Справа № 344/1877/21
Провадження № 22-ц/4808/855/21
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Девляшевський
08 липня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Девляшевського В.А.,
суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Капущак С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом позов ОСОБА_1 до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючим суддею Бородовським С.О. 31 березня 2021 року,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.08.2018 позивач придбав у відповідача
«Макбук ПРО 13» за 35 100 грн. 18.08.2020 на дисплеї «Макбука» з'явилась вертикальна чорна полоса. Позивач вказав, що звертався до відповідача з проханням безоплатно усунути недоліки на дисплеї «Макбук ПРО 13» та на час ремонту надати з доставкою товар аналогічної моделі. Відповідач не задовольнив вимоги позивача з підстави закінчення гарантійного строку. Враховуючи вказане, ОСОБА_1 , посилаючись на ч.10 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», просив суд зобов?язати ФОП ОСОБА_2 безоплатно усунути недоліки на дисплеї та стягнути з нього 54 054 гривень неустойки за 154 дні прострочення.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2021 року в позові ОСОБА_1 до фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки на дисплеї та про стягнення 54054 грн неустойки відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням вимог ч. 10, 8, ч. 8, ч. 14 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 709 ЦК України. На думку апелянта, оскільки «Макбук ПРО», в якому були виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника, не встановленого строку служби, тому він вправі пред'явити виробнику (продавцю) вимогу про безоплатне усунення недоліків товару і після закінчення гарантійного строку - протягом 10 років. Вважає, що вказана вимога підлягає задоволенню, оскільки продавець (виробник) не довели, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. ОСОБА_1 вказує, що вина виробника презюмується, а тому покликання суду, що обставини істотного недоліку товару, допущена з вини виробника, підлягає доведенню позивачем, є необґрунтованою. Також зазначив, що оскільки відповідач відмовився надати на час ремонту «Макбуку» товар аналогічної марки і ця вимога не була виконана, то суд повинен був стягнути з відповідача на користь позивача неустойку і розмірі 54 054 грн. Просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляв, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені завчасно у встановленому законом порядку. Враховуючи наведене, є правові підстави для вирішення даного цивільно-правового спору у відсутності сторін.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами посилання про наявність в товарі будь-яких істотних недоліків, а також, що вказані ним недоліки допущені з вини виробника. Оскільки позивач не довів наявність правових підстав здійснення ремонту товару відповідачем, відтак місцевий суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, в тому числі й вимоги щодо надання товару на час ремонту і на стягнення грошових коштів з відповідача.
З цим висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 08.06.2018 ФОП ОСОБА_2 продав «Макбук ПРО 13» за 35100 грн, що підтверджується чеком за № 5113.
08.06.2018 відповідачем складено документ, за яким позивачем придбано у відповідача «Макбук ПРО 13» НОМЕР_1 , гарантійний термін - три місяці.
28.08.2020, тобто більш як через два роки, ОСОБА_1 надіслав на ім'я відповідача вимогу про усунення недоліків товару та надання підмінного товару на час ремонту.
З відповіді ОСОБА_2 від 07.09.2020 вбачається, що позивачем прийнято товар без застережень, гарантійний строк на час продажу товару погоджено - три місяці, гарантійний талон підписано позивачем, безоплатно відремонтувати товар немає можливості через завершення гарантійного строку на обслуговування.
Згідно із п.п.2,5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-XII) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Неналежна якість продукції передбачає наявність у ній недоліків. Законодавець у ст. 8 Закону № 1023-XII розмежував товари неналежної якості на такі категорії: товари, що мають недоліки; товари, що мають істотні недоліки; фальсифіковані товари.
Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону № 1023-XII недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Якщо через недолік неможливе чи недопустиме використання товару відповідно до його цільового призначення, виник він із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення був виявлений знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з таких ознак: взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором - то це істотний недолік товару.
Відповідно до ст.8 Закону № 1023-XII споживач у разі виявлення протягом установленого гарантійного строку недоліків у порядку та в строки, встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 та 3 ст.680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач звернувся до продавця про усунення недоліків товару 18.08.2020, тобто після спливу тримісячного гарантійного строку на цей товар.
Частиною 5 ст.680 ЦК України визначено, що, якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передавання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
Отже, після спливу гарантійного строку право на безоплатне усунення недоліку поширюється на випадок наявності істотного недоліку товару, який виник з вини виробника (продавця). Крім того, таке право є якщо істотний недолік виник до передавання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. При цьому тягар доведення покладається на покупця. Доводи апелянта про те, що вина продавця презюмується, не ґрунтуються на правових нормах, а тому колегія суддів їх відхиляє.
Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано суду ніяких належних і допустимих доказів, які б свідчили про виявлення в придбаному ним товарі недоліків (істотні недоліки), допущені з вини виробника, а також не доведено, що в товарі до його продажу були наявні будь-які істотні недоліки.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не довів перед судом правових підстав здійснення ремонту товару відповідачем, суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги позивача, в тому числі й у вимозі про стягнення грошових коштів з відповідача у зв'язку з відмовою у наданні аналогічного товару на час ремонту.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Таким чином, судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на вищенаведене апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 31 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.А. Девляшевський
Судді: І.В. Бойчук
В.Д. Фединяк
Повний текст постанови складено 12 липня 2021 року.