Провадження № 22-ц/803/6228/21 Справа № 190/604/18 Суддя у 1-й інстанції - Митошоп В. М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
07 липня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Деркач Н.М.,
суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М.,
за участю секретаря Усик А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення П”ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця , -
У травні 2018 року АТ КБ “Приват Банк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25 травня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв”язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість у сумі 229 219,06 грн., яку банк просив стягнути на свою користь.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
Спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є його син, ОСОБА_1 . Оскільки відповідач не відмовлявся від прийняття спадщини та до складу спадщини увійшли, у тому числі, і кредитні зобов'язання померлого, які він не погасив, банк у жовтні 2020 року уточнив позовну заяву, зазначивши відповідачем ОСОБА_1 , а предметом спору - стягнення боргу кредитором спадкодавця, та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 229 219,06 грн. і сплачений судовий збір у сумі 3438,29 грн.
Рішенням П”ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежність способу захисту у даній справі, оскільки позивач не реалізував своє право вимоги повернення кредитних коштів зі спадкоємця у позасудовому порядку.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25 травня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання кредиту. Кредитний договір складають заява, підписана Мальованим С.Г., Умови надання і Правила банківських послуг та Тарифи Банку/а.с.8-34/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором складає 229 219,06 грн., з яких: заборгованість за кредитом 2323,44 грн., заборгованість за відсотками 220 655,62 грн., заборгованість за пенею 6240 грн. /а.с.175-180/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть № 65 від 21 березня 2019 року, виданого П'ятихатським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області/а.с.8-34/.
Відповідно до копії спадкової справи № 95/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 15 червня 2020 року до П'ятихатською державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся ОСОБА_1 та постановою державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 через відсутність документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно/а.с.122-146/.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2021 року за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.245-246/.
Звертаючись до суду з позовом та уточнивши позовні вимоги, банк посилався на те, що спадкоємець позичальника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором спадкодавця добровільно не погасив, в той час як прийняв спадщину після смерті батька.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців позичальника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку. Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу полягає у пред'явленні до спадкоємців позову про накладення стягнення на майно. За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту прав, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 1282 ЦК України, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
У ст.1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.
Зі смертю позичальника зобов'язання щодо повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються стст.1281 і 1282 ЦК.
Згідно зі ст.1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в
спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці в спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати, чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
У ст.ст. 80, 81 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи встановлено, що позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ./а.с.98/
Згідно матеріалів даної справи, про смерть первісного відповідача ОСОБА_2 банк дізнався 21.07.2020 року. (а.с.109)
Однак, доказів пред'явлення вимоги кредитором спадкодавця до спадкоємця боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1282 ЦК України, банк не надав.
Тому висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову на підставі ст.1282 ЦК України є правильним.
Доводи апеляційної скарги банку щодо помилковості висновку суду про неналежність способу захисту у даній справі, оскільки позивач не реалізував своє право вимоги повернення кредитних коштів зі спадкоємця у позасудовому порядку, спростовуються вище наведеними нормами закону і обставинами справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення П”ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: Н.М. Деркач
І.Ю. Ткаченко
М.М. Пищида