Іменем України
06 липня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/464/21
Господарським судом Чернігівської області, у складі судді Федоренко Ю.В., за участю секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу
за позовом: Керівника Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивачів: 1. Городнянської міської ради Чернігівської області; 2. Державної екологічної інспекції у Чернігівській області
до відповідача: Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп»
про стягнення 65826,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивачів: 1. Не прибув. 2. ОСОБА_1 , довіреність від 16.06.2021.
від відповідача: Підгорний К.Є., адвокат, довіреність від 17.05.2021, Тихоновський Д.М., довіреність від 23.11.2018.
Керівником Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Городнянської міської ради Чернігівської області та Державної екологічної інспекції у Чернігівській області подано позов в якому просить суд стягнути з Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Городнярайагролісгосп» Чернігівської обласної ради загальну суму збитків 65826,79 грн, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок протиправної бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні відповідачем охорони лісових насаджень на підвідомчій території, що призвело до незаконної самовільної порубки дерев.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/464/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами. До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов від 31.05.2021 в якому просить суд в задоволенні позову відмовити і справу розглядати у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що клопотання представника відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін подане в строк для подання відзиву і воно достатньо обгрунтоване, суд на підставі ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, постановив ухвалу від 09.06.2021 про проведення розгляду справи № 927/464/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначив на 30.06.2021. У судове засідання 30.06.2021 прибули: прокурор, представник позивача 2, представник відповідача.
Суд повідомив представників сторін, що на адресу суду надійшли від прокурора: відповідь на відзив, заява про уточнення позовних вимог; від відповідача: відзив на позовну заяву, клопотання перевірити позовну заяву прокурора по фактах її подачі без додержання вимог статей 162,164 ГПК України, за наслідками чого застосувати повноваження, що передбачені ч. 11 ст. 176 ГПК України (залишення позовної заяви без руху), а також клопотання про витребування оригіналів доказів. Судом залучені відповідь на відзив, заява про уточнення позовних вимог до матеріалів справи.
Суд дослідив позовну заяву прокурора та постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява подана з додержанням вимог ст.162-164 ГПК України.
У зв'язку з тим, що докази додані прокурором до позову ставляться під сумнів відповідачем, суд постановив протокольну ухвалу про витребування вказаних доказів, які додані прокурором до позовної заяви в учасників справи, в тому числі і у відповідача, оскільки частина з них складена представниками відповідача та надати їх в наступне судове засідання для огляду та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи і призначення судового засідання на 06.07.2021.
У судове засідання 06.07.2021 прибули: прокурор, представник позивача 2, представники відповідача.
Представник відповідача надав письмові пояснення від 05.07.2021, які долучені судом до матеріалів справи.
Прокурор надала оригінали витребуваних документів для огляду судом, які суд дослідив.
Представник відповідача зазначив про відсутність оригіналів доказів, які були витребувані з відповідача.
У судовому засіданні 06.07.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про пред'явлення відповідачу речових доказів (пнів самовільно зрубаних дерев), а також огляд їх за місцем знаходженням. При цьому судом враховано, що згідно з матеріалами справи правопорушення було вчинено 12.12.2018 і огляд пнів зрубаних дерев у червні 2021 є недоцільним.
У судовому засіданні 06.07.2021 Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиції учасників справи.
Обґрунтовуючи позов прокурор вказав, що 12.12.2018 до Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в області надійшла заява інженера ДП «Городнярайагролісгосп» ОСОБА_2 про те, що у виділі 13 кварталу 123 ДП «Городнярайагролісгосп», який знаходиться поблизу с. Полісся Городнянського району Чернігівської області невідома особа здійснила порубку 145 дерев породи «сосна», діаметром в комлевій частині до 8 см., чим заподіяно збитків на загальну суму 65826,79 грн. За даним фактом 12.12.2018 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12018270110000425, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 12.12.2018 поблизу с. Полісся Городнянського району Чернігівської області, у виділі 13 кварталу 123, яке перебуває у постійному користуванні ДП «Городнярайагролісгосп» згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія II ЧН № 001906 від 20.10.2006, виявлено незаконну порубку дерев лісу, а саме сосни у кількості 145 штук. Під час огляду місця події від 12.12.2018, який проведено за участі інженера лісового господарства ДП «Городнярайагролісгосп» ОСОБА_2 , виявлено та вилучено дерева сосни.
Внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача - ДП «Городнярайагролісгосп», а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільний стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками є порушенням лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням статей 89, 90 ЛК України, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій в межах Городнянської міської ради Чернігівської області, допустив самовільну порубку дерев, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, тому має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у розмірі, визначеному згідно з вимогами чинного законодавства.
Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, розраховано розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев у розмірі 65823,79 грн.
Наведене стало підставою для звернення з позовом до відповідача, як постійного лісокористувача, під охороною якого знаходиться земельна ділянка (де проведено незаконну порубку дерев) в силу положень п.1 ч. 2 ст. 19, п.5 ст. 64, ч. ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч. 2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України.
Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача 1 вказує, що така необхідність зумовлена тим, що Городнянською міською радою, до складу якої входить Поліська сільська рада, належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади навіть після інформування місцевою прокуратурою про установлений факт порушення вимог законодавства, не вжито. Так, згідно листа Городнянської міської ради від 25.01.2021 № 03-09/94, наданої на запит прокурора від 21.01.2021, жодних заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди радою не вживалося.
На підтвердження свої позиції стосовно законного представництва інтересів позивача 2 прокурор зазначає, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. На території Чернігівської області її територіальним органом є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області.
Відповідно до п. 9 Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 128 від 28.04.2020 (далі - Положення), до повноважень екологічної інспекції належить пред'явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.
З листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 02.07.2020 № 06/1963, наданого на запит прокуратури від 26.06.2020, вбачається, що позов до суду не подавався, проте нормою Положення визначено, що Державна екологічна інспекція повинна вживати всіх вичерпних заходів, (у т.ч. шляхом подання позову до суду) з метою стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою.
Підсумовуючи свою позицію стосовно законного представництва інтересів позивачів у суді прокурор зазначає, що не вжиття Городнянською міською радою Чернігівської області та Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області належних та достатніх заходів щодо стягнення з ДП «Городнярайагролісгосп» шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, беззаперечно свідчить про їх бездіяльність та неналежне здійснення своїх повноважень, що не сприяє захисту інтересів держави та Городнянської територіальної громади з питання наповнення бюджету.
01.06.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 31.05.2021, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Підставами відмови судом прокурору у даному позові, на думку відповідача, слугують наступні факти: - не доведено прокурором за допомогою доказів обставину (неправомірну бездіяльність відповідача, яка полягає у незабезпеченні ним та його працівниками охорони лісу від незаконної рубки дерев) на якій ґрунтується його позовні вимоги. На думку відповідача, наявність факту незаконної рубки є наслідком протиправних дій осіб, які вчинили незаконну рубки, проте не є фактом неправомірної бездіяльності відповідача щодо охорони лісу від незаконної рубки дерев.
- не доведено прокурором за допомогою доказів обставину (особу, яка здійснила незаконну порубку дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено) на якій ґрунтується його позовні вимоги;
- прокурором не надано суду належних, допустимих доказів наявності шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою;
- факт самовільної рубки дерев було виявлено безпосередньо самим ДП «Городнярайагролісгосп» під час саме здійснення заходів з охорони і захисту лісів від незаконних рубок, а отже цей вид своєї господарської діяльності підприємством належним чином виконується. Крім того, працівники саме ДП «Городнярайагролісгосп» повідомили про виявлення незаконної порубки дерев до правоохоронного органу та брали активну участь у документальному оформленні даного факту порушення природоохоронного законодавства, що свідчить про належне виконання ними своїх посадових обов'язків. Доказами, що підтверджують наведені обставини, є акт № 1 огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 12.12.2018, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.12.2018 щодо кримінального провадження № 12018270110000425, протокол огляду місця події від 12.12.2018, протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , копії яких додані до позовної заяви. В свою чергу, доказів того, що самовільну рубку дерев породи сосна довжиною до 2,5 діаметром нижнього відрізу до 10 см в кількості 145 шт в кварталі 123 виділ 13 було вчинено у робочий час лісника даного обходу під час його знаходження у даному обході до позовної заяви не додано.
- ні у позовній заяві, ні у доданих до неї документах не вказано жодного правового акту, який виданий на виконання частин 1, 2 ст.86 Лісового кодексу України, норми якого порушив відповідач, як наслідок не вказано прокурором чіткого, конкретного спрямованого заходу на збереження лісу від незаконних рубок, якого відповідачем не було вчинено або такий захід було вчинено відповідачем з порушенням встановленого порядку;
- прокурором до позовної заяви не додано в якості доказу - акту перевірки або будь-якого іншого заходу державного нагляду (контролю), що складений Державною екологічною інспекцією України або її територіальними органами (складеного на підставі й у порядку встановленому законом), у якому було би встановлено, що ДП «Городнярайагролісгосп» неналежним чином виконало встановлені законодавством та статутом обов'язки з забезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій йому території, що призвело до самовільної порубки особами дерев породи сосна довжиною до 2,5 діаметром нижнього відрізу до 10 см в кількості 145 шт в кварталі 123 виділ 13, факт якої було виявлено 11.12.2018;
- Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області з 10.05.2019 по 20.05.2019 було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ДП «Городнярайагролісгосп», за підсумками якої складено акт, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 34/06 та припис від 20.05.2019 № 24/06 проте порушень законодавства у цій сфері виявлено не було.
- прокурором до позовної заяви додані складені посадовими особами позивача-2 розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев сосни новорічної в лісових культурах кв. 123 вид. 13 ДП «Городнярайагролісгосп» невстановленими особами, згідно матеріалів про лісопорушення ДП «Городнярайагролісгосп» від 12.12.2018. Так, прокурор стверджує, що вказані докази отримані з матеріалів кримінального провадження, проте прокурор не надає докази, в статусі якого учасника даного кримінального провадження є позивач-2, зокрема чи має він статус експерта, якщо так, то чи попереджений він про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, законодавчі підстави для його складання позивачем-2 прокурор не наводить, що свідчить - розрахунок шкоди, що зроблений позивачем-2 в рамках кримінального провадження, є недопустимим доказом в даній справі. Крім того відповідач вважає, що розрахунок шкоди виконано позивачем-2 з застосуванням не вірних коефіцієнтів індексації.
07.06.2021 до суду від позивача 2 надійшла відповідь на відзив № 15/1848 від 04.06.2021 в якій Державна екологічна інспекція у Чернігівській області зазначила, що підтримує позов керівника Чернігівської окружної прокуратури, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними доказами. Зокрема, позивачем 2 зазначено, що на підставі листа ДП «Городнярайагролісгосп» від 12.12.2018 року № 522 щодо проведення розрахунку та сприяння в розслідуванні факту самовільної рубки дерев сосни новорічної в кв.123 вид.13 в кількості 145 шт. Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було виконано розрахунок розміру шкоди, а в частині розслідування та встановлення осіб порушників - направлено до Городнянського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області. Згідно розрахунку, виконаного по Таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, додаток №1, сума заподіяної шкоди, з урахуванням індексації за попередні роки та періоду порубки складає 65826,79 грн. При проведенні планової перевірки ДП «Городнярайагролісгосп» у травні 2019 року незаконна вирубка дерев сосни новорічної не фіксувалась Інспекцією, оскільки даний факт був зафіксований самим підприємством, заява та матеріали направлені до органів поліції для проведення слідчих дій.
11.06.2021 до суду від Чернігівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 10.06.2021 № 55-516-21 в якій зазначено, що позовні вимоги прокурора є законними та обґрунтованими, всі доводи підтверджені належними доказами, долученими до позову, при цьому, у відзиві на позов не наведено доводів, які б спростовували вимоги прокурора. Зокрема, прокурор зазначив, що доводи відповідача про вжиття його посадовими особами дій щодо належного повідомлення правоохоронних органів про факт правопорушення не спростовує факт наявності вини відповідача, а саме невиконання своїх службових обов'язків лісником та неналежне здійснення відповідачем статутної діяльності свідчать про повну бездіяльність відповідача, що призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Так, на думку прокурора, неналежне виконання відповідачем встановлених законодавством і Статутом обов'язків безумовно свідчите про причинно наслідковий зв'язок, між протиправною поведінкою та шкодою, що завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев. Крім того, неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з охорони лісу свідчить про вину завдавача шкоди. Враховуючи вищевикладене, у даному випадку наявні всі елементи складу цивільного правопорушення вчиненого ДП «Городнярайагролісгосп», передбаченого ст.1166 Цивільного кодексу України.
З приводу проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області та складанні акту перевірки, прокурор зазначає, що Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору. Розрахунок шкоди, завданих державі внаслідок самовільної рубки дерев, розмір яких становить 65 826, 79 грн, здійснено Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області правомірно у відповідності до вимог законодавства, що підтверджується належними та допустимими доказами.
