Справа № 645/4926/19
Провадження № 1-кп/645/201/21
12 липня 2021 р. Фрунзенський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
представника потерпілого - ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню № 12019220460001569 від 24.06.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має вищу освіту, тимчасово не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Відповідно до обвинувального акту 24.06.2019 приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_4 , знаходився поблизу будинку 21 по вул. Алмаатинській Харкова, де зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_6 , з яким він перебував у неприязнених відносинах.
ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до ОСОБА_6 , з яким вступив в словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту, у ОСОБА_4 на підґрунті неприязних відносин виник злочинний намір спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_6 на підґрунті неприязнених відносин у ході словесного конфлікту ОСОБА_4 , підійшов до ОСОБА_6 та перебуваючи на відстані витягнутої руки від потерпілого, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, діючи умисно, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком лівої руки в область щелепи зпереду та два удари кулаком руки в область потилиці. Від вказаних ударів ОСОБА_6 впав на землю. В цей момент, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс йому близько 10 ударів кулаками обох рук та ногами в область голови та тулубу.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-1212-С/2019 від 19.07.2019 були спричинені наступні тілесні ушкодження: синці на голові, тулубі, скол коронки першого зуба на верхній щелепі зліва. За ступенем тяжкості, вищевказані тілесні ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.2.3.2. «Б», «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 оголосив клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за підставами, передбаченими ч. 2 ст. 284 КПК України, а саме звільнити від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив його задовольнити, а також зазначив, що він розуміє, що закриття кримінального провадження, у разі задоволення клопотання, відбувається за нереабілітуючих обставинах.
Прокурор з приводу заявленого клопотання заперечувала та зазначила, що по справі повинна бути призначена експертиза, але обвинувачений має право на вказане клопотання, оскільки строки давності минули.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, наполягав на розгляді кримінального провадження по суті, оскільки він не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого та вважає, що ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_7 підтримав заперечення потерпілого.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, здійснюються виключно судом.
Статтею 49 КК України встановлено зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Відповідно до частини другої статті 12 КК України кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Санкція статті 125 ч. 1 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 285 КПК особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За частиною третьою статті 285 КПК України, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно частини третьої статті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом статті 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК.
Судом встановлено, що обвинуваченому інкримінується скоєння кримінального правопорушення 24 червня 2019 року, яке належить до кримінального проступку. Обвинувачений раніше не судимий, строк давності сплив 24.06.2021 року. Обвинувачений наполягає на закритті провадження за спливом строків давності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.
Заявлений по справі потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого 10000 грн матеріальної та 40000 грн моральної шкоди суд залишає без розгляду. При цьому потерпілий ОСОБА_6 не позбавлений можливості звернутись з зазначеним позовом у порядку цивільного судочинства.
Речові докази по справі - відсутні, запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 288, ст. 314 КПК України, суд -
Клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12019220460001569 від 24.06.2019 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд г. Харкова.
Головуючий суддя -