номер паспорту ОСОБА_1 , який зазначені ним у протоколі відповідає дійсності. Зазначив, що така поведінка ОСОБА_1 стосовно працівника поліції не повинна бути у громадян, а відповідно працівники поліції повинні гідно поводитись з громадянами. Свідок запевнив, що під час складання протоколу стосовно ОСОБА_1 , в нього не було упередженого ставлення до нього, він лише виконував свої службові обов'язки. Всі відомості, які зафіксовані в протоколі повністю відповідають дійсності та є правдивими.
Поряд з цим, з відеозапису бодікамери працівника поліції чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався саме нецензурною лайкою, яка є образливою, у бік працівника поліції ОСОБА_2 . Ці відомості є об'єктивними, оскільки спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 зафіксовано на бодікамеру і тривало певний час. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ані ОСОБА_1 , ані його захисник не заперечували факту спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції. На переконання апеляційного суду, висловлення суб'єктивних оціночних суджень особою, яка хоча і не погоджується з діями суб'єкту владних повноважень, однак в будь-якому випадку не може застосовувати нецензурну лайку, образливе чіпляння до осіб, порушення спокою громадян або тим більше в присутності сторонніх громадян, присутність яких в суспільному місці об'єктивно вбачається з пояснень свідка та з відомостей відеозапису і протоколу.
Досліджуючи та оцінюючи доводи сторони захисту щодо відсутності на диску відомостей на підтвердження висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою вбачається, що у 12:25 год. на відеозаписі бодікамери файл № 20210522203444000280 (бодікамера № ZM0068) ОСОБА_1 висловлюється у бік працівника поліції нецензурною лайкою, яка за своїм змістом дійсно принижує честь та гідність поліцейського, який в той час перебував на службі та виконував свої посадові обов'язки і це об'єктивно вбачається з відомостей цього відеозапису, оскільки працівники поліції були вдягнені у формений одяг з надписом «ПОЛІЦІЯ». ОСОБА_1 об'єктивно вбачав, що він спілкується з працівниками поліції, які виконують свої службові обов'язки, оскільки спілкувався з ними саме як з працівниками поліції.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність відомостей на відеозаписі на підтвердження події, яка зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 496510 - є безпідставними.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш зіничні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання.
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе образливе ставлення до оточуючих. Воно знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вину формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, які досягли 16 років.
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері.
При цьому належить врахувати, що згідно відомостей зафіксованих на цьому відеозаписі, подія висловлювання нецензурною лайкою містила декілька слів, протягом тривалого часу та містила вкрай образливі висловлювання, що відбувалось в громадському місці в присутності сторонніх громадян, не зважаючи на необхідність виконання своїх обов'язків, як громадянина.
Разом з цим, в своїй апеляційній скарзі захисник просив витребувати відеозаписи цієї події та дослідити їх в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.
Задовольняючи це клопотання судом апеляційної інстанції було витребувано з Управління патрульної поліції в Харківській області копію цього відеозапису.
Ця копія відеозапису містить такі ж самі відомості, які зафіксовані на диску, який міститься в матеріалах справи (арк. 4). Під час апеляційного розгляду захисник повідомив, що допустив описку в апеляційній скарзі і не просив витребувати відеозаписи, а просив лише дослідити відеозапис на диску № 1, тобто фактично в судовому засіданні змінив свої апеляційні вимоги, а тому суд апеляційної інстанції досліджував лише ті відеозаписи, які містяться на диску, долученому до матеріалів справи (арк.4).
Аналізуючи наявні відеозаписи, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , захищаючи водія, який був зупинений працівниками поліції, не маючи свідоцтва адвоката, фактично перешкоджав працівникам поліції у здійсненні ними своїх службових обов'язків, у зв'язку із складанням матеріалів стосовно зупиненого автомобіля.
Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів можливість громадян висловлювати оціночні судження щодо діяльності працівників поліції. Разом з цим, чинне законодавство України та практика Європейського суду з прав людини не містить норм та висновків, які надають можливість застосовувати особам під час висловлювання своїх суб'єктивних суджень в громадських місцях, якими в цій справі є вулиця міста, застосовувати нецензурну лайку стосовно суб'єктів владних повноважень, якими є працівники поліції у цій справі.
Подібна поведінка є неприпустимою в демократичній країні, а тому законодавець передбачив в ст. 173 КУпАП відповідальність за вчинення дрібного хуліганства. Разом з цим належить врахувати, що диспозиція статті 173 КУпАП, окрім нецензурної лайки передбачає як ознаки дрібного хуліганства поряд з нецензурною лайкою в громадських місцях, ще й образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок. Виходячи з зазначених ознак, суд апеляційної інстанції вбачає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_1 , що свідчить про необґрунтованість апеляційних доводів захисника Кубай Ю.М., в тому числі, і в частині відсутності складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Крім того, апелянт зазначав, що працівником поліції внесено виправлення до протоколу. В судовому засіданні під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пред'явив свій паспорт, фотокопія якого також міститься в матеріалах справи (арк. 16). Номер, який зазначений у паспорті ОСОБА_1 повністю співпадає з номером паспорту, який зазначений в протоколі, чого не заперечував і сам ОСОБА_1 . Крім того, працівник поліції, який складав протокол в судовому засіданні пояснив, що під час складання протоколу він описався і відразу виправив описку.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції ставиться до таких апеляційних доводів критично, оскільки вони є безпідставними.
Поряд з цим, захисник зазначає, що за вказаними у протоколі діями було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 345 КК України, а тому суд не мав права розглядати цей протокол, оскільки особа, яка притягається до відповідальності не може бути притягнута до відповідальності декілька разів за одне і те ж саме діянні.
