Справа № 338/1249/20
Провадження № 22-ц/4808/862/21
Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.
Суддя-доповідач Девляшевський
06 липня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Девляшевського В.А.,
суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,
секретаря Пацаган В.В.,
з участю: відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої державної соціальної допомоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду, постановлену головуючим суддею Шишком О.А. 30 березня 2021 року,
У листопаді 2020 року Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (УСЗН) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в сумі 96845,92 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка звернулась до Управління із заявами про призначення їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. На підставі поданих заяв відповідачки були прийняті відповідні рішення УСЗН Богородчанської РДА та призначено ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї за період з 01.02.2015 по 31.10.2019. Позивач зазначив, що під час проведення перевірки достовірності та повноти подання відомостей про обставини, що вплинули або могли вплинути на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та на визначення її розміру було виявлено факт недостовірного декларування змін у складі сім'ї та сімейному стані ОСОБА_1 . Зокрема, при поданні 02.02.2018 заяви та наступних заяв про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги відповідачка свідомо приховала дані про зміни у склад сім'ї, а саме про реєстрацію шлюбу 12.01.2018 з громадянином ОСОБА_3 , а також про зміну прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . Позивач вважає, що на підставі недостовірних відомостей, поданих відповідачкою, УСЗН Богородчанської РДА безпідставно призначило ОСОБА_1 державну соціальну допомогу у період з 01.02.2018 року по 31.07.2019 малозабезпеченим сім'ям та незаконно виплатило бюджетні кошти на загальну суму 96845,92 грн. Управління 07.10.2019 направило відповідачці повідомлення про необхідність повернення коштів, однак добровільно кошти не повернуті, а тому виникла необхідність звернутися до суду.
Рішенням Богородчанського районного суду від 30 березня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області 96845,92 грн безпідставно виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та 2102 грн судового збору.
Не погоджуючись із даним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржене рішення незаконним. На думку апелянта, місцевим судом не досліджено чи подані нею неправдиві відомості могли вплинути на право відповідачки отримувати соціальну допомогу. ОСОБА_1 вказала, що вона виховує трьох неповнолітніх дітей, тому повернення соціальної допомоги за таких умов може застосовуватися, коли місцева державна адміністрація на підставі рішення районної адміністрації та за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та зібраної інформації про сім'ю, її власність, доходи, майно прийме рішення про відмову в наданні соціальної допомоги. Апелянт зазначила, що таке рішення про відмову в наданні їй соціальної допомоги Богородчанською райдержадміністрацією не приймалось. Тому, на її думку, підстав для задоволення пред'явленого до неї позову не було. Тому просить оскаржене рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляло, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений завчасно у встановленому законом порядку. Отже, є правові підстави для розгляду справи за його відсутності.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених мотивів підтримала. Крім того пояснила, що старша її дитина народилась від шлюбу з першим чоловіком. А батьком двох інших її дітей є ОСОБА_3 , з яким вона в січні 2018 року уклала шлюб. Зазначила, що ОСОБА_3 виїжджає на сезонні заробітки. Рік тому він за 5.5 тисяч доларів придбав житловий будинок у с.Бабче. Вважає, що вона не умисно не вказала в декларації зміни у своєму сімейному стані. Тому просить оскаржене рішення скасувати.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , звертаючись до позивача із заявою на призначення їй соціальної допомоги, була ознайомлена під підпис з умовами отримання допомоги. Тому вона могла і повинна була передбачити ту обставину, що подання недостовірних відомостей про сімейний стан та членів сім'ї може вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу або на визначення її розміру. Місцевий суд вважав, що вказане свідчить про недобросовісну поведінку з боку відповідача, яка проявилася в навмисному поданні недостовірної інформації для отримання соціальної допомоги та наявність у неї обов'язку щодо повернення безпідставно набутих бюджетних коштів на загальну суму 96845,92 грн.
З цим висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» встановлено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї; сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа; малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї; прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення; середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
Відповідно до ст. ст. 3, 4, 5, 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються, зокрема документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї. Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» державна соціальна допомога не призначається у випадках, зокрема коли працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги).
За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім'ї є інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім'ї подає органу соціального захисту населення такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім'ї; декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї); довідку про наявність та розмір земельної частки (паю). Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Форми заяви, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.
До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Відповідно до підпунктів 9.1, 9.2 пункту 9 Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 року № 486/202/524/455/3370 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.2002 року за № 112/6400), загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством; сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі осіб, які враховуються при наданні допомоги, так і доходи, які мають нерегулярний характер.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що на підставі поданих заяв відповідачки були прийняті рішення УСЗН Богородчанської РДА від 25 лютого 2015 року, 17 серпня 2015 року, 23 жовтня 2015 року, 16 лютого 2016 року, 11 жовтня 2017 року, 13 лютого 2018 року, 30 серпня 2018 року, 13 лютого 2019 року про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї за період з 01.02.2015 по 31.10.2019.
У поданих заявах від 02.02.2018 (а.с.8-9), 28.08.2018 (а.с.14-15), 04.02.2019 (а.с.20-21) про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсації та пільг та деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, відповідачка не вказала про зміни у складі сім'ї, а саме про реєстрацію шлюбу 12.01.2018 з громадянином ОСОБА_3 , а також не повідомила про зміну прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.30). Крім того, вона долучала копію недійсного паспорта на прізвище ОСОБА_1 , хоча 09.02.2018 отримала новий паспорт на прізвище ОСОБА_1 . Також у вказаних заявах та деклараціях відповідачка не зазначала чоловіка ОСОБА_3 , як члена сім'ї.
Згідно акту № 579 обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 04.02.2019 до складу сім'ї ОСОБА_1 входять троє дітей відповідачки (а.с. 25-26).
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Призначення соціальної допомоги проводиться на підставі заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 року № 441, та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці соціальної політики України від 22.07.2003 року № 204, що заповнюються особисто заявником (уповноваженим представником сім'ї).
В тексті заяви передбачено попередження про те, що наведені заявником відомості про доходи та майно, що вплинули або могли вплинути на прийняття рішення щодо надання соціальної допомоги будуть перевірені згідно з чинним законодавством України, а також про обов'язок заявника в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги повідомити органи соціального захисту населення. Також заявника попереджено про відмову в призначенні або припинення виплати призначеної соціальної допомоги та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім'ї.
Відповідачка, особисто підписавши заяви про призначення соціальної допомоги від 02.02.2018, 28.08.2018 та 04.02.2019, була ознайомлена з обов'язком подати повні та достовірні відомості про доходи та майно сім'ї, попереджена про те, що відносно зазначених нею, як повноважним представником сім'ї, даних буде проведена перевірка, а також про можливість настання негативних наслідків у вигляді зокрема припинення виплати призначених допомог та/або повернення надміру нарахованих коштів у разі подання відповідачем неповних чи недостовірних відомостей про доходи та майновий стан сім'ї.
Відповідно до п. 27 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів. Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 15 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
Відповідно до пунктів 1, 2, ч. 3 п. 3 Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року № 1091, головний державний соціальний інспектор та державний соціальний інспектор: перевіряють достовірність та повноту інформації про доходи і майновий стан осіб, які входять до складу сім'ї, що звертається за призначенням державної соціальної допомоги; проводять вибіркові перевірки особових справ одержувачів державної соціальної допомоги за рішенням керівника відповідного органу соціального захисту населення або його заступника; складають акти за підсумками перевірки з висновками щодо правильності призначення державної соціальної допомоги.
З акту № 166 від 18.09.2019 про проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій та соціальної допомоги, вбачається, що заявницею не було задекларовано зміни у складі сім'ї та сімейному стані. Вказаним актом підтверджується, що ОСОБА_1 було надмірно виплачено кошти в сумі 96845,92 грн (а.с. 31).
Згідно з п.28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Відповідно до повідомлення УСЗН відповідачку було поінформовано, що їй було надмірно нараховані кошти в сумі 96845,92 грн та запропоновано повернути вказані кошти до 01 грудня 2019 року.
Станом на день ухвалення судом рішення зазначене повідомлення у добровільному порядку відповідачем не виконано.
Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодовування.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Як передбачено ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності рахункової помилки з боку особи, яка проводить таку виплату та недобросовісності з боку набувача.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі № 6-151цс13, від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс14.
З матеріалів справи вбачається, що на час звернення ОСОБА_1 до Управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям -02.02.2018 та повторних звернень 28.08.2018 04.02.2019 між нею та громадянином ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб 12.01.2018. Оскільки відповідач є уповноваженим представником сім'ї, то вона зобов'язана була надавати правильні відомості про доходи та майно сім'ї, а також про зміни у сімейному стані. З урахуванням належних і правдивих відомостей про майно та доходи, які зобов'язана була подати відповідачка, компетентний орган мав право відповідно до вимог ст. 7 Закону прийняти відповідне рішення щодо можливості надання державної соціальної допомоги із зазначенням її розміру та/або відмови у наданні такої.
Зважаючи на те, що в поданих заявах ОСОБА_1 про відповідні зміни в сімейному стані не зазначала, а також долучала копію недійсного паспорта на прізвище ОСОБА_1 , хоча 09.02.2018 отримала новий паспорт на прізвище ОСОБА_1 , то такі дії відповідача апеляційний суд розцінює як навмисне подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру та які є ознакою недобросовісності зі сторони набувача виплати.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно виплаченої державної соціальної допомоги у сумі 96845,92 грн.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.
Таким чином, судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції.
З огляду на вищенаведене апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду від 30 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач В.А. Девляшевський
Судді: І.В. Бойчук
В.Д. Фединяк
Повний текст постанови складено 12 липня 2021 року.