м.Чернівці
08 липня 2021 року Справа № 926/1802/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шунгіт» м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Торгово-виробнича компанія» м. Чернівці
про стягнення 172392,00 грн.
Суддя Бутирський А.А.
при секретарі Вівчарюк І.Б.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: ТОВ «Шунгіт» м. Дніпро звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ «Торгівельний дім Торгово-виробнича компанія» м. Чернівці про стягнення 172392,00 грн. заборгованості, з них: 148650,51 грн. основного боргу, 11029,87 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 2614,62 грн. 3 % річних та 10097,83 грн. пені, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу 250619 Н2 від 25.06.2019 р. Також позивач просить стягнути 16200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.06.2021 р. згаданий вище позов задоволено.
18.06.2021 р. позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача 16200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 24.06.2021 р. розгляд поданої заяви призначено на 08.07.2021 р.
08.07.2021 р. сторони у судове засідання не з'явилися, проте від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення поданої заяви, виходячи з наступного.
Ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд звертає увагу сторін, що у судовому засіданні 18.06.2021 р. позивач заявив, що ним направлено до суду підтверджуючі документи щодо витрат на професійну правничу допомогу. Питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач просив розглянути після надходження підтверджуючих документів до суду.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем було зроблено відповідну заяву про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, завчасно подано її до суду, відповідно господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення судового рішення щодо розподілу понесених скаржником витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
У той же час, нормами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
Так, в обґрунтування поданої заяви адвокат надав: додаткову угоду від 30.03.2021 р. до договору про надання правової допомоги від 01.03.2017 р.; протокол узгодження розміру гонорару у сумі 16200,00 грн.; платіжне доручення № 5375 від 05.04.2021 р. про сплату позивачем ОСОБА_1 16200,00 грн.; акт виконаних робіт від 14.056.2021 р., відповідно до якого позивач та адвокат Корнілова Е.Ю. підтвердили, що правова допомога за згаданими договорами надана у повному обсязі.
Таким чином, позивач підтвердив понесення витрат на правову допомогу у сумі 16200,00 грн., які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232-233, 235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім Торгово-виробнича компанія», код ЄДРПОУ 40845764, вул. Сагайдачного, 6, м. Чернівці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шунгіт», код ЄДРПОУ 34316747, вул. Старокозацька, 5, м. Дніпро - 16200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.07.2021 р.
Суддя Бутирський А.А.