12 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/657/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В. розглянувши матеріали справи
за позовом:Фізичної особи-підприємця Ботвиної Тетяни Валеріївни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса представника - адвокат Гутник В.П., а/с 352, м. Чернігів, 14013, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача-1:Приватного підприємства «МЕЛЬНИК І С», вул. Енергетиків, 8, кв.2, м. Чернігів, 14023, код ЄДРПОУ 14240185,
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕІС», вул. Енергетиків, 8, кв.2, м. Чернігів, 14023, код ЄДРПОУ 43875828,
про визнання недійсним договору
Без виклику учасників провадження у справі
Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом, в якому просить суд:
-визнати недійсним рішення власника ПП «МЕЛЬНИК І С» (ідентифікаційний код 14240185) від 16 квітня 2021 року в частині пункту першого порядку денного, яким вирішено здійснити майновий внесок до статутного капіталу ТОВ «МЕІС» (ідентифікаційний код 43875828) шляхом передачі нерухомого майна належного ПП «МЕЛЬНИК ІС» (ідентифікаційний код 14240185), що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Ціолковського, буд. 30, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 558,8 кв.м., опис: - основна будівля літ. "А", - навіс "A3" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2207723574101), справжність підпису на якому посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. за реєстровим номером 1317;
-визнати недійсним акт приймання-передачі майнового внеску ПП "МЕЛЬНИК І С" до статутного капіталу ТОВ "МЕІС" від 16 квітня 2021 року, яким ПП "МЕЛЬНИК І С" (ідентифікаційний код 14240185) передало, а ТОВ "МЕІС" (ідентифікаційний код 43875828) прийняло у свою власність в якості майнового внеску ПП "МЕЛЬНИК І С" до статутного капіталу ТОВ "МЕІС" наступне нерухоме майно: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Ціолковського, буд. 30, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 558,8 кв.м., опис: - основна будівля літ. "А", - навіс "АЗ" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2207723574101), справжність підписів на якому посвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою О.С. за реєстровими номерами 1322, 1323);
-скасувати державну реєстрацію прав, а саме: державну реєстрацію права власності ТОВ «МЕІС» (ідентифікаційний код 43875828) на нежитлову будівлю, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 558,8 кв.м., опис: - основна будівля літ. "А", - навіс "АЗ", що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Ціолковського, буд. 30 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2207723574101), яка проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2021 о 19:42:59 державним реєстратором приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Беловою Ольгою Степанівною (номер запису про право власності/довірчої власності: 41579317);
-визнати за ПП «МЕЛЬНИК І С» (ідентифікаційний код 14240185) право власності на нежитлову будівлю, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 558,8 кв.м., опис: - основна будівля літ. "А", - навіс "А3", що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Ціолковського, буд. 30 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2207723574101).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 справа № 927/657/21 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачам та позивачу строк подання відзивів на позов, відповіді на відзиви, заперечень, заяв, пояснень тощо;, підготовче засідання суду призначено на 12.07.2021.
09.07.2021 представнком позивача ФОП Ботвини Т.В. подано до суду заяву б/н від 09.07.2021 про відвід судді Фесюрі М.В. з обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Подану заяву мотивовано що між позивачем та відповідачем 1 ПП «МЕЛЬНИК І С» у 2019 році був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом оформлення видаткових накладних. За поставлений товар відповідач 1 не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів (справа № 927/997/19).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020 у справі № 927/997/19 у задоволенні позову відмовлено повністю (суддя Фесюра М.В.).
Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з ПП «МЕЛЬНИК І С» на користь ФОП Ботвиної Т.В. 295 815,72 грн, основного боргу, 2 977,97 грн. інфляційних втрат, 5 805,84 грн. 3 % річних та 4 568, 99 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, а також 6 853, 48 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Основою з підстав позову у справі №927/657/21 є невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань перед позивачем, заборгованість за якими стягнута постановою апеляційного господарського суду у справі №927/997/19.
Позивач наполягає, що розглядаючи справу № 927/997/19 у судді Фесюри М.В. склалось внутрішнє переконання відсутності між сторонами по справі правовідносин з поставки товару і, як наслідок, відсутність невиконаних грошових зобов'язань ПП «МЕЛЬНИК І С» перед ФОП Ботвиною Т.В., що викликає у позивача сумніви щодо можливої упередженості або об'єктивності судді Фесюри М.В. під час розгляду даної справи внаслідок формування у судді внутрішнього переконання, яке склалось щодо дійсності правовідносин між ФОП Ботвиною Т.В. та ПП «МЕЛЬНИК І С» у зв'язку з розглядом справи № 927/997/19.
Відповідно до положень статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява про відвід подана до суду за 1 робочий днень до підготовчого засідання, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що: «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі."
Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами (абз. 2 п. 1.2.1. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що зазначені у заяві про відвід судді у справі № 927/657/21 твердження та обставини зводяться до припущення щодо наявності сформованого внутрішнього переконання щодо позивача у судді Фесюри М.В. при ухваленні рішення у справі 927/997/19, та в силу положень Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для відводу судді.
Вказане у сукупності свідчить про те, що заявлений відвід судді є необґрунтованим, оскільки наведені у його мотивування доводи не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді від розгляду даної справи, як такі що зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді. Об'єктивні обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, з якими наведені положення пов'язують можливість задоволення відводу - відсутні.
Однак, в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Враховуючи те, що у заяві про відвід позивач послідовно дотримується суб'єктивної думки щодо наявності сумнівів в неупередженості та об'єктивності складу суду, з метою необхідності виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об'єктивність судді Фесюри М.В., недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, а також виключення суб'єктивних підстав для сумніву заявника в неупередженості суду, суддею Фесюрою М.В заявлено самовідвід від участі у розгляді справи № 927/657/21, який підлягає задоволенню.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, матеріали справи № 927/657/21 підлягають передачі для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви позивача від 09.07.2021 про відвід судді відмовити.
2. Заяву судді Фесюри М.В. про самовідвід задовольнити. Відвести суддю Фесюру М.В. від розгляду даної справи, справу передати для визначення іншого складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.07.2021.
Суддя М.В. Фесюра
З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.