ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.07.2021Справа № 910/7266/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 7)
до проДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3) стягнення заборгованості у розмірі 2 611 762 грн. 47 коп.
Представники:
від Позивача: Ковальов Ю.Ю. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача: Мариніч Н.В.(представник на підставі довіреності);
Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 3 068 414 грн. 58 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 29.11.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 3 068 414 грн. 58 коп. залишено без руху.
20.05.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 року відкрито провадження у справі 910/7266/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.06.2021 року.
16.06.2021 року судове засідання не відбудеться у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 23.06.2021 року.
10.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.06.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
В підготовче судове засідання 23.06.2021 року з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду про суті на 07.07.2021 року.
06.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
06.07.2021 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 року Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» про зменшення розміру позовних вимог від 06.07.2021 року по справі №910/7266/21 залишено без розгляду.
В судовому засіданні 07 липня 2021 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 07 липня 2021 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» (Виконавець) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) було укладено Договір №21589-2018/20-121-08-19-08815, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконання робіт за темою: «Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар. Промислова 133. Енергоблок №3. Прибудова ЕТУ." Установка протипожежних клапанів на повітропроводах біля протипожежних перегородок вентиляційних центрів, приміщень акумуляторних батарей, кабельних споруд і приміщень, які містять електричне та електронне устаткування, що відокремлюють їх від приміщень інших категорій з, вибухопожежної та пожежної безпеки (перенесення пультів керування)». (а.с.16-22)
Вимоги щодо якості, обсягу, виду та результатів робіт за цим договором зазначені у Технічних вимогах (додаток № 2 до договору), що є невід'ємною частиною договору. (п.1.2 Договору)
Згідно з п.2.1 Договору вартість робіт за договором складає: 2843231,58 грн., крім того ПДВ 20%: 568646,32 грн., разом 3411877,90 грн.
Відповідно до п.2.2 Договору оплата виконаних робіт за договором здійснюється на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), оформленої відповідно до розділу договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника протягом 45 днів від дати підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ -3). Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) / встановлених ПК України випадках та порядку.
Підрядник зобов'язується виконати роботи в строк: 20.12.2019р. - 15.11.2020 р. Закінчення робіт фіксується технічним актом виконаних робіт в обсязі проектно - кошторисної документації та технічних вимог (додаток №2 до цього договору). (п.3.1 Договору)
Додатковою угодою №1 від 22.01.2020 року до Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року Сторони дійшли згоди п 2.1. Договору викласти у наступній редакції: «вартість робіт за договором складає: 2843231,58 грн., крім того ПДВ 20%: 568646,32 грн., разом 3411877,90 грн..» (а.с.23-24)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року Позивач виконав роботи на об'єкті: «Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар. Промислова 133. Енергоблок №3. Прибудова ЕТУ." Установка протипожежних клапанів на повітропроводах біля протипожежних перегородок вентиляційних центрів, приміщень акумуляторних батарей, кабельних споруд і приміщень, які містять електричне та електронне устаткування, що відокремлюють їх від приміщень інших категорій з, вибухопожежної та пожежної безпеки (перенесення пультів керування)», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №5 за січень 2020 року від 31.01.2020 року на суму 2 527 328 грн. 39 коп., №70 за березень 2020 року від 25.03.2020 року на суму 284 076 грн. 83 коп., а загалом на суму в розмірі 2 811 405 грн. 22 коп. (а.с.27-28)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.06.2021 року, яка прийнята Судом до розгляду, Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату вартості виконаних робіт у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перед Позивачем становить 2 288 481 грн. 47 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 86 288 грн. 11 коп., інфляційні у розмірі 236 992 грн. 89 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що обов'язок по оплаті суми ПДВ на теперішній час не настав, а розрахунок 3% річних та інфляційних є невірним.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року Позивач виконав роботи на об'єкті: «Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар. Промислова 133. Енергоблок №3. Прибудова ЕТУ." Установка протипожежних клапанів на повітропроводах біля протипожежних перегородок вентиляційних центрів, приміщень акумуляторних батарей, кабельних споруд і приміщень, які містять електричне та електронне устаткування, що відокремлюють їх від приміщень інших категорій з, вибухопожежної та пожежної безпеки (перенесення пультів керування)», а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №5 за січень 2020 року від 31.01.2020 року на суму 2 527 328 грн. 39 коп., №70 за березень 2020 року від 25.03.2020 року на суму 284 076 грн. 83 коп., а загалом на суму в розмірі 2 811 405 грн. 22 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.27-28)
Відповідно до п.2.2 Договору оплата виконаних робіт за договором здійснюється на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), оформленої відповідно до розділу договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника протягом 45 днів від дати підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ -3). Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) / встановлених ПК України випадках та порядку.
Таким чином, враховуючи умови Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року, граничним днем здійснення оплати Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за виконану роботу без врахування ПДВ за Довідкою №5 за січень 2020 року від 31.01.2020 року є 16.03.2020 року, за Довідкою №70 за березень 2020 року від 25.03.2020 року - 12.05.2020 року, оскільки відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Так, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №995-р від 23.10.2019 року «Про перенесення робочих днів у 2020 році» 11 травня є вихідним днем, так як відповідно до статті 67 КЗпП якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
В той же час, Суд зазначає, що обов'язок Відповідача по сплаті частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ відповідно до п.2.2 Договору на момент розгляду даної справи не настав, оскільки матеріали справи не містять доказів оформлення та реєстрації Позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних. А тому заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року без врахування суми ПДВ становить 2 342 837 грн. 68 коп. (2 811 405 грн. 22 коп. (1 + 20%/100)
Судом встановлено, що в рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог на виконання умов Договору №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» сплатило на користь Позивача грошові кошти у загальному розмірі 65 162 грн. 65 коп., що підтверджується заявами №19-04/21-1 від 19.04.2021 р., №19-03/21-1 від 19.03.2021 р., №17-02/21-1 від 17.02.2021 р., №14-01/21-5 від 14.01.2021 р. (а.с.46-53)
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, заборгованість Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» перед Позивачем за Договором №21589-2018/20-121-08-19-08815 від 14.11.2019 року становить 2 277 675 грн. 03 коп. (2 342 837 грн. 68 коп. сума без ПДВ - 65 162 грн. 65 коп.) Суд зазначає, що Позивачем невірно визначено суму заборгованості Відповідача без врахування ПДВ, оскільки Позивачем спочатку від суми боргу з ПДВ було відраховано суму зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 65 162 грн. 65 коп., а потім відраховано ПДВ. Даний розрахунок є арифметично невірним, оскільки станом на момент розгляду даної справи обов'язок Відповідача по сплаті ПДВ не настав.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» в розмірі 2 277 675 грн. 03 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 277 675 грн. 03 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.06.2021 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 16.03.2020 р. по 23.06.2021 р. у розмірі 86 288 грн. 11 коп. та інфляційні у розмірі 236 992 грн. 89 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання за загальний період з 16.03.2020 р. по 23.06.2021 р. у розмірі 86 288 грн. 11 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, проте за загальний період з 17.03.2020 р. по 23.06.2021 р.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.
Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 16.03.2020 р. по 23.06.2021 р. у розмірі 236 992 грн. 89 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача та з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання за загальний період прострочки з 17.03.2020 р. по 23.06.2021 р. у розмірі 234 156 грн. 96 коп.
Таким чином, з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 2 277 675 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 86 288 грн. 11 коп. та інфляційні у розмірі 234 156 грн. 96 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАЗАРІВСЬКА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ЯТА СТРАЖА КИЇВ» (01013, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУДІНДУСТРІЇ, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 35838823) заборгованість у розмірі 2 277 675 (два мільйони двісті сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 03 (три) коп., 3% річних у розмірі 86 288 (вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 11 (одинадцять) коп., інфляційні у розмірі 234 156 (двісті тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 96 (дев'яносто шість) коп. та судовий збір у розмірі 38 971 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одна) грн. 80 (вісімдесят) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 липня 2021 року.
Суддя О.В. Чинчин