ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 червня 2021 року Справа № 923/205/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро"
про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1130975,00 грн., завданої внаслідок пожежі
за участю представників сторін:
від позивача: Гордієнко Д.Л., представник (паспорт НОМЕР_1 , виданий Чаплинським РВ УМВС України у Херсонській області 20.10.2008р.), довіреність від 21.04.2021р., наказ № 22 від 21.04.2021р., наказ № 233-к від 04.12.2017р.
від відповідача: не з'явився
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1130975,00 грн., завданої внаслідок пожежі.
Ухвалою від 18.02.2021р. позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідну заяву і докази.
Ухвалою суду від 26.02.2021р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.03.2021р., встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
В судовому засіданні 25.03.2021р. господарським судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження у справі місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро" є - 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.7.
Ухвалою від 25.03.2021р., з урахуванням приписів ч.11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву ТОВ "Механічний завод" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання нормативного обґрунтування підстав звернення із даним позовом саме до Господарського суду Херсонської області; доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, в тому числі заяви про усунення недоліків позовної заяви, за адресою, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На виконання вимог суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази та пояснення.
Щодо нормативного обґрунтування підстав звернення із даним позовом до Господарського суду Херсонської області позивач зазначив наступне.
ТОВ "Механічний завод" 16 лютого 2021 подало до Господарського суду Херсонської області позовну заяву від 15 лютого 2021 року № 9/35 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі, з додатками до неї.
На момент подачі зазначеної позовної заяви адреса місцезнаходження ТОВ "СІД- Агро", відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була - 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Ларіонова, 6уд. 136 А, кв.1.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Інформацію щодо адреси місцезнаходження відповідача в ЄДР було змінено лише 22.02.2021 року.
Крім того, положеннями ГПК України передбачено, що окрім подання за місцезнаходженням відповідача, позовна заява може бути подана як за вибором позивача так і за виключною підсудністю справ.
Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро" укладено Договір оренди складських приміщень від 31.12.2018 року № 0-64/18, відповідно до положень якого Орендодавець (ТОВ "Механічний завод") передає належне йому на праві власності, а Орендар (ТОВ "СІД-Агро") приймає у строкове платне користування складські приміщення (літери та площі за технічним паспортом літ. П - площею 194,6 кв.м., літ. Р - площею 261,7 кв.м.), майданчик з твердим покривом, розташований між будівлею літ. П та будівлею літ. Р площею 300 кв. м. згідно до технічного паспорту, офісне приміщення № 14 літ. 1А площею 9,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19 з правом користування прилеглою земельною ділянкою, місцем укладення зазначеного Договору є м. Херсон.
Місцем виконання Договору визначено м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, оскільки предметом Договору є нерухоме майно, тому використовувати його можливо тільки за місцем його знаходження.
Як унормовано частиною 5 статті 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Позовні вимоги ТОВ "Механічний завод", пред'явлені відповідачу, ґрунтуються на протиправних діях останнього, що призвело до суттєвого пошкодження орендованого майна, що знаходиться в м. Херсоні та передано в оренду.
Частиною 3 статті 30 ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У зв'язку з тим, що на момент подачі позовної заяви адреса місцезнаходження ТОВ "СІД-Агро" була - 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Ларіонова, буд. 136 А, кв. 1, місцем укладення Договору оренди складських приміщень від 31.12.2018 року № 0-64/18 є м. Херсон, адреса знаходження майна, яке було пошкоджено, є м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, позивач зазначає, що територіальна юрисдикція (підсудність) визначена в межах ч.1 ст. 27, ч. 5 ст. 29, ч. 3 ст. 30 ГПК України, отже подача позову саме до Господарського суду Херсонської області законна та обґрунтована.
З приводу означеного суд зауважує, що предметом даного спору є стягнення матеріальної шкоди, завданої нерухомому майну позивача, яке знаходиться в оренді відповідача. В свою чергу, відповідно до розділу 4 Договору, Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або загибелі (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Таким чином, даний спір виник з приводу стягнення матеріальної шкоди, завданої нерухомому майну позивача.
Отже, судом враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
За наведеного, даний спір, в порядку ч.3 ст.30 ГПК України, підсудний Господарському суду Херсонської області.
Ухвалою від 06.04.2021р. постановлено продовжити розгляд справи.
Ухвалою від 07.04.2021р. призначено підготовче засідання на 22.04.2021р., встановлено відповідачу додатковий строк для подання відзиву на позов, з урахуванням ст. 165 ГПК України, до 19.04.2021 року, позивачу - строк для подання відповіді на відзив, з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, до 29.04.2021 року, відповідачу - строк для подання заперечення на відповідь на відзив, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, до 11.05.2021 року.
20.04.2021р. відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Ухвалами від 22.04.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 27.05.2021р., підготовче засідання відкладено на 11.05.2021р.; відзив відповідача залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалами від 11.05.2021р. підготовче засідання відкладено на 25.05.2021р.; відзив ТОВ "СІД-Агро" від 19.04.2021р. прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 14.05.2021р. поновлено позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив та прийнято відповідь на відзив ТОВ "Механічний завод" №9/106 від 11.05.2021р. до розгляду.
Ухвалою від 25.05.2021р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні 10.06.2021р.
В судовому засіданні 10.06.2021р. оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 30.06.21р., про що учасників провадження повідомлено у встановленому законом порядку.
В судове засідання 30.06.2021р. представник позивача з'явився.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
При цьому суд зауважує, що всі ухвали, які направлялись на адресу відповідача, повернулись до суду з відмітками поштового відділення "за відсутністю адресата за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".
Водночас суд враховує, що відповідач обізнаний про розгляд справи судом, про що свідчить подання товариством відзиву на позовну заяву.
Суд зазначає, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19, від 24.03.2020 у справі 904/1975/19.
За наведених обставин суд доходить висновку, що вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, вчинення відповідних процесуальних дій та надання йому можливості взяти участь у судових засіданнях і викласти свої заперечення проти задоволення позову, натомість відповідач, незважаючи на обізнаність про відоме йому судове провадження у цій справі, не вживав заходів, щоб дізнатись про його стан, зокрема, користуючись засобами поштового зв'язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, та не скористався процесуальними правами навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях.
При цьому, відповідач був обізнаний про наявність судового провадження у цій справі та не обґрунтував об'єктивної неможливості скористатись передбаченими статтею 42 ГПК України правами.
Згідно з частиною першою статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005.
За таких обставин, оскільки судом вжито всіх необхідних заходів щодо увідомлення відповідача про розгляд даної справи, своїм правом взяти участь в судових засіданнях останній скористався на власний розсуд, суд дійшов висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
У зв'язку з неявкою представника відповідача судом, в порядку ч.6 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, оголошено стислий зміст відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
За приписами ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 30.06.2021р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1130975,00 грн., завданої внаслідок пожежі.
Обґрунтовуючи вимоги позивач у позовні заяві та його представник в судовому засіданні зазначив, що 31.12.2018р. між сторонами було укладено Договір оренди складських приміщень № 0-64/18, за умовами якого Орендодавець (ТОВ "Механічний завод") передає належне йому на праві власності, а Орендар (ТОВ "СІД-Агро") приймає у строкове платне користування складські приміщення (літери та площі за технічним паспортом літ. П - площею 194,6 кв.м., літ. Р - площею 261,7 кв.м.), майданчик з твердим покривом, розташований між будівлею літ. П та будівлею літ. Р площею 300 кв. м. згідно до технічного паспорту, офісне приміщення №14 літ. 1А площею 9,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19 (далі - Об'єкт оренди) з правом користування прилеглою земельною ділянкою.
Згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі складських приміщень в оренду від 01.01.2019р., складські приміщення передані відповідно до умов Договору оренди, зауважень щодо стану приміщень у сторін немає.
11 грудня 2019 року в складському приміщенні Об'єкту оренди сталася пожежа.
В результаті пожежі було знищено перекриття, покрівля складського приміщення, що викликано деформацією та обрушення металевих форм, зруйновано та деформовано стіни складського приміщення у зв'язку з руйнацією та втратою міцності цегли від значного впливу високої температури під час пожежі, що призвело до утворення тріщин в стінах складського приміщення.
Відповідно до кошторису від 18.12.2019 року, в результаті пожежі ТОВ "Механічний завод" завдано матеріальної шкоди на суму 1130975 гривень 00 коп.
Позивач зауважує, що оскільки саме на відповідача умовами Договору покладений обов'язок забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди, товариство 17.12.2019 року направило до ТОВ "СІД-Агро" лист № 9/533, в якому вимагало у строк до 31 січня 2020 року відновити пошкоджене та знищене пожежею майно, а саме складське приміщення об'єкту оренди (літери та площі за технічним паспортом літ. Р - площею 261,7 кв. м.) за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, до первісного його стану.
Листом-відповіддю від 19.12.2019р. № 37 відповідач повідомив, що ТОВ "СІД-Агро" звернулося до ліцензійної будівельної компанії "Д.І.С Буд" для розрахунку вартості робіт по відновленню пошкодженого пожежею орендованого складського приміщення, а також визначення строків виконання зазначених робіт.
