Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
м. Київ
справа № 308/4094/20
провадження № 61-3141 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів Готри Т. Ю., Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2016 року біля Кошелівської сільської ради Хустського району Закарпатської області на нього напав ОСОБА_2 та спричинив йому тілесні ушкодження. Унаслідок цих подій відносно нього було відкрито кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, у якому потерпілим визнано ОСОБА_2 .
Вказував, що відповідач 16 разів не з'являвся до суду, а згодом взагалі відмовився від претензій до нього і, як наслідок, ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 грудня 2019 року кримінальне провадження відносно нього було закрито у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_2 від обвинувачення.
Вважав, що такими діями відповідач ОСОБА_2 завдав йому матеріальну шкоду у розмірі 14 954 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 000 грн, яка полягає у заподіянні йому відповідачем тілесних ушкоджень.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії ОСОБА_2 такими, що завдали йому майнову та моральну шкоду та зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати йому майнову шкоду в розмірі 14 954 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2020 року про залишення його позовної заяви без руху, не сплатив судовий збір, що є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. за подачу апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення без руху позовної заяви, яка не відповідала вимогам частини третьої статті 175 ЦПК України щодо змісту, та не сплатив судовий збір, тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув йому позовну заяву.
Ураховуючи те, що ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, зважаючи на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а оскаржуване ним судове рішення - без змін, апеляційний суд, посилаючись на вимоги статей 136, 141 ЦПК України стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. за подачу ним апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року, з урахуванням уточнень його касаційної скарги, у частині вирішення питання судових витрат, скасувати.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначав неповне дослідження наявних у справі матеріалів та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення права на судовий захист.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 308/4094/20 із Хустського районного суду Закарпатської області.
У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з нього судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року, не врахувавши його клопотання про звільнення від сплати судового зборуу зв'язку з тяжким майновим станом.
Постанова Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року оскаржується заявником лише в частині стягнення судового збору, в іншій частині не оскаржується, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій такими, що завдали майнову і моральну шкоду, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовна заява залишена без руху як така, що не відповідає частині третій статті 175, частині четвертій статті 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачу з підстав, передбачених частиною третьою статті 185 ЦПК України.
Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року задоволено частково. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 420 грн 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частини другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої стаття 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: 1) наказового провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Цивільним процесуальним законодавством України визначено вимоги до форми і змісту позовної заяви, встановлені у частині третій статті 175 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Підпунктами 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначені ставки судового збору за подання позовної заяви майнового та немайнового характеру юридичною особою, фізичною особою або фізичною-особою підприємцем.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, мотивував його тим, що 31 травня 2016 року відповідач спричинив йому тілесні ушкодження, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача завдану йому матеріальну та моральну шкоду.
Стягуючи з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року, апеляційний суд не звернув увагу на вказані обставини та не врахував, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі вищенаведених положень Закону України «Про судових збір».
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору за подання апеляційної скарги необхідно змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини постанови посилання на стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 420 грн 40 коп. за подачу апеляційної скарги.
Керуючись статтями 400, 406, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 січня 2021 року змінити, виключивши із мотивувальною частини постанови посилання на стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 420 грн 40 коп. за подачу апеляційної скарги на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 27 жовтня 2020 року та виключити третій абзац резолютивної частини постанови суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович