ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2021Справа № 910/5885/21
За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком»
про стягнення 5834,53 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» про стягнення 5834,53 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних на підставі договору на роботи, пов'язані х радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 352562270 від 01.10.2018 робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 5740,80 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 64,17 грн., 3% річних у розмірі 15,21 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14,35 грн.
Ухвалою суду від 19.04.2021 відкрито провадження у справі № 910/5885/21, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105480259102 отримав 23.04.2021 ухвалу суду від 19.04.2021 про відкриття провадження у справі № 910/5885/21, проте, не скористався своїм правом, забезпеченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив у встановлений строк суду не надав. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 19.04.2021 про відкриття провадження у справі № 910/5885/21.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» не скористалось наданими процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
01.10.2018 між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» (замовник) було укладено договір № 35256270 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.
Згідно з п. 1.1. договору, предметом цього договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Відповідно до п. 2.1 - 2.1.1. договору, виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого: виконувати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник згідно отриманих ліцензій та/або дозволів на експлуатацію РЕЗ.
Пунктами 2.2., 2.2.2. договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначаються на підставі чинних тарифів на роботи Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затверджених у встановленому порядку, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 3.2. договору, виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт підписаними обома сторонами.
Відповідно до п. 3.3. - 3.3.2. договору, виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи: якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову; у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінчення строку, вказаного в п. 3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений рахунок.
Згідно з п. 4.1. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або/чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 4.2. - 4.3. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Пунктами 6.1. - 6.2. передбачено, що цей договір укладений на строк 1 календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності та строку дії додаткових угод та додатків до цього договору визначається сторонами у тексті самих додаткових угод та додатків. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.
У додатку № 1 до договору № 35256270 від 01.10.2018 визначено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу та періодичність такого моніторингу та оплати за місяць. Відповідно до додатку вартість робіт за місяць визначено у розмірі 772,80 грн. в т.ч. ПДВ.
Додатком № 1 до договору № 35256270 визначено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу та періодичність такого моніторингу та оплати за місяць. Додаток дійсний з 01.12.2018. Вартість робіт за місяць визначено у розмірі 1380,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Додатком № 1 до договору № 35256270 визначено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу та періодичність такого моніторингу та оплати за місяць. Додаток дійсний з 01.10.2018. Вартість робіт за місяць визначено у розмірі 1435,20 грн. в т.ч. ПДВ.
До матеріалів справи додано акти при виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за договором № 35256270 від 17.10.2018 : № 20 - 04 - 6840 від 31.12.2020 за грудень 2020 року, вартість робіт визначено у розмірі 1435,20 грн.; № 21 - 04 - 48 від 29.01.2021 за січень 2021 року, вартість робіт визначено у розмірі 1435,20 грн.; № 21 - 04 - 569 від 26.02.2021 за лютий 2021 року, вартість робіт визначено у розмірі 1435,20 грн.; № 21 - 04 - 776 від 31.03.2021 за березень 2021 року, вартість робіт визначено у розмірі 1435,20 грн. Акти підписані з боку Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», підписи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» відсутні.
Також, до позовної заяви додано виставлені Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» за договором № 35256270 від 17.10.2018 рахунки : № 6840 від 24.12.2020 на суму 1435,20 грн.; № 48 від 26.01.2021 на суму 1435,20 грн.; № 569 від 24.02.2021 на суму 1435,20 грн.; № 776 від 24.03.2021 на суму 1435,20 грн.
Докази направлення Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» актів виконаних робіт та рахунків містяться в матеріалах справи (накладна № 4901100979391 від 29.03.2021, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 29.03.2021, опис документів від 29.03.2021).
Як вбачається з поданих до матеріалів справи документів, між сторонами був укладений договір № 35256270 з проставленою від руки датою 01.10.2018. Натомість, додатки № 1, акти та рахунки мають посилання на договір № 35256270 від 17.10.2018. Відповідач не надав суду доказів чи заперечень, що послуги надавались за іншим договором, ніж той, що долучений до матеріалів справи, також сторонами не надано доказів того, що між сторонами був укладений ще будь-який інший договір, ніж той, що долучений до матеріалів справи № 35256270 від 01.10.2018. За таких умов, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача щодо отримання ним послуг саме за договором № 35256270 від 01.10.2018, суд вважає доведеною обставину, що за договором, долученим до матеріалів справи № 35256270 від 01.10.2018 позивачем відповідачу було надано послуги протягом грудня 2020 року - березня 2021 року на загальну суму 5740,80 грн. Направлення на адресу відповідача вищевказаних рахунків та актів виконаних робіт за спірний період підтверджується наявними у матеріалах справи копіями наведених документів, а також відповідними описами вкладення у листи із календарними штемпелями поштового підприємства.
Оскільки відповідач оплату послуг за договором не здійснив, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву не подав, жодних доказів в спростування наведених позивачем обставин до матеріалів справи не додано.
Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
За приписами частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг за Договором № 35256270 від 01.10.2018 протягом грудня 2020 року - березня 2021 року на загальну суму 5740,80 грн. відповідно до актів виконання робіт, що направлялися на адресу відповідача, однак підписані так і не були.
Докази висловлення відповідачем своїх зауважень, недоліків у виконаних роботах по актам за період з грудня 2020 року - березня 2021 року відсутні.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором № 35256270 від 01.10.2018 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даного Договору.
Таким чином, відповідач у встановлені Договором строки акти виконаних робіт не підписав та мотивованої відмови від їх підписання не надав, у зв'язку з чим такі послуги вважаються відповідачем прийнятими та підлягають оплаті.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати послуг у розмірі 5740,80 грн., а самі позовні вимоги такими що підлягають задоволенню в цій частині.
Також, позивачем було заявлено до стягнення 64,17 грн. пені, 3% річних у розмірі 15,21 грн. та втрати від інфляції у розмірі 14,35 грн. нарахованих за рахунками № 6840 від 24.12.2020, № 48 від 26.01.2021, № 569 від 24.02.2021.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 4.2. - 4.3. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж за 180 календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Судом було виконано перерахунок, нарахованої позивачем пені за загальний період з 26.01.2021 по 08.04.2021 з урахуванням дат виникнення заборгованостей по кожному окремому рахунку. Згідно перерахунку Суду сума пені, що підлягає стягненню з відповідача відповідає розміру пені визначеному позивачем у розрахунку доданому до позовної заяви. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 64,17 грн.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було виконано перерахунок, нарахованих позивачем 3% річних за загальний період з 26.01.2021 по 08.04.2021 з урахуванням дат виникнення заборгованостей по кожному окремому рахунку. Згідно перерахунку Суду сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача відповідає розміру 3% річних визначеному позивачем у розрахунку доданому до позовної заяви. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 15,21 грн.
Судом було виконано перерахунок, нарахованих позивачем втрат від інфляції за загальний період з 26.01.2021 по 08.04.2021 з урахуванням дат виникнення заборгованостей по кожному окремому рахунку. Згідно перерахунку Суду, розмір втрат від інфляції є більшим ніж визначений позивачем до стягнення. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України). Отже, розмір втрат від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 14,35 грн., тобто у розмірі визначеному позивачем до стягнення.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» пені у розмірі 64,17 грн., втрат від інфляції у розмірі 14,35 грн., 3% річних у розмірі 15,21 грн. та заборгованості з оплати послуг у розмірі 5740,80 грн. - підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Телеком» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд . 8, ідентифікаційний код юридичної особи: 35256270) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 151, ідентифікаційний код юридичної особи: 01181765) заборгованість у розмірі 5740 ( п'ять тисяч сімсот сорок) грн. 80 коп., пеню у розмірі 64 (шістдесят чотири ) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 21 коп., втрати від інфляції у розмірі 14 ( чотирнадцять) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко