Справа № 626/1496/21
Провадження № 2/626/504/2021
Іменем України
08.07.2021 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Гусара П.І.,
за участю секретаря Івашкіної Т.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Краснограді, в порядку загального позовного провадження, у відсутність сторін, клопотання відповідача ФО- ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами позивачем у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ФО- ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки,
В провадженні Красноградського районного суду Харківської області перебуває позовна заява ОСОБА_2 до ФО-П ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Від відповідача ФО-П ОСОБА_4 07.07.2021 року до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на те, що дії позивача, пов'язані з подачею завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер та можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами. За таких обставин, вважає, що суд має запобігати недобросовісним діям позивача та залишити позов без розгляду.
В підготовче судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про дату, місце та час розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.
Розглянувши клопотання суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
У п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК).
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Оскільки, на час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, що має очевидно штучний характер, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні клопотання відповідача ФО-П Дьолога О.М. про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами позивачем.
Керуючись ст.ст.44 ЦПК України, суд,
В задоволенні клопотання відповідача ФО- ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами позивачем ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ФО- ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя