справа №619/1735/21
провадження №2/619/840/21
Заочне рішення
іменем України
09 липня 2021 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/1735/21,
ім'я (найменування) сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача: Мєшнік К.І.
Виклад позиції позивача.
Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.07.2019 у розмірі 10829,91 грн станом на 22.12.2020, посилаючись на те, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект "Monobank", у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 25.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 25.07.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 7500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 22.12.2020 становить 10829,91 грн, у тому числі 9402,9 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), заборгованість за пенею та комісією 1427,01 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 07.04.2021, судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.
Ухвалою суду від 21.04.2021 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.05.2021, яке відкладено на 18.06.2021, 09.07.2021 у зв'язку з відсутністю можливості надсилати судові повістки та процесуальні документи учасникам судового процесу поштовим зв'язком.
У судове засідання відповідач не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася за останнім відомим місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , про що свідчать дані відстеження Укрпошти. Крім того, повідомлялася засобами електронної пошти, на адресу, зазначену у позовній заяві.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою суду від 09.07.2021 постановлено ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом установлено, що 25.07.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримала кредит у розмірі 7500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с.7).
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов'язався виконувати його умови. Підписання цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість, згідно наданого розрахунку, станом на 22.12.2020 - 10829,91 грн, у тому числі: 9402,9 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), заборгованість за пенею та комісією 1427,01 грн, про що мається розрахунок заборгованості (а.с. 6).
Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у вказаному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника процентна ставка не зазначена, з підстав, передбачених ст.. 625 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України щодо стягнення процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, позивач не звертався.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, стягнути з відповідача неустойку (пеню та комісію) в розмірі 1427,01 грн.
Суд зазначає, що у заяві, підписаній відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів, комісій) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру та визначених відсотків як плати за отримані кошти.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи за карткою «Monobank», які розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms), як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank», при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).
Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, щодо карткових продуктів, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) могли неодноразово змінюватися самим АТ "Універсал Банк" у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати та обгрунтувати позовну заяву Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені, комісії та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, посилання банком на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms), не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», які діяли для всіх, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені, комісії та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вказані Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи за карткою «Monobank» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.07.2019 шляхом підписання анкети-заяви. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
У вказаному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою-споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Верховний Суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та «Умов та Правил надання банківських послуг», оскільки «Умови та Правила надання банківських послуг» це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що під час укладення договору з ОСОБА_1 позивач АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З позовом про визнання недійсним кредитного договору від 25 липня 2019 року ОСОБА_1 до суду не зверталася.
Крім того, з розрахунку заборгованості наданого банком, вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та періодично здійснювала його погашення. Доказів на спростування вказаного розрахунку, відповідачем не надано. А також, не містить укладений у вигляді анкети-заяви даний кредитний договір, підписаний сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).
Отже, позивачем доведено факт отримання кредиту та наявності заборгованості у відповідача.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
Вимоги банку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за нарахованою пенею та комісії в розмірі 1427,01 грн не можуть бути задоволені у зв'язку з їх безпідставністю з мотивів, викладених вище.
Отже, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9402,9 грн.
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1970,89 грн (розмір заявлених вимог - 10829,91 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 9402,9 грн (86,82%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2270,00 грн (2270,00 грн х 9402,9 грн /10829,91= 1970,89 грн).
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.07.2019 у розмірі 9402,9 грн (дев'ять тисяч чотириста дві гривні 90 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1970,89 грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят гривень 89 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114 м. Київ вул. Автозаводська, буд. 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 : ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І. М. Нечипоренко