Справа № 636/958/21 Головуючий суддя І інстанції Золотоверха О. О.
Провадження № 33/818/1059/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
06 липня 2021 року суддя апеляційного суду Харківської областіШабельніков С.К., за участю секретаря Вакула Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маюрнікової В.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11 березня 2021 року стосовно ОСОБА_1 ,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1986 року народження, громадянин України, мешканець м. Шепетівка Хмільницької області, -
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста сорока п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 2465,00 грн.
Постановою встановлено, що 07.03.2021 року лейтенант ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, умисно, начебто прийняв до виконання розпорядження командира батальйону стосовно перевірки виконання заходів розпорядку дня згідно графіка перевірок посадовими особами мотопіхотного батальйону, о 14-00 год. 07.03.2021 року залишив розташування підрозділу не отримавши на це дозволу командира 2 мотопіхотної роти, тобто умисно ухилився від виконання обов'язків щодо контролю заходів виконання розпорядку дня, які мали бути виконані згідно з розпорядженням.
Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено командиром батальйону, а не командиром частини. Зазначає, що 07.03.2021 року була неділя, тобто вихідний день, а тому він вважає, що не повинен був залишатись у частині. Вказує, що з графіком несення служби його ніхто не ознайомив. Вказує на відсутність доказів, які доводять його вину.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисниа - адвоката Маюрнікової В.Н., які просили задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Переглядаючи оскаржувану постанову в межах доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, виходячи з наступного.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: відомості протоколу про адміністративне правопорушення, відомості письмових пояснень свідків.
Зокрема, відповідно до відомостей протоколу про адміністративне правопорушення (арк. 3), з 16.06.2020 року по теперішній час лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . З 16.06.2020 року займає посаду заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально-психологічного забезпечення мотопіхотного батальйону частини НОМЕР_1 . 07.03.2021 року ОСОБА_1 в порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарногно статуту Збройних Сил України, не з'явився без поважних причин на військову службу. Так, 07.03.2021 року о 14.00 год. лейтенант ОСОБА_1 залишив розташування підрозділу не отримавши на те дозволу командира 2 мотопіхотної роти, своїми діями умисно не виконував обов'язки щодо контролю заходів виконання розпорядку дня, які мали бути виконані згідно з розпорядженням.
З відомостями цього протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручні підписи у цьому протоколі.
Належить взяти до уваги і те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, в тому числі в поряду, передбаченому КАС України, ОСОБА_1 не оскаржувалися.
Крім того, відповідно до графіку перевірки виконання заходів розпорядку дня посадовими особами мотопіхотного батальйону у 2021 навчальному році (арк. 13), який затверджений командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у неділю перевірку здійснює заступник командиру роти морально психологічного забезпечення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять будь-яких фактичних відомостей про те, що цей графік 07.03.2021 року втратив чинність або був змінений.
Відповідно до відомостей витягу з наказу № 173 від 17.06.2020 року (арк. 15) саме ОСОБА_1 з 23.05.2020 року перебував на посаді заступника командира 2 мотопіхотної роти з морально психологічного забезпечення мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Отже, саме ОСОБА_1 мав по неділях у 2021 році перевіряти виконання заходів розпорядку дня посадовими особами мотопіхотного батальйону військової частини № НОМЕР_1 .
Крім того, відповідно до відомостей графіку перевірки заходів розпорядку дня посадовими особами мотопіхотного батальйону у 2021 навчальному році вбачається, що зміст цього графвіку був доведений до командирів, в тому числі, 2 мотопіхотної роти
ОСОБА_2 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував того, що саме ОСОБА_3 є його безпосереднім командиром.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про графік перевірки заходів розпорядку дня посадовими особами мотопіхотного батальйону у 2021 навчальному році та свідомо 07.03.2021 року не виконав його.
Тобто, ОСОБА_1 передбачав шкідливі наслідки свого діяння і бажав настання цих наслідків.
Крім того, В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що 07.03.2021 року він залишив місце несення служби і повернувся лише наступного дня.
Твердження ОСОБА_1 на те, що він попередив свого безпосереднього командира про те, що він не буде перебувати у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 з 14-00 год. 07.03.2021 року до 13-00 год. 08.03.2021 року, суд апеляційної інстанції розцінює як обраний спосіб захисту для уникнення відповідальності, оскільки відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , який на той час був безпосереднім командиром ОСОБА_1 вбачається, що останній не попереджував ані його, ані будь-кого ще про те, що з 154-00 год. 07.03.2021 року до 13-00 год. 08.03.2021 року він не буде присутнім у розпорядження військової частини НОМЕР_1 .
Такі ж самі письмові пояснення надали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про те, що 07.03.2021 року, згідно графіку перевірки виконання заходів розпорядку дня посадовими особами мотопіхотного батальйону у 2021 році цю перевірку повинен був виконувати лейтенант ОСОБА_1 , але не зважаючи на вимоги командирів, передбачені графіком останній 07.03.2021 року об 14-00 год. без дозволу командира роти нехтуючи тим, що на нього покладені, згідно графіку обов'язки перевірки виконання заходів розпорядку дня залишив місце служби і впродовж 07.03.2021 року на службу не з'явився.
Більш того, в апеляційній скарзі апелянтом не наведено будь-якої обставини непереборної сили або крайньої необхідності, враховуючи які ОСОБА_1 мав покинути місце несення служби. Твердження про те, що 07.03.20121 року є неділя, тобто вихідний день, не є достатнім для того, щоб ставити питання про виключення адміністративної відповідальності в порядку ст. 17 КУпАП, а також стосовно малозначності, оскільки неналежне виконання правил несення служби в умовах наявності небезпеки агресії з боку Російської Федерації обумовлює необхідність чіткого дотримання своїх службових обов'язків і не може бути визнано малозначним.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 257 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені, в тому числі, військовослужбовцями - за ст. 172-10 КУпАП).
Отже, законодавцем не зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-10 КУпАП повинен складати саме командир військової частини, а тому такі твердження апелянта є безпідставними та не відповідають дійсності.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Особа, яка вчинила правопорушення, тобто ОСОБА_1 , з'явився до військової частини 08.03.2021 року об 14-00 год. Протокол про адміністративне правопорушення складено 09.03.2021 року, однак час складання протоколу в ньому не зазначений.
Отже матеріали справи не містять будь-яких фактичних відомостей про порушення уповноваженою особою, яка складала протокол, строків складання протоколу, передбаченого ч.2 ст. 254 КУпАП , а тому такі доводи апелянта є необґрунтованими.
Також, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції вбачає наявність свідомого ігнорування своїх службових обов'язків ОСОБА_1 , а тому порушення вимог ч.2 ст. 172-10 КУпАП є наявними і об'єктивно вбачаються з доказів, які є наявними в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 11, 16, 115 Статуту внутрішньої служби ЗСУ
Апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11 березня 2021 року по справі № 636/958/21, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков