№ провадження 2-з/646/22/2021
Справа № 646/4421/21
08.07.21 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участі секретаря - Матвійчук В.В.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Шевченко Дар'ї Станіславівни, про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-
встановив:
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Шевченко Д.С., про забезпечення доказів, шляхом витребування з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірені копії інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є власником частини (7/12) житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування, укладеного 1 жовтня 1994 року між ним та його матір'ю, ОСОБА_2 . Інша частина домоволодіння (4/12), зі слів померлої матері, належали дядьку ОСОБА_1 , двоюрідному брату його померлої матері, ОСОБА_3 , який помер орієнтовно в 2009 - 2010 рр. 1/12 домоволодіння належали сестрі ОСОБА_2 , матері ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка також померла близько 20 років тому. Виділення часток домоволодіння в натурі не здійснювалося. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 вже понад 20 років як єдиний власник володіє та користується вищезазначеним будинком, утримує його, сплачує комунальні платежі, здійснює ремонт тощо. Жодні інші особи протягом 20 років ніяким чином не виявляли інтересу до домоволодіння, не здійснювали догляду, утримання будинку, не були у ньому зареєстровані. За таких обставин, існуючий правовий режим житлового будинку обмежує права ОСОБА_1 як власника вільно розпоряджатися належним йому майном. Представником заявника зазначено, що з огляду на наявність всіх необхідних умов для припинення часток інших співвласників, передбачених ст. 365 ЦК України, зокрема частки інших співвласників домоволодіння є незначними та не можуть бути виділені в натурі, річ є неподільною і спільне володіння і користування майном є неможливим, і таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до інших співвласників житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами про визнання за ним права власності на будинок АДРЕСА_1 . Враховуючи, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які достовірні дані про осіб інших співвласників, виникла необхідність в забезпеченні доказів до подання позовної заяви шляхом витребування матеріалів інвентаризаційної справи на спірний житловий будинок. Згідно з заявою, майбутній позивач не є єдиним власником вищезазначеного будинку, тому у нього є перешкоди в отриманні відповідного документа з огляду на дію законодавства про захист персональних даних, що підтверджується відповіддю КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.06.2021 року № 4654/04-08/21 на адвокатський запит.
В судове засідання представник заявника не з'явилась, подала заяву, в якій просила задовольнити заяву про забезпечення доказів та проводити судове засідання за відсутності.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статями 116,118 цього Кодексу.
За змістом ч.1, 3, 4 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Згідно ч.4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Як вбачається із поданої заяви, заявник має намір подати до суду позовну заяву про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 .
Для визначення кола спадкоємців, які будуть залучені у якості відповідачів у судовій справі, необхідно отримати інформацію про інших співвласників домоволодіння.
Згідно з копією договору дарування від 01.10.1994 року, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар належні їй на праві власності 7 / 12 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Листом Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.06.2021 року № 4654/04-08/21 адвокату Шевчнко Д.С. відмовлено у наданні копії інвентаризаційної справи в цілому на будинок АДРЕСА_1 , з посиланням на положення Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про інформацію» та Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та 'житлової політики України від 24.05.2001 №127, у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №186 від 26.07.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12:2018 за №1442/32894. Згідно із вказаним листом, з наявних у КП «БТІ» матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що станом на 31.12.2012 ОСОБА_1 був не єдиним власником вказаного будинку та вищезазначені матеріали інвентаризаційної справи містять інформацію про фізичних осіб, відмінних від власників будинку АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 року, що свідчить про те, що матеріали вищевказаної інвентаризаційної справи містять інформацію з обмеженим доступом. У вказаному листі роз'яснено право заявника отримати копії документів, що стосується безпосередньо ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення доказів підлягає задоволенню, оскільки отримання копії інвентаризаційної справи заявником самостійно є утрудненим.
Крім викладеного, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Керуючись ст.ст.116-118,247,258-260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Шевченко Дар'ї Станіславівни, про забезпечення доказів до подання позовної заяви - задовольнити.
Витребувати з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради належним чином завірені копії інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Суддя І.С. Блага