вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/966/20
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» (Київська обл., с. Великополовецьке, вул. Жовтнева, б. 174, ідентифікаційний код: 25295152)
до Фурсівської сільської ради (09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48)
про визнання права власності та скасування рішень
за участю представників сторін:
від позивача - Войцеховський М.Ю. (ордер серії АІ № 1036157);
від відповідача - Бобрик О.В.;
вільний слухач - ОСОБА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» (позивач) подало до суду позов, згідно з прохальної частини якого просить:
- визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» на гідротехнічну споруду (греблю та водоскидну споруду), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Великополовецької сільської ради № 06-19-07 від 12.09.2017;
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 44772730 від 21.12.2018 15:22:02, ОСОБА_2 , Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», Київська обл.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що є власником гідротехнічної споруди (греблі та водоскидної споруди), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі укладеного з КСП «Гігант» договору купівлі-продажу від 09.11.1999. Право власності на вищевказане майно за позивачем було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.08.2018 за № 42699781. Разом з тим, позивачу стало відомо, що 21.12.2018 право власності на належне позивачу нерухоме майно було зареєстроване і за відповідачем. Оскільки документи, подані відповідачем для реєстрації за ним права власності на гідротехнічну споруду, на думку позивача, не підтверджують правових підстав виникнення у відповідача права власності на нього, позивач вважає, що рішення про державну реєстрацію за відповідачем прав на спірне нерухоме майно підлягає скасуванню, а невизнання відповідачем права власності позивача на гідротехнічну споруду стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про визнання за ним права власності на спірне майно.
Ухвалою від 21.04.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» від 11.04.2020 без руху, у зв'язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
07.05.2020 на адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВИРАПЛЕМРИБГОСП» надійшла заява від 05.05.2020, згідно з якою позивач усунув недоліки позовної заяви від 11.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2020 (суддя Антонова В.М.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 09.06.2020.
01.06.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 28.05.2020 про зміну предмету позову, яка протокольною ухвалою була прийнята до розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вказаної заяви, позивач просив суд:
- Визнати протиправним та Скасувати Рішення виконавчого комітету Великополовецької сільської ради №06-19-07 від 12.09.2017 року.
- Припинити право власності Великополовецької сільської ради на гідротехнічну споруду, розташовану за адресою: Київська область, село Великополовецьке, вулиця Садова, будинок 6-Г.
- Скасувати державну реєстрацію права власності Великополовецької сільської ради на гідротехнічну споруду, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 21.12.2018 року 15:11:48 на підставі рішення Сіваченка Віталія Леонідовича КП «Реєстрація нерухомості» від 21.12.2018 року індексний номер 44772730, номер запису про право власності 29600725.
- Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» право власності на гідротехнічну споруду, розташовану за адресою: Київська область, село Великополовецьке, вулиця Садова, будинок 6-Г.
04.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 01.06.2020.
04.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.06.2020 про витребування доказів, яке протокольною ухвалою було відхилено в судовому засіданні.
04.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н про призначення судової технічної експертизи матеріалів документів.
05.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 01.06.2020.
Ухвалою від 09.06.2020 Господарський суд Київської області відклав підготовче засідання на 30.06.2020, встановив відповідачу строк для подання до суду та позивачу відзиву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, до 16.06.2020 включно, встановив позивачу строк для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив до 23.06.2020 включно, встановив відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 30.06.2020 включно, витребував у позивача письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи, витребувані пояснення суд ухвалив надати суду до 30.06.2020 включно.
19.06.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов.
23.06.2020 від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи, а також надійшла відповідь на відзиви відповідача.
Крім того, від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.
30.06.2020 від відповідача надійшли заперечення проти заяви про уточнення позовних вимог.
30.06.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою 30.06.2020 відкладено підготовче засідання на 06.07.2020.
01.07.2020 до суду від відповідача надійшло заперечення б/н від 26.06.2020 щодо аргументів, наведених позивачем у відповіді на відзив відповідача.
Ухвалою від 06.07.2020 Господарський суд Київської області продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 04.08.2020.
Протокольною ухвалою від 04.08.2020 відкладено підготовче засідання на 08.09.2020.
08.09.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою від 08.09.2020 Господарський суд Київської області відклав підготовче засідання на 29.09.2020.
28.09.2020 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:
Заяву ТОВ «Сквираплемрибгосп» від 23.06.2020 року про уточнення позовних вимог у справі №911/966/20 - залишити без розгляду.
Прийняти нову заяву ТОВ «Сквираплемрибгосп» про уточнення позовних вимог у справі №911/966/20, з урахуванням якої:
- скасувати рішення Великополовецької сільської ради №06-19-07 від 12.09.2017 року в частині прийняття на баланс гідротехнічної споруди (водоскиду) ставка №5 «Центральний» площею водного дзеркала 57,2480 га (с. Великополовецьке, вул. Садова 6-Г).
- припинити право власності Великополовецької сільської ради (ідентифікаційний код - 04361962) на гідротехнічну споруду (площа під спорудою 748 кв.м. -вхідний оголовок; -водопровідна частина; -вихідний оголовок), розташовану за адресою: Київська область, село Великополовецьке, вулиця Садова, будинок 6-Г.
- скасувати державну реєстрацію права власності Великополовецької сільської ради на гідротехнічну споруду (площа під спорудою 748 кв.м. - вхідний оголовок; -водопровідна частина; -вихідний оголовок), розташовану за адресою: Київська область, село Великополовецьке, вулиця Садова, будинок 6-Г, проведену 21.12.2018 року 15:11:48 на підставі рішення Сіваченка Віталія Леонідовича (КП «Реєстрація нерухомості») від 21.12.2018 року індексний номер 44772730, номер запису про право власності 29600725.
- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сквираплемрибгосп» (ідентифікаційний код - 25295152) право власності на водоскидну споруду (водоскидна споруда №11 (1984 рік побудови) - водоскидна контрольована споруда, вхідний оголовок, шахта, водобійний колодязь - монолітний залізобетон, водопровідна частина - збірний залізобетон. Радіус заокруглення 3.0 м. Вхідний оголовок - прямокутної форми в плані 2,20*3,30 м., з пазовими конструкціями та донним водовипуском 0,6 *0,6 м., суміщений із вертикальною шахтою овальної форми в площі розмірами 15,5*7,5 м. Водопровідна частина - трьохвічкова водовідвідна галерея із залізобетонних блоків ЗТП 15.20-1, довжиною 42,0 м. Вихідний оголовок - прямокутної форми із монолітного залізобетону шириною 6,8 м., висотою 2,65 м., облаштований боковими відкрилками довжиною 13,5 м. Вид регулювання, затвори, засувка - дерев'яні шандори в пазовій конструкції шириною водопропускного вікна 0,9 м., регулювання якими здійснюється вручну. Пропускна здатність водоскидної споруди - 42,1 м3/с. Площа під спорудою - 748 кв.м.), розташовану за адресою: Київська область, село Великополовецьке, вулиця Садова, будинок 6-Г.
Протокольною ухвалою від 29.09.2020 відкладено підготовче засідання на 27.10.2020.
Ухвалою від 27.10.2020 Господарський суд Київської області ухвалив провести процедуру врегулювання спору за участю судді та зупинити провадження у справі №911/966/20.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2020 припинено процедуру врегулювання спору за участю судді у справі № 911/966/20. Поновлено провадження у справі №911/966/20. Роз'яснено учасникам справи, що повторне проведення врегулювання спору за участю судді у даній справі не допускається. Передано справу № 911/966/20 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку ст. 32 ГПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ у Господарському суді Київської області справу передано на розгляд судді Лилаку Т.Д.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2020 постановлено прийняти справу до свого провадження, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 24.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.12.2020 залучено до участі у справі №911/966/20 правонаступника Великополовецької сільської ради - Фурсівську сільську раду.
Підготовче засідання, призначене на 04.02.2021, не відбулося. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 наступне судове засідання призначено на 18.02.2021.
18.02.2021 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та заява про зупинення провадження у справі, у задоволенні яких судом було відмовлено.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 18.02.2021 та 11.03.2021, занесеними до протоколів судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.03.2021 та 25.03.2021 відповідно.
22.03.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2021 відкладено підготовче засідання на 15.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 13.05.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2021.
В судових засіданнях 20.05.2021 та 03.06.2021 оголошено перерву до 03.06.2021 та 17.06.2021 відповідно.
15.06.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 17.06.2021, не відбулося. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2021 наступне судове засідання призначено на 01.07.2021.
В судовому засіданні 01.07.2021, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Учасники справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
01.07.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.11.1999 року у зв'язку з нерентабельністю використання водоскидної гідротехнічної споруди шахтного типу в центрі села Великополовецьке, КСП «Гігант» прийняло наказ про її передачу у власність ВАТ «Сквирасільрибгосп».
На виконання цього наказу 09.11.1999 року між ВАТ «Сквирасільрибгосп» та КСП «Гігант» було укладено договір купівлі-продажу вищезгаданої споруди.
10.11.1999 року ВАТ «Сквирасільрибгосп» сплатило на користь КСП «Гігант» 2 828,00 грн., що підтверджується квитанцією №3092 до прибуткового касового ордеру.
10.11.1999 року між сторонами Договору купівлі-продажу було укладено Акт прийому передач, згідно якого ВАТ «Сквирасільрибгосп» прийняло на баланс від КСП «Гігант» водоскидну гідротехнічну споруду шахтного типу, що знаходиться в центрі села Великополовецьке та водоскидну споруду.
14.02.2012 року ВАТ «Сквирасільрибгосп» було реорганізовано у ТОВ «Сквираплемрибгосп», про що було внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
22.08.2018 року Позивач, як правонаступник ВАТ «Сквирасільрибгосп», здійснив державну реєстрацію права власності на греблю та водоскидну споруду, придбану у КСП «Гігант».
В той же час Позивачу стало відомо, що 21.12.2018 року Великополовецька сільська рада теж зареєструвала право власності на гідротехнічну споруду, розташовану за адресою: Київська обл., Сквирський р-н, с. Великополовецьке, вул. Садова, будинок 6-Г.
Позивач звернувся до відповідача з листом №61 від 18.11.2019 року, в якому просив повідомити про те, чи відповідає розташування зареєстрованої за відповідачем гідротехнічної споруди споруді позивача.
03.02.2020 року позивач отримав відповідь відповідача вих. № 632 від 16.12.2019 року, з якої вбачається, що на одну і ту ж гідротехнічну споруду, розташовану за адресою: с. Великополовецьке, вул. Садова, будинок 6-Г (надалі - «Гідротехнічна споруда»), одночасно зареєстровано право власності як за позивачем, так і за відповідачем. При цьому, на черговій сесії 12.12.2019 року рішення про скасування реєстрації права власності Великополовецька сільська рада на Гідротехнічну споруду прийнято не було, оскільки, на думку депутатів, право власності зареєстровано на законних підставах.
14.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом №11, в якому вимагав скасувати Рішення виконавчого комітету Великополовецької сільської ради №06-19-07 від 12.09.2017 року, а також вчинити дії, спрямовані на скасування відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В цьому ж листі позивач зазначив, що зволікання зі скасуванням реєстраційного запису свідчитиме про невизнання його права власності на Гідротехнічну споруду, за захистом якого позивач буде вимушений звернутися до суду.
Листом №92 від 25.02.2020 року відповідач повідомив позивача, що рішення про скасування реєстрації права власності сільської ради на Гідротехнічну споруду депутатами не прийнято.
Звертаючись з даним позовом до суду позивач, зазначив про те, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв не на підставі та не в межах повноважень, визначених законом, неправомірно застосував положення п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які не підлягали застосуванню, та залишив поза увагою вимоги ст. 335 ЦК України щодо спеціального порядку набуття права комунальної власності на безхазяйну річ.
Також позивач стверджує про те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 44772730 від 21.12.2018 15:22:02, прийняте Сіваченко Віталієм Леонідовичем (КП «Реєстрація нерухомості») підлягає скасуванню, оскільки жодний із документів, вказаних у якості підстав виникнення у відповідача права власності на Гідротехнічну споруду не може вважатись доказом набуття ним такого права та не віднесений до підстав проведення державної реєстрації права власності, визначених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
На думку позивача, враховуючи придбання Гідротехнічної споруди за дійсним відплатним Договором купівлі-продажу та утримання її в належному стані протягом більш як 20 років, невизнання відповідачем права власності позивача є безпідставним, а отже існують достатні правові підстави для визнання за позивачем права власності на Гідротехнічну споруду в порядку ст. 392 ЦК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 1 статті 4 Земельного кодексу України (редакція 1992 року) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.
Відповідно до абзацу 6 статті 4 Земельного кодексу України (редакція 1992 року) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.
Відповідно до абзацу 7 статті 4 Земельного кодексу України (редакція 1992 року) не можуть передаватись у колективну та приватну власність, зокрема, землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств.
Відповідно до абзацу 1 статті 78 Земельного кодексу України (редакція 1992 року) до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.
Відповідно до абзацу 2 статті 79 Земельного кодексу України (редакція 1992 року) землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.
Таким чином, Законом надана можливість передавати землі водного фонду із розташованими на них гідротехнічними спорудами лише в оренду.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі ст. 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом зазначеної норми судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача таке право, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності за ст. 392 ЦК України у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно, оскільки підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до зазначеної норми є саме оспорення або невизнання права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
14.02.2012 року ВАТ «Сквирасільрибгосп» було реорганізовано у ТОВ «Сквираплемрибгосп», про що було внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 14.02.2012 року було здійснено реєстрацію юридичної особи шляхом перетворення, а 15.05.2013 року було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо виділу.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. При цьому перетворення юридичної особи згідно зі статтею 106 ЦКУ здійснюється за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Отже, реорганізація юридичної особи шляхом перетворення тягне за собою припинення юридичної особи, яка реорганізується, та створення юридичної особи, що виникає в результаті реорганізації.
Згідно із вимогами статті 107 ЦКУ після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (зокрема, у разі перетворення), який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється. Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про її припинення.
Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Однак, позивачем в ході розгляду справи не було надано передавальних актів, що засвідчували б передачу у власність спірного майна ВАТ «Сквирасільрибгосп» до ТОВ «Сквираплемрибгосп» чи інших доказів на підтвердження права власності щодо спірної гідротехнічної споруди.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ «Сквираплемрибгосп» про визнання права власності на водоскидну споруду з огляду на те, що позивачем не доведено порушення права власності за захистом якого звернулась вказана особа.
Відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №911/441/18, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Усі інші твердження позивача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Враховуючи, що суд визнав позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, а тому відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.07.2021
Суддя Т.Д. Лилак