Підсумовуючи свою позицію прокурор зазначив, що вина та протиправна поведінка ДП «Городнярайагролісгосп» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов'язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна рубка дерев, чим спричинено шкоду, розрахунок розміру якої здійснено компетентною особою відповідно до постанови Уряду від 23.07.2008 № 665, у зв'язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку наявні та підтверджуються матеріалами справи.
Фактичні обставини справи.
Обставини щодо виявлення працівниками відповідача 11.12.2018 в лісовому масиві навколо с. Полісся Городнянського району Чернігівської області , який входив до обходу лісника відповідача ОСОБА_3 , незаконно зрубаних дерев породи сосна у кількості 145 шт відповідачем визнаються (сторінка 6 відзиву на позовну заяву, а.с.80-93), а тому не потребують доведенню відповідно до ч.1 ст.75 ГПК України.
Згідно з наданого витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12018270110000425, дата реєстрації провадження 12.12.2018, 12.12.2018 до Городнянського відділення поліції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від інженера лісового господарства ДП «Городнярайагролісгосп» ОСОБА_2 про те, що невідома особа в кварталі 123 виділі 13 незаконно вирубала близько 50 дерев сосни, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 246 КК України.
Доказів про прийняття рішення за результатами даного кримінального провадження матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Абзацом другим ч. 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Таким чином, позивачами у справі виступають органи, уповноважені державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, які визначені прокурором в позовній заяві, а саме Городнянська міська рада Чернігівської області та Державна екологічна інспекція у Чернігівській області.
Частиною третьою ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Відповідно до частини четвертої вказаної вище статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та необхідність їх захисту обґрунтована прокурором в позовній заяві наступним. Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо контролю за додержанням природоохоронного законодавства грунтуються на приписах ст.33 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.15,19,47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Відповідно до ст.18-1 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. При цьому, прокурором встановлено, що Городнянською міською радою, до складу якої входить Поліська сільська рада, належних заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади навіть після інформування місцевою прокуратурою про установлений факт порушення вимог законодавства, не вжито. Так, у листі Городнянської міської ради від 25.01.2021 № 03-09/94, надісланого прокурору на його запит від 21.01.2021, зазначено, що Городнянською міською радою не вживалися та вживатися не будуть заходи щодо стягнення у судовому порядку з постійного лісокористувача суми заподіяної шкоди в розмірі 65826,79 грн внаслідок незаконних порубок дерев на території Городнянського району та що міська рада не заперечує проти звернення до суду прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою захисту інтересів територіальної громади із заявою про відкодування цієї шкоди.
Крім того, прокурор зазначає у позовній заяві, що Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. На території Чернігівської області її територіальним органом є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області.
Відповідно до п. 9 Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 128 від 28.04.2020 (далі - Положення), до повноважень екологічної інспекції належить пред'явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.
З листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 02.07.2020 № 06/1963, наданого на запит прокуратури від 26.06.2020 стосовно надання інформації чи вживались позивачем 2 заходи, спрямовані на стягнення з правопорушників чи постійних лісокористувачів шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки 145 дерев породи «сосна» на землях ДП «Городнярайагролісгосп», вбачається, що Інспекцією не проводилися заходи державного нагляду (контролю) по даному факту правопорушення та не складалися відповідні документи, а тому і не вживалися заходи спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев, зазначених у листі прокуратури; враховуючи вищезначене, позивачем у справі Інспекція виступати не може.
Так, не вжиття належних та достатніх заходів компетентними та уповноваженими органами, якими є Городнянська міська рада Чернігівської області та Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, щодо стягнення з ДП «Городнярайагролісгосп» шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, свідчить про їх бездіяльність, що не сприяє захисту інтересів держави та Городнянської територіальної громади з питання наповнення бюджету.
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
На підтвердження повідомлення позивачів в порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” про звернення до суду прокурором до позовної заяви додано листи-повідомлення № 1414 вих 21 від 26.04.2021 та № 1417 вих 21 від 26.04.2021.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (п.1 б ч.1 ст.33 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом і вірно визначив позивачів, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до статей 16 та 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. В постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 63, п.5 статті 64 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
За частинами 1 та 5 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Охорону і захист лісів на території України здійснюють зокрема лісова охорона постійних лісокористувачів і власників лісів (стаття 89 Лісового кодексу України).
Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, факт самовільної рубки дерев було виявлено безпосередньо самим ДП «Городнярайагролісгосп» під час здійснення заходів з охорони і захисту лісів від незаконних рубок, а отже цей вид своєї господарської діяльності підприємством належним чином виконується Працівника відповідача повідомили про вияснення незаконної порубки дерев та брали активну участь у документальному оформленні даного факту порушення природоохоронного законодавства, що на думку відповідача свідчить про належне виконання ними своїх посадових обов'язків.
Вказані пояснення підтверджуються листом відповідача від 12.12.2018 на адресу начальника Городнянського відділення поліції, актом секвестра №1 від 12.12.2018, актом №1 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 12.12.2018, копією польової перелікової відомості від 12.12.2018,складених інженером лісового господарства відповідача ОСОБА_2 (а.с.15-20). Оригінали вкказаних документів оглянуті судом під час розгляду справи у судовому засіданні.
Стаття 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень статей 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в статті 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов'язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
З огляду на наведене, предметом доказування в даній справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За статтею 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами статті 20-2 цього Закону до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення в межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства зокрема про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про природно-заповідний фонд.
Відповідно до статті 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275), відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (надалі - КМУ) через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Основними завданнями Держекоінспекції є: здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони, захисту, використання і відтворення лісів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (пп.3,8,9 п.4 Положення №275).
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №275).
Приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Судом встановлено, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не здійснювала заходів державного нагляду (контролю) по даному факту правопорушення та не складалися відповідні документи про що повідомила прокурора листом від 26.06.2020 додатково вказавши, що не може виступати позивачем у справі (а.с.57-58).
Відповідачем надано акт №34/06, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері офорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, строк проведення перевірки з 10.05.2019 по 20.05.2019, яким не встановлено порушень відносно відповідача щодо охорони лісів від незаконниїх рубок (а.с.96-102).
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середивищу внасолідок незаконної рубки виконано на підставі наданих відповідачем матеріалів про лісопорушення, що підтверджується листом від 18.12.2018 (а.с.29-30).
В матеріалах справи наявна копія протоколу огляду місця події від 12.12.2018 в якому зазначено, що в 500 м від с. Полісся слідчим Городнянського ВП Ребус Ю.В. на підставі повідомлення в присутності понятих, за участю прокурора Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Деркач Я.В., інженера лісового господарства ДП «Городнярайагролісгосп» Губко А.П., лісника Россол Д.В., інспектора криміналіста Корж О.А. під час огляду виявлено 145 зрубаних дерев сосни звичайної (а.с.21-24).
Матеріали справи не містять доказів про результати розслідування кримінального правопорушення, відсутні докази встановлення вини будь-якої особи у вчиненні незаконної рубки дерев.
Відповідно до ч.1, 3 ст.88, ч.1 ст.89 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Прокурором до позовної заяви додано копії протоколів допиту свідків під час досудового розслідування, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 15.12.2018 та свідка ОСОБА_4 від 18.01.2018 (а.с.25-28), які не є належними та допустими доказами у господарській справі, оскільки свої показання вказані свідки ними не викладались письмово у заяві свідка відповідно до ст. 88 ч.1, 3 ГПК України.
Матеріали справи не містять доказів наявності повноважень інженера лісового господарства ОСОБА_2 складати додані до позовної заяви копії акта секвестра №1 від 12.12.2018, акта №1 огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 12.12.2018, польової перелікової відомості від 12.12.2018, зокрема посадової інструкції. На вимогу суду оригіналів Державного акта на право постійного користування землею, статуту відповідача, посадової інструкції лісника та наказу відповідача від 01.07.2019 (а.с.31-53) суду не надано. Прокурором не підтверджено, що вказані докази він отримав безпосередньо від відповідача. За таких обставин копії вказаних доказів при вирішенні спору до уваги судом не примаються.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Як встановлено судом, уповноваженим державною органом - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства відповідачем стосовно факту правопорушення про незаконну порубку 145 дерев породи сосна не проводилось, акт про порушення прородоохоронного законодавства відносно відповідача не складався.
Враховуючи викладене прокурором не подано доказів, які б підтверджували протиправну поведінку ДП «Городнярайагролісгосп», яка виразилася у протиправній бездіяльності і полягає у незабезпеченні ним та його працівниками охорони лісових насаджень на підвідомчій території, а саме 145 дерев породи сосна, причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди. Відповідачем доведено відсутність вини у завданні шкоди.
Наведене є підставою для відмови в задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову про стягнення з Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» 65 826,79 грн шкоди відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 12.06.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко