Борівський районний суд Харківської області
справа: № 614/279/21
провадження: 2/614/123/21
категорія: 40
08.07.2021 Борівський районний суд Харківської області в складі
головуючого Гуляєвої Г.М.
при секретарі Кравцовій О.П.
за участю: представника позивача Багмет Д.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Борова у режимі відеоконференції з Ізюмським міськрайонним судом Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
1. Короткий зміст позовних вимог
05.05.2021 до Борівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20608,58 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідачзвернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 31.01.2007.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 31.03.2021 має заборгованість до стягнення - 20608,58 грн., яка складається з наступного:
- 4619.10 грн. - заборгованість за тілом кредита;
- 15962.39 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
- 27.09 грн. - нарахована пеня.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
2. Позиції учасників справи
Ухвалою судді від 01.06.2021 у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
24.06.2021 відповідач надав до суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
25.06.2021 відповідач надав до суду заяву про визнання доказів неналежними та недопустимими, в якій просив визнати неналежним та недопустимим доказом «Умови та правила надання банківських послуг».
Станом на 08.07.2021 відзив на позовну заяву до Борівського районного суду Харківської області не надійшов.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали, підтримали заяву про застосування строку позовної давності.
3. Встановлені в судовому засіданні обставини справи
Матеріалами справи встановлено, що згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.01.2007, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 31.03.2021 загальна сума заборгованості до стягнення становить 20608,58 грн., яка складається з наступного: 4619.10 грн. - заборгованість за тілом кредита; 15962.39 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 27.09 грн. - нарахована пеня (а.с.5-14). Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитну картку з терміном дії 01/13 (а.с.22).
Судом встановлено, що відповідно до Розрахунку банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», відповідачем 02.04.2010 здійснена операція - оплата в розмірі 1000,00 грн. (погашення заборгованості), після цього відповідачем ніяких грошових коштів на рахунок погашення заборгованості не вносилось, таким чином, позивач знав про порушення свого права вже з наступного дня - 03.04.2010, так як згідно вищевказаного Розрахунку, оплата після вказаної дати не поступла.
Отже, саме з 03.04.2010 розпочав свій пребіг строк позовної давності щодо вимог позивача, який закінчився 02.04.2013.
Крім того, строк дій картки закінчився 01/13, відповідно строк користування кредитом не міг бути більшим, ніж 30 січня 2013 р.
Доказів того, що позивачем здійснювалось волевиявлення на продовження дії та перевипуск картки, позивачем не надано.
Крім того, розмір процентів за користування кредитом після закінчення строку дії картки не встановлений.
Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Тобто якщо позивач вважав, що його права порушені та починати рахувати строк позовної давності з 31 січня 2013 р., то строк позовної давності сплинув 31 січня 2016 р.
Однак, позивач звернувся до суду 05 травня 2021 р., тобто з пропуском строку позовної давності.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України.
Отже, позовна давність є строком для пред'явлення позову як безпосередньо особою право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).
Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі №6-152цс14).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Між тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права) так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило ч.1 ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Аналогічна правові позиції Верховного суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016, №6-832цс15 від 28.09.2016, №6-2165цс15 від 14.09.2016, №6-152цс14 від 29.10.2014, №6-1503цс16 від 21.12.2016, №6-3029цс16 від 08.06.2016.
Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленю до винесення ним рішення.
За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
4. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України «Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства».
Відповідно до ст.527 ЦК України: «Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання зобов'язання».
Згідно ст.530 ЦК України: «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».
Відповідно до ст.625 ЦК України: «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання».
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України: «Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором».
Згідно ст.1054 ЦК України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
5. Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення
Судом встановлено, що 31.01.2007 з метою отримання банківських послуг відповідач підписав заяву №б/ньких послуг в ПриватБанку. Таким чином між сторонами був укладений кредитнимй договір.
Позивачем надано докази (не спростовані відповідачем), які підтверджують, що він свої зобов'язання за вказаним договором виконав, а відповідач зобов'язання - порушив.
6. Висновки суду за результатами розгляду справи
Верховний Суд в постанові від 15.04.2020 по справі № 753/19886/16-ц зробив наступний висновок.
Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
З дотриманням передбаченого законодавством порядку дослідження доказів, ухвалення судових рішень, судом було повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, на підставі яких, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.
Питання щодо розподілу судових витрат між сторонам суд вирішує згідно ст. 141 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, ч. 2 ст. 247, 259, 261, 264, 265, 267, 268, 273, 274-279 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, на підставі ст.ст.525, 526, 527, 530, 549, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, суд
У задоволенні позовни вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 12.07.2021.
Суддя ГУЛЯЄВА Г. М.