Справа № 644/4463/21 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/1084/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: тримання під вартою
08 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
перекладача - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 травня 2021 року, якою задоволено частково клопотання слідчого ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021221180000382 від 18.05.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
20.05.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яку підтверджував наданими до клопотання доказами і наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи особу підозрюваного, а також передбачене за інкримінований йому злочин покарання, яке само по собі є ризиком, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому та у зв'язку з чим він може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 травня 2021 року клопотання слідчого задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16 липня 2021 року з покладенням на нього зобов'язань: прибувати до слідчого ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду у період часу з 22 години до 06.00 години; у разі зміни постійного місця проживання завчасно повідомити слідчого, прокурора, суд; утриматися від спілкування з потерпілим і свідками по даному кримінальному провадженню, окрім як при здійснені слідчих дій і в судовому засіданні; не відвідувати місця, де проживають, навчаються, працюють потерпілий і свідки по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що існує наявний обґрунтований ризик того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, при цьому обґрунтованість цього ризику полягає в тому, що останній офіційно ніде не працює, постійного місця мешкання не має, на території України не соціалізований в суспільне життя, відрахований з вищого навчального закладу, за місцем теперішнього місця перебування не зареєструвався, про перебування за теперішнім місцем перебування органи державної влади не поінформував, стійких соціальних зв'язків не має, можливість призначення покарання підозрюваному у вигляді реального позбавлення волі, за тяжкий злочин може викликати загрозу втечі підозрюваного. Також ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які можуть під його тиском дати неправдиві свідчення на користь останнього. Крім того, ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зазначає, що обґрунтованість наявності ризиків підтверджується тим, що підозрюваний скоїв умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_12 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких зазначив, що ОСОБА_7 активно приймає участь у досудовому розслідуванні з метою захисту своїх прав, так 22.06.2021 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м.Харкова визнано незаконною бездіяльність слідчого ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській обл. ОСОБА_10 , щодо неналежного розгляду клопотань про проведення одночасного допиту ОСОБА_7 з свідком та з потерпілим, а також проведення додаткового слідчого експерименту з свідком.
Вказує, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, про підозру у інших кримінальних провадженнях не повідомлявся. Провину у скоєному визнає частково, співпрацює зі слідством. Сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразова вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Зазначає, що у судовому засіданні прокурор не довів, що відносно підозрюваного не можливо обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою і таким чином просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу слідчого судді без змін.
05.07.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява від захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_13 в якій він просить вирішити питання про залучення захисника на окрему процесуальну дію, оскільки не зможе бути присутнім у судовому засіданні, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
У зв'язку з тим, що відповідно до п.4 ч.2 ст.52 КПК України, участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження - з моменту встановлення цього факту, а також з метою дотримання права на ефективний захист та розумних строків розгляду судового провадження, ухвалою Харківського апеляційного суду від 07.07.2021 року було залучено захисника за призначенням через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській та Луганській областях для здійснення захисту інтересів підозрюваного ОСОБА_7 .
Захист інтересів підозрюваного ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції здійснює адвокат ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській областіперебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування № 12021221180000382 від 18.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.121 КК України.
19.05.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено обставини недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_14 інкримінованих йому дій, передбачених ч.1 ст.121 КК України, підтверджується відомостями, які містяться у: довідці КНП « Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР №629 від 19.05.2021 року, відповідно до якої у ОСОБА_15 маються тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани бокової поверхні черевної стінки зліва без пошкодження внутрішніх органів; протоколі огляду місця події від 18.05.2021 року; протоколі допиту потерпілого; протоколах допитів свідків; протоколі слідчого експерименту за участю свідка; протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_7 ; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_7 (а.с. 6-77)
Зважуючи на такий обсяг відомостей судового провадження об'єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв'язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_7 , до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.
Разом з цим, обґрунтованість підозри свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що пов'язані з ризиками але запобігти цим ризикам можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідно до справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» прирівняно до позбавлення волі, тобто домашній арешт може цілком забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже, задовольняючи частково клопотання слідчого, погодженого з прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обираючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, слідчий суддя врахував всі характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, є громадянином Туркменістану та на законних підставах перебуває на території України, має соціальні зв'язки, а саме в м.Харкові проживає його дружина і малолітня дитина, фактично має місце роботи, але офіційно не працевлаштований.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за іншим місцем проживання, ніж тим, де відбулися події, зазначені в повідомленні про підозру, дозволить уникнути спілкування ОСОБА_14 із потерпілим і свідками. Крім того, з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_16 , які нею надані були у суді першої інстанції, про те, що вона, як співвласник домоволодіння по АДРЕСА_1 , надасть можливість проживання за вказаною адресою ОСОБА_14 , що забезпечить виконання ним вимог домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги стосовно неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу і неврахування тяжкості скоєного підозрюваним злочину не свідчить про необґрунтованість судового рішення. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України. Крім того, суддею врахована практика ЄСПЛ та фактичні обставини справи.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, на що посилався прокурор в апеляційній скарзі, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного певних обов'язків в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, прокурор не надав і апеляційному суду будь-яких даних про те, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, порушував умови і не дотримувався покладених на нього обов'язків.
Посилання в апеляційній скарзі на можливість підозрюваного вчинити інший злочин, не підтверджені належними доказами. Будь-яких відомостей про можливість вчинення підозрюваним вказаних дій, ні слідчим, ні прокурором не надано.
Колегія суддів відхиляє посилання прокурора в апеляційній скарзі на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків оскільки такі доводи не може бути підставою для обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу. Також, колегія суддів зазначає, що ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований не може слугувати доказом того, що він отримує заробіток від незаконної діяльності.
За таких обставин колегія суддів не вбачає процесуальних та фактичних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність особистого зобов'язання прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 179, 376, 404, 407 ч.3 п.1, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 травня 2021 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: