23 червня 2021 року Справа № 915/2280/19
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,
від сторін представники не явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу № 915/2280/19
За позовом: Миколаївської районної державної адміністрації,
54036, вул. Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв;
до Громадської організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців”,
54034, пр. Миру, буд. 34, м. Миколаїв;
про розірвання договору оренди землі, -
Миколаївською (РДА) районною державною адміністрацією пред'явлено позов до Громадської організації (ГО) “Трудова спілка колишніх військовослужбовців”, з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки 08.06.2007 року, з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати за оренду земельної ділянки, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 12.12.2019 відкрито провадження в указаній справі.
Громадська організація “Трудова спілка колишніх військовослужбовців” звернулась до Миколаївської районної державної адміністрації з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору оренди землі від 08.06.2007 року, з посилання на те, що у Миколаївської РДА відсутні повноваження на укладення договору оренди.
Указану зустрічну позовну заяву та позов третьої особи з самостійними вимогами з доданими до неї документами, ухвалою суду від 16.03.2020, повернуто Громадській організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців” без розгляду.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У наданому відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір оренди укладено з відповідачем, як не прибутковою організацією і земельна ділянка надано для цільового користування з обслуговування майна, яке являється комунальною власністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між Миколаївською районною державною адміністрацією (далі - Миколаївської РДА) та Громадською організацією «Трудова спілка колишніх військовослужбовців» (далі - Громадська організація) був укладений договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого адміністрацією передано в оренду земельну ділянку площею 4,0650 га, строком на 49 років, а відповідач зобов'язався вносити за користування земельною ділянкою орендну плату у такі строки: рівними частками щомісячно у грошовому виразі у розмірі 10 % нормативної грошової оцінки (п.п. 1, 2, 8, 9, 11 договору).
У подальшому, додатковою угодою від 14.09.2009 до договору, встановлено нормативно грошову оцінку земельної ділянки: 210371,82 (урахуванням коефіцієнту індексації 3,022) а також розмір орендної який складає 12633 грн. 31 коп.
Додатковою угодою від 18.02.2013 внесено зміни у пункти 5 та 9 договору, а саме встановлено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка складає 210371,82 грн. та розмір орендної оплати вносити у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі- 6501 грн. 64 коп..
На виконання умов договору Миколаївською РДА передано зазначену в договорі земельну ділянку Громадській організації, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі (ас. 8).
За твердженнями позивача, Громадською організацією упродовж дії договору не вносило орендні платежі належним чином, внаслідок чого за користування орендованою земельною ділянкою утворилася заборгованість (основний борг) у загальній сумі 125 126,09 грн., що підтверджується довідкою Головного управління ДФС у Миколаївській області від 11.03.2021 № 2266/5/14-29-04-07-44. (а.с.48 т.2)
Районна адміністрація неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про погашення заборгованості з орендної плати, а у разі відмови - ініціювати процедуру дострокового розірвання договору, що випливає із змісту претензії позивача від 19.08.2019 № 251/02-09/23/19; отримання яких відповідачем підтверджується підписам уповноважених представників останнього на відповідних поштових повідомленнях про вручення (а.с. 15).
Викладені у вказаних листах вимоги Громадською організацією залишено без реагування та виконання.
Чинним законодавством України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 286 ГК України).
У відповідності до земельного законодавства, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (ч. 2 ст. 25 Закону). На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору зокрема (ч. 1 ст. 32 Закону).
Умовами спірного договору передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, за згодою сторін; шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає ії використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 12.4 договору).
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст.525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Ураховуючи викладене, суд визнає доведеною позовну вимогу про розірвання укладеного між сторонами у справі договору з підстав невиконання (порушення) відповідачем зобов'язань щодо несплати орендних платежів за користування земельною ділянкою у 2019 році.
За таких обставин, позов Миколаївської РДА належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати Миколаївської РДА за квитанцією від 14.11.2019 №0.0.1522058746.1 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн., належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 238 ГПК України, суд, -
1. Позов Миколаївської районної державної адміністрації задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі від 08.06.2007, укладений між Миколаївською районною державною адміністрацією (ідентифікаційний код 04056500) та Громадською організацією “Трудова спілка колишніх військовослужбовців”, (ідентифікаційний код 22434710).
3. Стягнути з Громадської організації “Трудова спілка колишніх військовослужбовців” (54034, пр. Миру, буд. 34, м. Миколаїв; ідентифікаційний код 22434710) на користь Миколаївської районної державної адміністрації (54036, вул. Одеське шосе, 18-А, м. Миколаїв; ідентифікаційний код 04056500) грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 05.07.2021 року.
Суддя С.М.Коваль.