Зі змісту вищезазначеного Листа-відповіді позивач робить висновок, що відповідач погодився своїми силами та за власний рахунок відновити пошкоджене та знищене пожежею майно до первісного його стану.
Однак, у подальшому відповідач відмовився від виконання свого обов'язку, покладеного на нього умовами Договору, щодо відновлення пошкодженого та знищеного пожежею майна до первісного його стану своїми силами та власний рахунок, будь-яких дій відносно відновлення пошкодженого та знищеного пожежею майна не здійснював.
За наведених обставин позивач був змушений звернутись до Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області із заявою від 15.01.2020р. №9/20 про вчинення кримінального злочину за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України.
Відомості за фактом подачі вищезазначеної заяви було внесено 16.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за № 12020230020000110 та надано ТОВ "Механічний завод" статусу потерпілої сторони.
01.06.2020 року старшим слідчим СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області Захарченко І.В., на підставі повідомлення про вчинений злочин, було проведено за участі представників позивача та відповідача огляд місця, де сталась пожежа, про що складений Протокол огляду від 01.06.2020 року.
Під час проведення вищезазначеного огляду місця пожежі було вилучено три фрагменти мідного багатожильного проводу, який виходив з нижньої частини електричного щитка з рубильником, фрагмент чотирижильного мідного кабелю вводу електричної енергії, розташованого на висоті 2,87 м. від підлоги, та фрагмент чотирижильного мідного кабелю довжиною 1м., який був від вхідного отвору електроподачі до щитка № 2 з рубильником з фрагментом ізоляції.
За твердженням позивача, всі вищезазначені зразки фрагментів мідних проводу та кабелю, які були вилучені під час проведення огляду місця пожежі, були прокладені всередині складського приміщення, яке є об'єктом оренди, згідно умов Договору, та до якого доступ мав лише відповідач.
В межах кримінального провадження №12020230020000110 було проведено судово-металографічну та пожежно-технічну експертизи.
Відповідно до наданих висновків старшого судового експерта Голубцова Г.О., зроблених за результатом проведення металографічної експертизи, пожежа сталась в результаті короткого замикання у ввідному кабелі. Встановити, в яких умовах навколишнього середовища виникли оплавлення Б, В, Г об'єкта №2 як і тип короткого замикання, у зв'язку з повним руйнуванням об'єктів дослідження, не є можливим.
Відповідно до наданих висновків судового експерта Козлова Ф.М., зроблених за результатом проведення пожежно-технічної експертизи: "Причиною виникнення пожежі, яка сталася 11.12.2019 року у складському приміщенні цілісного майнового комплексу монтажно-виробничої бази ТОВ "Механічний завод" за адресою: Новомиколаївське шосе, 19 у м. Херсоні, є теплова дія електричної енергії, яка проявилась від наслідків первинного короткого замикання у ввідному кабелю, у вигляді розплавлених крапель металу при попаданні останніх на горючі матеріали. Осередок пожежі, яка сталася 11 12.2019 року у складському приміщенні цілісного майнового комплексу монтажно-виробничої бази ТОВ "Механічний завод" за адресою: Новомиколаївське шосе, 19 у м. Херсоні, знаходився ліворуч від входу в нижній частині приміщення під металевими шафами на стіні, у якій знаходилися електричний рубильник та апарати захисту електричної мережі. Розвиток пожежі відбувався від осередку, який знаходився під лівою стіною при вході у склад, по горючим матеріалам у глиб складу".
Позивач звертає увагу, що експерт Козлов Ф.М. в описовій частині свого висновку звернув увагу на дуже важливі речі, а саме: "Причиною виникнення цього короткого замикання можуть бути довготривалість або неправильна експлуатація електрообладнання, пошкодження ізоляції проводів та перенавантаження електромережі." (арк. 10,11).
Тобто, як стверджує позивач, для того щоб сталось коротке замикання, до електромережі потрібен бути постійно підключений потужний споживач електроенергії, наприклад, обігрівач та інші потужні електричні прибори.
Крім того, експерт звернув свою увагу на три проводи різної довжини, які були виведені з нижньої частини електричної шафи з запобіжниками (арк. 11). Зазначене, на думку позивача, свідчить про незаконне підключення відповідача до електромережі, в обхід системи контролю та запобігання перенавантаження електромережі, що є грубим порушенням правил протипожежної безпеки.
Також, в описовій частини висновку (арк. 10) експертом зазначено, що "Як відомо із матеріалів кримінальної справи, осередок пожежі під і поряд з місцем виникнення короткого замикання. У цьому районі, під стіною стояв стіл, на якому були документи і інші матеріали з паперу…, … приміщенні складу знаходилися у великій кількості вироби із полімерних матеріалів - полімерні стрічки у бухтах для крапельного зрошення, пластикові бутлі та бочки з невідомою речовиною, шланги, автомобільні колеса у кількості 8 шт. Крім цього, у дальній частині від входу були складовані дерев'яні полети."