Проте, слід зауважити, що за кваліфікацією, яка передбачена ч.1 ст. 345 КК України, передбачається висловлювання погрози вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Натомість протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена оскаржувана постанова, за ст.. 173 КУпАП, складений внаслідок фіксування події, що стосувалась висловлювання нецензурною лайкою і образи честі та гідності працівника поліції, чим порушено громадський порядок, а тому доводи захисника Кубай Ю.М. про неможливість одночасного притягнення до відповідальності є безпідставними, оскільки в цьому провадженні предметом розгляду є різні, але інші за змістом дії, а саме нецензурна лайка в громадських містах, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок, але без погрози вбивством, а тому це різні дії, які підлягають окремій кваліфікації. Тобто нецензурна лайка кваліфікується за ст. 173 КУпАП, а погроза вбивством кваліфікується за ч.1 ст. 345 КК України, виходячи з ознак об'єктивної сторони.
Крім того, апеляційні доводи захисника про неправильне або неконкретне визначення місця скоєнні адміністративного правопорушення у протоколі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , працівник поліції, що складав протокол пояснив, що ділянка автошляху, на якій було зупинено транспортний засіб знаходиться на проспекті Ювілейному у м. Харкові, а спілкування відбувалось на узбіччі цього шляху, тому було обрано, згідно відомостей програми навігатора, орієнтир на місцевості і зазначив в протоколі, що біля дому № 34 по цьому проспекті у м. Харкові. За таких обставин, твердження захисника про помилковість зазначеної адреси скоєння адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 підтвердив, що спілкування відбувалось саме на цьому проспекті, а будинок під № 34 був розташований у зоні їх видимості.
Поряд з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що правопорушення було скоєне ОСОБА_1 близько 12-13 год. 22.05.2021 року. Апелянт зазначає, що цей час не відповідає дійсності та вказує, що в цей час ОСОБА_1 навіть перебував у іншому місці.
Такі доводи суд апеляційної інстанції розцінює, як обраний спосіб захисту для уникнення ОСОБА_1 відповідальності, оскільки з відомостей відеозапису, який наявний в матеріалах справи, а саме файл № 20210522203350000257, об'єктивно вбачається що у 11.43 22.05.2021 року ОСОБА_1 вже перебував на місці події та спілкувався з працівниками поліції.
Працівник поліції, який складав протокол стосовно ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду повідомив, що спілкування з ОСОБА_1 відбувалось на протязі тривалого часу, а тому під час складання протоколу стосовно останнього, ним, в обстановці що склалася, було зазначено приблизний, на його думку, час скоєння адміністративного правопорушення.
Натомість, аналізуючи наявний в матеріалах справи відеозапис, вбачається, що під час проведення працівником поліції відеофіксації події на бодікамеру відображався, в тому числі, і час події. Також об'єктивно вбачається, що ОСОБА_1 почав нецензурною лайкою виражатись у бік працівника поліції об 12 години 25 хвилин і це продовжувалось близько 1,5-2 хвилин, а суд першої інстанції зазначив час скоєння адміністративного правопорушення «..близько 12-13 год.»
Отже розбіжність між часом скоєння правопорушення, який вбачається з відеозапису і тим, що встановлено судом є мінімальним, а саме у 13 хвилин. При цьому у цей час, який є розбіжним, ОСОБА_1 також перебував та спілкувався з працівниками поліції на місці події.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку що такі незначні розбіжності у часі не впливають на зміст події, що встановлена в оскаржуваній постанові і не є підставою для її скасування.
Крім того, захисник в апеляційній скарзі вказує, що справа була розглянута судом поза межами строків, передбачених ст. 277 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі ст. 173 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Відповідний протокол стосовно ОСОБА_1 був складений працівником поліції 22.05.2021 року. Безпосередньо цей працівник поліції не наділений процесуальною можливістю направляти складені ним матеріали до суду для розгляду.
Як пояснив працівник поліції, який склав цей протокол, після закінчення його робочої зміни, а саме 23.05.2021 року він здав складений протокол та відеозапис до нього до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Харківській області і вже інші працівники формували матеріали для подальшого направлення їх до суду.
Протокол про адміністративне правопорушення з доданими до нього матеріалами надійшов до суду та був розподілений в провадження судді 27.05.2021 року, про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями (арк. 7).
Судовий розгляд цього протоколу був призначений на 02.06.2021 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 судової повістки.
02.06.2021 року до канцелярії Московського районного суду надійшла заява захисника Кубай Ю.М. (арк. 10), в якій захисник зазначив, що він не в змозі бути присутнім у визначені судом дату та час, оскільки 02.06.2021 року о 15.00 год. має взяти участь у судовому засіданні Київського районного суду м. Харкова в якості захисника обвинуваченого за ст. 198 КК України. Наполягав на своїй присутності під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та просив надати для ознайомлення матеріали цієї справи.
02.06.2021 року ОСОБА_1 та його захисник Кубай Д.О. з'явились у приміщення Московського районного суду м. Харкова, подали до канцелярії суду низку заяв та ознайомились з матеріалами справи.
У зв'язку з наведеними обставинами, розгляд справи було відкладено на 07.06.2021 року до 15-40 год., про що ОСОБА_1 та захисник Кубай Ю.М. були повідомлені під розписку.
Поряд з цим, матеріали справи не містять будь-яких фактичних відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник Кубай Ю.М. вимагали від суду провести судовий розгляд саме 02.06.2021 року.
Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку, що твердження апелянта про порушення судом першої інстанції строків розгляду цього протоколу не відповідає дійсності та розцінюється судом, як обраний спосіб захисту.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ - є частиною національного законодавства, а тому апеляційний суд вважає за необхідне їх застосувати при апеляційному перегляді, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з об'єктивних джерел та надав ним належну правову оцінку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП до відповідальності, отже посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Кубай Ю.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков