Справа № 645/3604/21
Провадження № 1-кп/645/577/21
12 липня 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого: 1) 19.03.2004 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.186, ч.3 ст.186, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, ст. 75 КК України на 3 роки; 2) 24.01.2006 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ст. 71 КК України до 7 років позбавлення волі; 3) 26.04.2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 22.08.2014 року з Темновської виправної колонії №100 Харківської області за відбуттям строку покарання; 4) 25.05.2017 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 рокув позбавлення волі, звільнений 16.10.2019 за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_4 будучи раніше судимим за вчинення умисних насильницьких злочинів та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та знов вчинив умисний корисливий злочин із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 06.05.2021 близько 23 години 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебував на перехресті вул. Квіткової та вул. Немишлянської поблизу буд.150 у м. Харкові, де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_5 , який тримав у правій руці телефон. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , у той же день та час, у тому ж місці, підійшов до ОСОБА_5 під приводом взяти телефон для того, щоб зателефонувати своїй дружині, після чого, стоячи обличчям до ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, ударив потерпілого кулаком правої руки в скроню лівої частини голови останнього, та коли ОСОБА_5 упав на землю, ОСОБА_6 вихопив у нього з правої руки телефон торгової марки Samsung, модель А01 Core 1/16 GB, чорного кольору, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/10726-ТВ від 18.05.2021 Харківського НДЕКЦ МВС України, становить 1704,00 грн.
Відкрито заволодівши чужим майном, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, внаслідок чого ОСОБА_5 спричинено матеріальний збиток на суму 1704,00 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та дав суду показання, як зазначено у цьому вироку. У скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Цивільний позов не заявляв.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Вину обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України суд вважає доведеною.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання вини.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших характеризуючих даних суду не надано.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, за змістом ст. 12 КК України, є умисним тяжким злочином, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_4 слід застосувати покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням, і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 349, 395 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 травня 2021 року - з дня фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/10726-ТВ від 18.05.2021 в розмірі 686,48 грн.
Речові докази - довідку №569/05 від 12.05.2021, видану ПТ Ломбард «Свіжа копійка» та DVD - диск з відеозображенням подій в ПТ Ломбард «Свіжа Копійка» Axent, PSP330XD07131428 - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя-