Провадження № 11-сс/803/929/21 Справа № 932/4261/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
05 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12021041030000497 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, без освіти, не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2021 року, було частково задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 липня 2021 року включно.
Визначено заставу у сумі 90 800 гривень.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.
Слідчий суддя зазначив, що доведено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя вважав за можливе визначити підозрюваний розмір застави, але не в максимальному розмірі як просив прокурор, а у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів, саме такий розмірі застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
В апеляційних скаргах:
- не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчим суддею не було враховано особу підозрюваної, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима. Остання вину визнає частково.
- не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки підозрювана має постійне місце проживання, раніше не судима, має на утриманні малолітніх дітей.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційні скарги захисників та просили їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників та просив залишити ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньої кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Крім того, слідчий суддя застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб в сумі 90 800 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_8 покладених на неї обов'язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваної і в межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляційних скаргах колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4