Тобто, експертом зафіксовано, що безпосередньо під електричними щитками та електричними кабелями знаходився стіл із паперами, а також поряд знаходилось дуже багато легкозаймистих матеріалів, що є грубим порушенням правил протипожежної безпеки.
Як стверджує позивач, за результатами проведених судово-металографічної та пожежно-технічної експертиз вбачається грубе порушення відповідачем правил протипожежної безпеки, що призвело до пожежі в складському приміщенні та нанесення ТОВ "Механічний завод" матеріальної шкоди.
Враховуючи, що відповідно до пунктів 4.1. Договору відповідач, як орендар, прийняв зобов'язання по збереженню об'єкта оренди, а також беручи до уваги, що відповідач відмовився виконувати зобов'язання, покладені на нього умовами Договору щодо відновлення пошкодженого та знищеного пожежею майна до первісного його стану своїми силами та за власний рахунок, позивач вважає, що кошти, які необхідні на відновлення майна, повинні бути стягнуті з ТОВ "СІД-Агро".
Також позивач зазначає, що наразі строк дії Договору оренди нерухомого майна є пролонгованим на новий строк, об'єкт оренди не переданий відповідачем позивачу з оренди, та знаходиться у фактичному користуванні відповідача.
За наведеного, позивач просить задовольнити позов та стягнути з ТОВ "СІД-Агро" на користь ТОВ "Механічний завод" матеріальну шкоду у розмірі 1130975 гривень 00 коп., яка була завдана ТОВ "Механічний завод" в результаті пожежі, яка сталася 11. 12.2019 року, у складському приміщенні об'єкту оренди (літери та площі за технічним паспортом літ. Р - площею 261,7 кв. м.) цілісного майнового комплексу монтажно-виробничої бази за адресою: м. Херсоні, Новомиколаївське шосе, 19.
Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не доведено, що саме відповідач будь-яким чином причетний до виникнення пожежі, що його поведінка була неправомірною, винною і в кінцевому випадку призвела до спричинення шкоди позивачу.
Відповідач зауважує, що доводи відносно порушення ТОВ "СІД-Агро" правил протипожежної безпеки є необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінального провадження № 12020230020000110, в яких відсутня інформація про будь-які виявлені на місці пожежі підключені або непідключені до мережі електроприлади або їх залишки.
Зазначає, що обігріти не облаштований для цього, не утеплений, з тонкими стінами склад площею 261 кв.м. з висотою стелі приблизно 6-7 метрів фізично не можливо і збитково.
Відсутність такого обігріву також підтверджується приблизно однаковими щомісячними рахунками на оплату спожитої електроенергії, які виставляло ТОВ "Механічний завод" для ТОВ "СІД-Агро". Згідно вказаних документів, обсяг щомісячно спожитої ТОВ "СІД-Агро" електричної енергії становить від 11 до 25 кВт/год. на місяць. Переважна частина спожитої електроенергії витрачалась на освітлення прилеглої до орендованих складів території в нічний час та потреби орендованого офісу і не могла бути використана для роботи обігрівача з огляду на потужність останнього.
Зауважує, що обставини пожежі досліджувалися працівниками ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Херсонській області, якими було складено Технічний висновок від 20.12.2019р. Крім того призначено і проведено судові металографічна та пожежно-технічна експертизи. Жоден з вказаних документів не містить висновків про те, що саме відповідач будь-яким чином причетний до виникнення пожежі, що його поведінка є, чи була неправомірною, і в кінцевому випадку призвела до спричинення шкоди позивачу. У висновках вказаних експертиз та акту про пожежу не встановлено жодного зв'язку між діями відповідача та виниклою пожежею і завданими нею збитками.
Досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 12020230020000110 та експертними висновками, проведеними в його рамках, встановлено точну причину пожежі. Згідно висновку експерта № 20-1081 від 10.12.2020р. судової пожежно-технічної експертизи, причиною виникнення пожежі, яка сталася 11.12.2019р. в орендованому складському приміщенні, є теплова дія електричної енергії, яка проявилася від наслідків первинного короткого замикання у ввідному кабелю, у вигляді розплавлених крапель металу при попаданні останніх на горючі матеріали.
Однак, матеріалами кримінального провадження не встановлено причини, через які сталося таке коротке замикання, а також причинний зв'язок між коротким замиканням та виною відповідача. Коротке замикання, що спричинило пожежу в орендованому складі, жодним чином не залежало від дій та волі відповідача.
Звертає увагу, що за підрахунками позивача розмір завданих пожежею збитків складає 1130975 гривень. В обґрунтування заявленої до стягнення суми збитків позивачем надано кошторис від 18.02.2019, складений і підписаний представником ТОВ "Механічний завод".
Однак, на думку відповідача, вказаний документ не є належним та допустимим доказом реального розміру заявлених до стягнення збитків. Зазначений кошторис складений без посилання на будь-які документи, з яких можна було б встановити дійсну вартість та перелік знищеного пожежею майна та можливу ціну відновлення пошкодженого майна. А тому зазначену позивачем суму збитків не можна вважати доведеною та обґрунтованою.
За наведених обставин відповідач вважає вимоги позивача ТОВ "Механічний завод" до ТОВ "СІД-Агро" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1130975, 00 грн. безпідставними і необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 31.12.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІД-Агро" (Орендар) укладено Договір №0-64/18 оренди складських приміщень, за умовами якого Орендодавець передає належне йому на праві власності, а Орендар приймає у строкове платне користування складські приміщення (літери та площі за технічним паспортом літ. П - площею 194,6 кв.м., літ. Р - площею 261,7 кв.м.), майданчик з твердим покривом, розташований між будівлею літ. П та будівлею літ. Р площею 300 кв. м. згідно до технічного паспорту, офісне приміщення №14 літ. 1А площею 9,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19 (далі - Об'єкт оренди) з правом користування прилеглою земельною ділянкою.
Загальна площа орендованого майна складає 765,8 кв.м. з урахуванням майданчика з твердим покриттям, розташованого між будівлею літ. П та будівлею літ. Р площею 300 кв.м.
Орендар орендує об'єкт для здійснення статутної діяльності.
За умовами п.п.2.1, 2.2, 2.4 Договору, Орендодавець протягом 10 днів з дня підписання цього договору, але не раніше ніж після отримання передплати в розмірі орендної плати за три місяці, передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, за актом приймання передачі. Орендар протягом останнього тижня дії цього Договору повертає, а Орендодавець приймає Об'єкт, визначений у пункті 1 цього Договору. Приймання-передача Об'єкта оренди здійснюється на підставі Акта приймання-
передачі, з зазначенням меж, площі та балансової вартості орендованих приміщень, до акту додається відповідна план-схема Об'єкту оренди.
Згідно розділу 4 Договору, Орендар, крім іншого, зобов'язується: утримувати орендоване майно у належному стані, у відповідності до санітарних, протипожежних правил та правил експлуатації встановленого в приміщені санітарно-технічного та інженерного обладнання, правил охорони праці і техніки безпеки, запобігати його пошкодженню, псуванню; стежити за станом пожежної безпеки та виконанням правил протипожежної безпеки на орендованої площі; протягом місяця після укладання цього Договору за власний рахунок застрахувати орендоване приміщення на ризик пожежі не менше, ніж на його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством. У разі закінчення терміну дії цього Договору або його розірвання (незалежно від причин такого розірвання), витрата на страхування Об'єкту оренди несе Орендар.
В розділі 8 Договору сторони дійшли згоди про те, що Договір набуває чинності з 01.01.2019р. і діє до 31.12.2019р. Якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії цього Договору за 10 днів до закінчення строку його дії, про що повідомляє письмово іншу сторону, то цей Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний календарний рік.
Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками сторін.
За актом приймання-передачі складських приміщень в оренду від 01.01.2019р. об'єкт оренди передано Орендарю.
Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, наразі означений Договір є продовженим, майно з оренди за актом приймання-передачі Орендодавцю не повернуто.
11.12.2019р. на об'єкті оренди сталася пожежа, в результаті якої, за твердженням позивача, було суттєво пошкоджено та знищено майно, що належить ТОВ "Механічний завод" та передане в оренду ТОВ "СІД-Агро", а саме - складське приміщення (за технічним паспортом літера Р, площа - 261,7 кв.м.) за адресою м.Херсон, Новомиколаївське шосе, 19.
Відповідно до кошторису від 18.12.2019 року, в результаті пожежі ТОВ "Механічний завод" завдано матеріальної шкоди на суму 1130975 гривень 00 коп.
17.12.2019 року позивач направив до ТОВ "СІД-Агро" лист № 9/533 з вимогою у строк до 31 січня 2020 року відновити пошкоджене та знищене пожежею майно, а саме складське приміщення Об'єкту оренди (літери та площі за технічним паспортом літ. Р - площею 261,7 кв. м.) за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, до первісного його стану.
Листом-відповіддю від 19.12.2019р. № 37 відповідач повідомив, що ТОВ "СІД-Агро" звернулося до ліцензійної будівельної компанії "Д.І.С Буд" для розрахунку вартості робіт по відновленню пошкодженого пожежею орендованого складського приміщення, а також визначення строків виконання зазначених робіт.
Як стверджує позивач, зі змісту вищезазначеного листа-відповіді Товариство зробило висновок, що відповідач погодився своїми силами та за власний рахунок відновити пошкоджене та знищене пожежею майно до первісного його стану.
Водночас, у подальшому відповідач відмовився від виконання свого обов'язку, покладеного на нього умовами Договору, щодо відновлення пошкодженого та знищеного пожежею майна до первісного його стану своїми силами та власний рахунок, будь-яких дій відносно відновлення пошкодженого та знищеного пожежею майна не здійснював, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини 2); відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини 2).
Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства визначення збитків. Так збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Частиною третьою статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).
З огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди.
Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Обов'язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача.
Так умовами п.4.1 Договору оренди складських приміщень від 31.12.2018р. сторони, крім іншого, узгодили, що у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або загибелі (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Водночас, суд зауважує, що закріплення умовами укладеного між сторонами Договору обов'язку Орендаря відшкодувати збитки у разі погіршення стану або загибелі орендованого майна не звільняє позивача від тягаря доказування вини відповідача та понесених збитків, що передбачено як Цивільним так і Господарським кодексами України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
З приводу належної доказової обґрунтованості такої складової відшкодування збитків як протиправна поведінка відповідача, суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо наявності вини відповідача у виникненні пожежі, в тому числі що стосується порушення останнім правил протипожежної безпеки, ТОВ "Механічний завод" посилається на висновки експертиз, проведених в межах кримінального провадження.
Як слідує з матеріалів справи, 16.01.2020р. Корабельним відділенням поліції Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області за заявою позивача про вчинення кримінального злочину за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України, внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за №12020230020000110 та надано ТОВ "Механічний завод" статусу потерпілої особи.
В межах кримінального провадження призначено металографічну та пожежно-технічну експертизу, проведення яких було доручено експертам НДЕКЦ МВС України та експертам Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ відповідно, за результатами яких складено відповідні висновки.
У висновках зазначено, що експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Як слідує з висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.07.2020р. №СЕ-19-20/19649-МРВ, за результатами дослідження вилучених при огляді місця події трьох фрагментів мідного багатожильного проводу, який виходив з нижньої частини щитка №2 з рубильником,:
1) На представлених на дослідження фрагментах електричних провідників (об'єкти №2 та №5) виявлено оплавлення металу, які відповідають таким, що виникло внаслідок короткого замикання. На представлених об'єктах №1, №3, №4 оплавлень, які відповідають таким, що виникли внаслідок дії токів короткого замикання, немає.
2) Оплавлення А об'єкта №2, оплавлення А об'єкта №5, оплавлення Б об'єкта №5 та оплавлення В об'єкта №5 виникло у результаті короткого замикання, яке відбувалось в умовах направленого тепловідводу з достатнім градієнтом температур між оплавленими зонами та внутрішнім середовищем, що відповідає первинному короткому замиканню.
Встановити, в яких умовах навколишнього середовища виникли оплавлення Б, В, Г об'єкта №2, як і тип короткого замикання, не виявляється можливим з причин, викладених в дослідницькій частині.
За висновком експерта №0-1081 від 10.12.2020р. Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз:
1) Причиною виникнення пожежі, яка сталася 11.12.2019р. у складському приміщенні цілісного майнового комплексу монтажно-виробничої бази ТОВ "Механічний завод" за адресою Новомиколаївське шосе, 19 у м.Херсон, є теплова дія електричної енергії, яка проявилася від наслідків первинного короткого замикання у ввідному кабелю, у вигляді розплавлених крапель металу при попаданні останніх на горючі матеріали.
2) Осередок пожежі, яка сталася 11.12.2019р. у складському приміщенні цілісного майнового комплексу монтажно-виробничої бази ТОВ "Механічний завод" за адресою Новомиколаївське шосе, 19 у м.Херсон, знаходився ліворуч від входу в нижній частині приміщення під металевими шафами на стіні, у яких знаходилися електричний рубильник та апарати захисту електричної мережі.
3) Розвиток пожежі відбувався від осередку, який знаходився під лівою стіною при вході у склад, по горючим матеріалам у глиб складу.
Посилаючись на означені висновки експертів позивач зазначає, що в описовій частині пожежно-технічної експертизи звернуто увагу на те, що "причиною виникнення цього короткого замикання можуть бути довготривалість або неправильна експлуатація електрообладнання, пошкодження ізоляції проводів та перенавантаження електромережі."
Тобто, як стверджує позивач, для того, щоб сталось коротке замикання, до електромережі потрібен бути постійно підключений потужний споживач електроенергії, наприклад, обігрівач та інші потужні електричні прибори.
Крім того, експерт звернув свою увагу на три проводи різної довжини, які були виведені з нижньої частини електричної шафи з запобіжниками. Зазначене, на думку позивача, свідчить про незаконне підключення відповідача до електромережі, в обхід системи контролю та запобігання перенавантаження електромережі. Наведене, на переконання позивача, свідчить про грубе порушення відповідачем правил протипожежної безпеки, а саме пункту 1.18. глави 1 розділу IV Правил, яким забороняється: експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок; застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено.
На спростування наведеного відповідач у відзиві на позовну заяву зауважує, що в матеріалах кримінального провадження № 12020230020000110, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2020р. і в рамках якого проводиться досудове розслідування за фактом пожежі, відсутня інформація про будь-які виявлені на місці пожежі підключені або не підключені до мережі електроприлади або їх залишки.
Відсутність обігріву відповідач також підтверджує приблизно однаковими щомісячними рахунками на оплату спожитої електроенергії, які виставляло ТОВ "Механічний завод" для ТОВ "СІД-Агро" (т.2 а.с.34-43)., згідно яких обсяг щомісячно спожитої ТОВ "СІД-Агро" електричної енергії становить від 11 до 25 кВт/год на місяць. Переважна частина спожитої електричної енергії витрачалась на освітлення прилеглої до орендованих складів території в нічний час та потреби орендованого офісу, і не могла бути використана для роботи обігрівача з огляду на потужність останнього.
Щодо тверджень позивача про незаконне підключення відповідачем до електромережі, останній зауважує, що під час оглядів місця події не було зафіксовано підключення до вказаних дротів будь-яких електроприладів, переносних електропроводок, розеток, вимикачів, скруток тощо; не підтверджено, що на ці дроти виведена напруга і їх можна використовувати за таким призначенням.
З огляду на означене суд зауважує, що ні в описовій частині ні у висновку пожежно-технічної експертизи не міститься обґрунтованого твердження про те, що причиною короткого замикання є одна з вище перелічених можливих підстав (довготривала або неправильна експлуатація електрообладнання, пошкодження ізоляції проводів, перенавантаження електромережі), і що такі обставини мали місце та були допущені саме відповідачем ТОВ "СІД-Агро".
Що стосується тверджень позивача відносно незаконного підключення відповідача до електромережі, в обхід системи контролю та запобігання перенавантаження електромережі.
На питання суду чи викликались на місце пожежі працівники енергопостачальної компанії для огляду місця пожежі та встановлення можливих обставин незаконного підключення до електромережі, представник позивача зазначив, що йому про це не відомо і він не готовий надати свої пояснення на поставлене судом питання.
Суд звертає увагу, що, як зазначено в описовій частині висновку пожежно-технічної експертизи, "при проведенні додаткового огляду 01.06.2020р. місця пожежі у місці розміщення електричних шаф (рубильника з запобіжниками) було виявлено, що в нижній частині електричної шафи з запобіжниками є виведення трьох проводів різної довжини. Призначення цих проводів і що могло бути приєднано до цих проводів не відомо".
Таким чином, твердження позивача про постійне підключення відповідачем до електромереж обігрівача, інших потужних електричних приборів, незаконне підключення до електромереж є, на переконання суду, суто припущенням позивача, яке не підтверджене належними доказами. В свою чергу, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також, позивач посилається на наведене в описовій частині пожежно-технічної експертизи відносно того, що "як відомо із матеріалів кримінальної справи, осередок пожежі знаходився під і поряд з місцем виникнення короткого замикання. У цьому районі, під стіною стояв стіл, на якому були документи і інші матеріали з паперу; у приміщенні складу знаходилися у великій кількості вироби із полімерних матеріалів - полімерні стрічки у бухтах для крапельного зрошення, пластикові бутлі та бочки з невідомою речовиною, шланги, автомобільні колеса у кількості 8 шт. Крім цього, у дальній частині від входу були складовані дерев'яні полети."
Тобто, як стверджує позивач, експертом зафіксовано, що безпосередньо під електричними щитками та електричними кабелями знаходився стіл із паперами, а також поряд знаходилось дуже багато легкозаймистих матеріалів, що є грубим порушенням правил протипожежної безпеки, а саме пункту 1.18. глави 1 розділу IV Правил, яким забороняється: складування горючих матеріалів на відстані менше 1м від електроустаткування та під електрощитами.
Разом з тим, з приводу означеного суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що у висновку експерта для позначення осередку пожежі використовуються такі терміни як "поряд", "у цьому районі", що не може свідчити про порушення конкретної дозволеної відстані при розташуванні таких предметів.
Також, у відповіді на відзив позивач посилається на відсутність перепадів електричної напруги у електричній мережі, що підтверджується векторною діаграмою підключення від 20.01.2020р. та підтверджує відсутність вини позивача у виникненні пожежі.
Дослідивши означений доказ суд зауважує, що векторна діаграма підключення (т.1 а.с.94) є невід'ємною частиною Протоколу заміни, установки, наладки, програмування, перепрограмування і введення в експлуатацію багатофункціональних приладів обліку електричної енергії споживача ТОВ "Механічний завод", складеного 20.01.2020р. АТ "Херсонобленерго" (т.1 а.с.95).
Відповідно до протоколу, об'єктом обліку електричної енергії є Площадка №2. При цьому, суду не доведено, що визначена в Протоколі Площадка №2 є Об'єктом оренди, на якому сталася пожежа. За таких обставин, суд не приймає до уваги твердження позивача в цій частині.
В свою чергу, на спростування викладених позивачем підстав позову, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Технічного висновку про причини пожежі, яка виникла 11.12.2019р. в ангарі за адресою: м.Херсон, Новомиколаївське шосе, 19, складеного 20.12.2019р. ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Херсонській області, за результатами якого встановлено, що імовірною причиною виникнення пожежі є теплові прояви електричної енергії.
Разом з тим, відповідно до п.3 заключної частини висновку, оригінали та копії технічного висновку чинні тільки при їх завіренні в ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Херсонській області.
Поданий до матеріалів справи Технічний висновок не містить доказів його засвідчення ДВЛ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Херсонській області, а тому не приймається судом до уваги.
Підсумовуючи вищевикладене суд враховує, що, як слідує з матеріалів справи та не спростовано сторонами, наразі триває розслідування Корабельним ВП ХВП ГУНП в Херсонській області щодо факту пожежі в рамках кримінального провадження №12020230020000110, порушеного за заявою позивача.
На питання суду щодо стану та заходів кримінального провадження представник позивача повідомив, що йому не відомо, які дії вчиняються в межах кримінального провадження та на якій стадії воно перебуває.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ТОВ "Механічний завод" посилається на порушення відповідачем ТОВ "СІД-Агро" правил пожежної безпеки, що підтверджує доказами з кримінального провадження №12020230020000110, порушеного за ч.1 ст.270 КК України (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки).
Разом з тим, на час розгляду даної справи господарським судом кримінальне провадження не завершено, винна особа не встановлена, вина у порушенні ТОВ "СІД-Агро" правил пожежної безпеки не встановлена, протилежного суду не доведено.
З огляду на викладене суд зауважує, що згідно з нормою ч.1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, проте, в матеріалах справи відсутні достовірні та достатні докази, які б свідчили про протиправність поведінки відповідача, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства (Кодексу Цивільного захисту України, Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні) щодо забезпечення пожежної безпеки у орендованому приміщенні та що з його вини виникла пожежа.
В свою чергу, відсутність висновків за результатами кримінального провадження, на яке посилається позивач, свідчить про передчасність тверджень про наявність вини відповідача.
Крім того, матеріали справи не містять документального підтвердження розміру завданої позивачу шкоди та доказів фактичного понесення позивачем таких витрат.
Так в обґрунтування заявленої до стягнення шкоди в розмірі 1130975,00 грн. позивачем подано до матеріалів справи кошторис, складений ТОВ "Механічний завод" в поточних цінах станом на 13.12.2019р., затверджений генеральним директором позивача та підписаний працівниками останнього (т.1 а.с.19-23).
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що даний кошторис складений безпосередньо самим позивачем, вартість робіт та будівельних матеріалів визначена виходячи з ринкових цін станом на грудень 2019 року, станом на час розгляду справи роботи по відновленню об'єкта, в якому сталася пожежа, не проведені.
Однак, суд зауважує, що наданий позивачем кошторис не може бути визнаним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту майна позивача та фактично понесених ним витрат, оскільки він складений самим позивачем, тобто зацікавленою особою, без посилання на будь-які документи, з яких можливо було б встановити перелік знищеного майна, обсяг та вартість відновлювальних робіт тощо.
Інших доказів, як то звіту про оцінку вартості матеріального збитку, проведеного суб'єктом оціночної діяльності, або договорів підряду, накладних, актів на списання матеріалів, звітів про використання коштів, розрахункових листків, оборотно-сальдових відомостей, тощо матеріали справи не містять.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, вказані вище аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову, не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.
Подані позивачем докази на підтримання власної позиції, на думку суду, є неповними та непереконливими, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового.
Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повне рішення складено і підписано 12.07.2021р.
Суддя М.Б. Сулімовська