Провадження № 22-ц/803/6223/21 Справа № 201/3046/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
12 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Деркач Н.М.,
суддів - Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,
при секретарі Усик А.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2021 року про повернення позовної заяви
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобовязання відшкодувати завдану шкоду, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобовязання відшкодувати завдану шкоду, повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що правові підстави для повернення позовної заяви відсутні.
Відповідач своїм правом, передбаченим положенням статті 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористався.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву на підставі пункту 6 частини четвертої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні цього ж суду перебуває аналогічна справа № 201/2655/21, яка ухвалою від 19 березня 2021 року залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Проте, а ні оскаржувана ухвала, а ні матеріали справи, не містять доказів ідентичності заявлених вимог.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).
Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави на яких ґрунтується їхнє рішення, що серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
Отже, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи викладене, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 259,268,374,379,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2021 року про повернення позовної заяви - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Н.М. Деркач
Судді: І.Ю. Ткаченко
М.М. Пищида