18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
05 липня 2021 року м. Черкаси справа № 906/839/20
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання Л.В.Романенко, за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця Собко Володимира Івановича, АДРЕСА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Раффінерія», Черкаська область, Драбівський район, с. Шрамківка, вул. Володимира Щерби, 56
про стягнення 183068,64 грн. заборгованості,
за участю повноважних представників сторін:
позивача: Хоцій С.А. - за нот.посвідченою довіреністю;
відповідача: участі не брав.
Фізична особа-підприємець Собко Володимир Іванович звернувся в господарський суд Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт- 2002» (Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Герцена, 26) про стягнення заборгованості за договором на охорону об'єкта №12 від 01.02.2020 в розмірі 183068,64 грн, з яких:
- 156686,40 грн основного боргу,
- 26382,24 грн штрафу,
та відшкодування судових витрат.
Короткий опис руху справи:
18.09.2020 Господарський суд Житомирської області позовні вимоги задовольнив частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 156686,40 грн боргу, 12097,44 грн штрафу, 2531,76 грн судового збору. В задоволенні позову в частині стягнення 14284,80 грн штрафу - відмовлено.
12.10.2020 на виконання рішення було видано наказ.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
08.04.2021 рішення господарського суду Житомирської області від 18.09.2020 скасовано. Справу направлено для розгляду в господарський суд Черкаської області за територіальною підсудністю.
Як вбачається з постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021, - місцезнаходження відповідача на момент розгляду справи судом було змінено на адресу: АДРЕСА_3. Також було змінено назву відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Раффінерія» - без зміни організаційної форми товариства.
Позовна заява містить клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.05.2021 справу прийнято до провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін головуючим суддею Г.М.Скибою. Проведення судового засідання призначено на 08.06.2021.
08.06.2021 до початку судового засідання відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі. Просить суд зупинити провадження у справі №906/839/20 у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи, відкриття провадження про визнання договорів недійсними. Докази направлення позивачу примірника заяви - відсутні.
Заяву відповідача про зупинення провадження повернуто відповідачу без розгляду.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 проведення судового засідання відкладено на 05.07.2021.
05.07.2021 відповідач подав відзиву на позов з доказами надсилання позивачу. Позовні вимоги заперечує, просить в позові відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 05.07.2021:
Позивач позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити в повному обсязі. Отримання відзиву заперечив.
Відповідач представника в судове засідання не направив, причини не повідомив.
Інших доказів чи клопотань від сторін не надходило.
За результатами судового розгляду судом 05.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
01 лютого 2020 року між ФОП Собко Володимиром Івановичем (Виконавець, Позивач, Кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССТАНДАРТ-2002» (Замовник, Відповідач, Боржник) було укладено договір №12 на охорону об'єкта (а.с. 5), за умовами якого Позивач зобов'язався здійснювати охорону об'єкта відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, надані Позивачем. Відповідачем було повернуто скріплений печаткою Відповідача примірник Договору та додатків до нього без підпису директора ОСОБА_2 Неодноразові прохання Позивача дооформити Договір були залишені Відповідачем без уваги.
01 лютого 2020 о 12:00 год. персонал Позивача приступив до охорони об'єкта Відповідача: установка по сепаруванню і підготовці газового конденсату, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.
01 квітня 2020 Договір було переукладено та належним чином підписано і завірено печатками Відповідача та Позивача, оформивши договір на охорону об'єкта №12 (а.с. 17). Вказаний договір укладено зі строком дії з 01.04.2020 по 31.12.2020.
На виконання умов договорів позивач надав відповідачу послуги в повній мірі та якісно, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін Акти здачі-прийняття робіт:
за лютий 2020 року від 29.02.2020 року №ОУ-0000020 на суму 35712,00 грн. (без ПДВ);
за березень 2020 року від 31.03.2020 року №ОУ-0000028 на суму 35712,00 грн. (без ПДВ);
за квітень 2020 року від 30.04.2020 року №ОУ-0000033 на суму 35712,00 грн. (без ПДВ), де зазначено, що Відповідач претензій з приводу якості та кількості наданих послуг не має (а.с. 15-16, 27).
15.06.2020 позивач надіслав відповідачу для підпису та оплати Акти здачі-прийняття робіт:
№ОУ-0000041 від 31.05.20 на суму 35712,00 грн. за травень;
№ОУ-0000045 від 12.06.20 на суму 13838,40 грн. за червень (а.с. 37-39), які відповідач не повернув.
Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг з охорони об'єктів за період з лютого 2020 по червень 2020 на загальну суму 156686,40 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду та примусового стягнення заборгованості.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У даному випадку договір №12 від 01.02.2020 та додатки до нього не містять підпису уповноваженої особи відповідача.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З огляду на обставини справи та враховуючи викладені вище приписи ЦК України та ГК України, між позивачем та відповідачем шляхом оформлення Актів здачі-прийняття робіт за лютий 2020 та за березень 2020 у спрощений спосіб фактично укладено договір надання охоронних послуг, за якими позивач надав послуги, а відповідач, у свою чергу, прийняв надані позивачем послуги за лютий-березень 2020 на загальну суму 71424 грн.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем послуг згідно Актів здачі-прийняття робіт за лютий 2020 від 29.02.2020 року №ОУ-0000020 на суму 35712 грн., за березень 2020 від 31.03.2020 року №ОУ-0000028 на суму 35712 грн.
На виконання умов договору від 01.04.2020 позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єкту за період з квітня 2020 по 12 червня 2020 на загальну суму 85262,40 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт за квітень 2020 від 30.04.2020 №ОУ-0000033 на суму 35712,00 грн. без ПДВ (а.с. 27), за травень 2020 від 31.05.2020 №ОУ-0000041 на суму 35712,00 грн. та за червень 2020 від 12.06.2020 №ОУ-0000045 на суму 13838,40 грн. (а.с. 37-38).
10.06.2020 Позивач направив Відповідачу претензію вих. №4-п, в якій попередив Відповідача, що у випадку відсутності оплати послуг дію Договору буде призупинено в односторонньому порядку на підставі пункту 5.1.6 Договору та знято охорону з об'єкта. Вказана претензія була залишена Відповідачем без уваги.
Відповідно до пункту 5.1.6. Договору Виконавець має право тимчасово припинити дію або розірвати договір в односторонньому порядку з дотриманням пункту 2.8. Договору, попередньо повідомивши Замовника, у випадку прострочення Замовником виконання зобов'язань по оплаті послуг за цим договором понад 5 (п'яти) днів та не відновлювати дію договору до повної сплати заборгованості. Відновлення дії договору відбувається після усунення причин її припинення на підставі письмової заяви Замовника у порядку передбаченому пунктом 2.7. Договору.
12.06.2020 Позивач направив Відповідачу термінову телеграму про зняття охорони з об'єкта з проханням забезпечити присутність уповноважених осіб Відповідача для підписання акта зняття охорони з об'єкта та, в свою чергу, направив своїх представників на об'єкт.
Позивач зазначає, що під час зняття посту охорони на об'єкт від Відповідача прибув гр. ОСОБА_1 , проте жодних документів на підтвердження своєї особи та повноважень - як представника Відповідача - він не надав. У зв'язку з чим, представники Позивача були змушені звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів за місцем знаходження об'єкта, а зняття охорони з об'єкту було проведене за участю начальника сектору Драбівського відділення поліції Куліша Юрія Васильовича, який встановив особу та відібрав пояснення у вищевказаного гр. ОСОБА_1
Оскільки Відповідач явку своїх уповноважених представників на об'єкт не забезпечив, тому було складено акт про відмову у підписанні акта зняття постів охорони (приймання - передачі об'єктів охорони) завірений підписами представників Позивача та двох свідків, обидва примірники акта зняття постів охорони направлені Відповідачу 12.06.2020 поштою цінним листом з описом вкладення та отримано Відповідачем 16.06.2020.
Примірники актів виконаних робіт за травень - червень 2020 направлені 15.06.2020 Позивачем на юридичну адресу Відповідача: 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Герцена, 26 цінним листом з описом вкладення, які відповідач отримав 25.06.2020, проте акти не були повернуті Відповідачем.
Пунктом 4.1.15 Договору визначено, що у випадку виявлення недоліків в роботі Виконавця або за наявності будь - яких претензій до Виконавця з приводу виконання ним умов Договору, що можуть стати причиною непідписання Замовником Акта виконаних робіт за поточний місяць, Замовник зобов'язаний негайно, але не пізніше 30 -го числа місяця, в якому виникли претензії, належним чином письмово повідомити про це Виконавця. За відсутності такого повідомлення з боку Замовника на адресу Виконавця протягом поточного місяця, охоронні послуги за поточний місяць вважаються наданими Виконавцем у повному обсязі та належної якості, а Замовник зобов'язаний підписати Акт виконаних робіт та оплатити надані Виконавцем послуги за поточний місяць у порядку, встановленому розділом 6 Договору.
Згідно з пунктом 10.4. Договору у разі дострокового розірвання Договору, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю кошти за надані послуги по останній день їх надання включно.
Враховуючи відсутність претензій з приводу якості та кількості наданих Позивачем послуг з боку Відповідача в травні - червні 2020 року , послуги за травень - червень 2020 вважаються наданими Виконавцем у повному обсязі та належної якості і, відповідно до умов Договору, підлягають оплаті.
12.06.2020 Позивач цінним листом з описом вкладення направив Відповідачу претензію за вих. №5-п від 12.06.2020, яка згідно з поштовим повідомленням про вручення отримана Відповідачем 16.06.2020 та залишена останнім без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідач вимоги заперечив, контррозрахунку суми боргу не надав.
Пропозицій по врегулювання спору не представлено.
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи пояснення учасників процесу та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття пер
Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 639 ЦК України, Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом . Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася . Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач з посиланням на п.8.4.2 договору просить стягнути з відповідача штраф; за розрахунком позивача за період з 11.03.2020 по 11.07.2020, штраф становить 26382,24 грн. (а.с. 2).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з пунктом 8.4.2 Договору №12 від 01.04.2020 у разі несплати, несвоєчасної, неповної оплати наданих Виконавцем послуг по охороні Об'єкта в строк, визначений п. 6.2. цього Договору, Замовник додатково, крім суми боргу, зобов'язаний сплатити Виконавцю штраф у розмірі:
10 від суми боргу - за прострочення оплати більше 20 календарних днів;
20% від суми боргу - за прострочення оплати більше 60 календарних днів.
Застосування виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.
За приписами ст.ст. 546, 549 ЦК України договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки укладається тільки в письмовій формі.
Оскільки відповідальність у вигляді штрафу за порушення відповідачем грошового зобов'язання по оплаті послуг, які надані у лютому-березні 2020, сторони у договорі не передбачили, договір №12 від 01.02.2020 не був укладений, вимога про нарахування штрафу за вказаний період заявлена безпідставно.
При визначенні розміру штрафних санкцій судом враховано наступне.
Відповідно до пункту 6.2. Договору оплата за надані послуги здійснюється на підставі виставленого рахунку Виконавцем та акту виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.
За період з 11.05.2020 (початок прострочення платежу за квітень 2020) по 11.07.2020 (строк прострочення оплати в 60 календарних днів) штраф складає 7142,40 грн. (35712,00 грн. (сума боргу за квітень 2020) х 20%).
За період з 11.06.2020 (початок прострочення платежу за травень 2020 р.) по 11.07.2020р. (строк прострочення оплати більше 20 календарних днів) штраф складає 3571,20 грн. (35712,00 грн. (сума боргу за травень 2020) х 10%).
За період з 12.06.2020 (початок прострочення платежу за червень 2020) по 11.07.2020 (строк прострочення оплати більше 20 календарних днів) штраф складає 1383,84 грн. (13838,40 грн. (сума боргу за червень 2020) х 10%).
Тобто, за період з 11.05.2020 по 11.07.2020 сума штрафу становить 12097,44 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
За ст.ст. 627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач доказів сплати боргу не надав.
Відповідно до приписів ст.ст. 13, 73, 74, 77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 168783,84 грн., з яких: 156686,40 грн. боргу, 12097,44 грн. штрафу. Вимога про стягнення 14284,80 грн. штрафу задоволенню не підлягає. В решті вимог позивачеві належить відмовити за недоведеністю та необгрунтованістю.
Судовий збір в розмірі 2531,76 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Раффінерія», Черкаська область, Драбівський район, с. Шрамківка, вул. Володимира Щерби, 56, код ЄДРПОУ 31971392, номер рахунку в банку невідомий
на користь Фізичної особи - підприємця Собко Володимира Івановича, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер рахунку в банку невідомий
156686,40 грн. боргу,
12097,44 грн. штрафу,
2531,76 грн. судового збору.
В задоволенні позову в частині стягнення 14284,80 грн. штрафу відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення, або через господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 09.07.2021.
Суддя Г.М.Скиба