номер провадження справи 18/83/21
про закриття провадження у справі
12.07.2021 справа № 908/1610/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали справи № 908/1610/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” (69040, м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 26)
до відповідача приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)
про стягнення 1 012 129,81 грн.
Без повідомлення (участі) представників учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” 1012129,81 грн., які складаються з: 1002000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 210118-1 від 18.01.2021 та 10129,81 грн. пені.
Разом з позовною заявою ТОВ “Запорізький механічний завод” подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” в межах ціни позову у сумі 1012129,81 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 справу № 908/1610/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою від 04.06.2021 заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” про вжиття заходів забезпечення у справі № 908/1610/21 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” в межах ціни позову у сумі 1012129,81 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.06.2021 відкрите провадження у справі № 908/1610/21, присвоєно справі номер провадження 18/83/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано, відповідно до ст. 165 ГПК України, надати в строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 30.06.2021, відзив на позовну заяву і докази в його обґрунтування, а також заяву, відповідно до ст. 252 ГПК України, із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у разі наявності таких заперечень).
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Від відповідача 24.06.2021 надійшли:
- відзив на позов (вих. № 1350), в якому відповідач повідомив про повне погашення основного боргу за договором, у зв'язку з чим просив в частині стягнення основного боргу провадження у справі закрити, в частині стягнення пені в позові відмовити;
- клопотання (вих. № 4251) про залишення без розгляду позову без розгляду з тих підстав, що у позовній заяві не вказано посадове становище особи, яка її підписала;
- клопотання (вих. № 4352) про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути судовий збір позивачу;
- заява (вих. № 4353) про те, що доданий до справи документ викликає сумніви, а саме, копії рахунків № СФ-0000037 від 19.01.2021 та № СФ-0000040 від 28.01.2021;
- клопотання (вих. № 4354) про залишення позову без руху у зв'язку з не наданням позивачем обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, у тому числі пені;
- клопотання (вих. № 4355) про скасування заходів забезпечення позову.
Від позивача 24.06.2021 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому позивач повідомив про повне погашення відповідачем основного боргу та просив суд закрити провадження у справі. До заяви надані копії виписок по особовому рахунку за 09.06.2021 на суму 500000,00 грн. та за 14.06.2021 на суму 502000,00 грн. Відносно вимоги про стягнення пені позивач у клопотанні вказав, що на її стягненні не наполягає, просив вимогу про стягнення пені не розглядати.
Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито 07.06.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 07.07.2021 та закінчити 06.08.2021.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи 12.07.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, ухвалу прийнято 12.07.2021 без її проголошення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що ним на виконання укладеного з відповідачем договору поставки № 210118-1 від 18.01.2021 поставлено відповідачу товар, вартість якого відповідачем в повному обсязі не сплачена, що порушує права та законні інтереси позивача. Розмір заборгованості станом на момент звернення до суду становив 1002000,00 грн. За неналежне виконання зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу 10129,81 грн. пені. Посилаючись на приписи статей 11, 525, 526, 626, 628, 629, 655, 662, 691,712 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач повідомив суд про сплату в повному обсязі заборгованості за договором, просив в цій частині провадження у справ закрити, в частині стягнення пені в позові відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення 1002000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Матеріали справи свідчать, що товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” (Постачальник, позивач у справі) та приватним акціонерним товариством “Запорізький електровозоремонтний завод” (Замовник, відповідач у справі) 18.01.2021 укладено Договір поставки № 210118-1 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався у 2021 році поставити (передати у власність) Замовникові товари, зазначені в Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору. .
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Замовник здійснює оплату поставленого товару (поставленої партії товару) протягом 30 (тридцяти) днів з дня підписання сторонами видаткової накладної та отримання Замовником оригіналу рахунку на оплату товарів.
Згідно з п. 10.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору 19.01.2021 та 28.01.2021 поставлено передбачений договором та Специфікацією № 1 товар на загальну суму 1002000,00 грн., що підтверджується видатковим накладними:
- № РН-0000009 від 19.01.2021 на суму 601200,00 грн. з ПДВ;
- № РН-0000011 від 28.01.2021 на суму 400800,00 грн. з ПДВ.
Видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача без зауважень та засвідчені печаткою складського відділу підприємства.
На оплату кожної поставки позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого від позивач товару належним чином не виконав. Станом на момент звернення позивача з позовом заборгованість відповідача за отриманий у спірний період товар становила 1002000,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що після відкриття провадження у даній справі відповідач сплатив суму заборгованості в повному обсязі, що підтверджується копіями наданих позивачем виписок по рахунку за 09.06.2021 та 14.06.2021, а також копіями наданих відповідачем платіжних доручень № 5825 від 09.06.2021 на суму 500000,00 грн., № 5931 від 14.062021 на суму 400800,00 грн., № 5930 від 14.06.2021 на суму 101200,00 грн.,
Отже, відповідач наявність боргу за отриманий за Договором товар визнав, проте заборгованість сплачена після порушення провадження у справі.
Таким чином, з огляду на сплату заявленої до стягнення суми боргу, предмет спору в цій частині відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 1002000,00 грн. основного боргу слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Водночас, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 7 вказаного Закону встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивач у клопотанні про закриття провадження у справі просив повернути з Державного бюджету судовий збір, сплачений ним за подання позовної заяви, в повному обсязі.
Враховуючи наведені приписи ГПК України та ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, а також наявність відповідної заяви позивача, 15030,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову за вимогою про стягнення з відповідача основного боргу платіжним дорученням № 1933 від 03.06.20021 підлягає поверненню позивачу, про що судом буде прийнято відповідну ухвалу.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 10129,81 грн. пені суд зазначає наступне.
В клопотанні про закриття провадження у справі позивач відносно вимоги про стягнення пені вказав, що на її стягненні не наполягає, просив вимогу про стягнення пені не розглядати.
Отже, фактично позивачем заявлено про залишення без розгляду вимоги про стягнення пені.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Як вбачається із наведених норм, вказане право позивача може бути реалізоване ним лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.
В наданому суду 24.06.2021 письмовому клопотанні позивач просив вимогу про стягнення пені не розглядати.
Суд відзначає, що станом на дату звернення представника позивача із даним клопотанням розгляд справи № 908/1610/21 по суті не розпочато, а відтак ТОВ “Запорізький механічний завод” звернулось до суду із заявою про залишення позову без розгляду щодо вимоги про стягнення пені в межах визначеного господарським процесуальним законом строку.
Клопотання позивача, в якому висловлено заяву про залишення без розгляду вимоги про стягнення пені підписано представником позивача Півоваровим М.В., повноваження якого підтверджуються довіреністю № 04 від 31.05.2021.
Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Відтак, зважаючи на те, що має місце подання позивачем 24.06.2021 відповідної заяви та така заява подана ним до початку розгляду справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду, передбаченою п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду в частині вимоги про стягнення пені незважаючи на підстави, з яких позивачем подано до суду відповідну заяву.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду вимоги про стягнення пені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі щодо вимоги про стягнення пені, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на зазначені приписи, сплачена сума судового збору за подання позову у даній справі в частині вимоги про стягнення пені не підлягає поверненню.
Заявлені відповідачем клопотання про закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу, про залишення позову без розгляду, про сумнівність доданого до справи документу, про залишення позову без руху залишаються судом без розгляду у зв'язку висновками суду про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу та залишення вимоги про стягнення пені без розгляду.
Щодо клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову зазначене питання буде вирішено шляхом прийняття відповідної ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, п. 5 ч. 1 ст. 226, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” про закриття провадження у справі в частині стягнення 1002000,00 грн. основного боргу - задовольнити.
2. Провадження у справі № 908/1610/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький механічний завод” про стягнення з приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” 1002000,00 грн. основного боргу закрити.
3. Позов в частині стягнення з приватного акціонерного товариства “Запорізький електровозоремонтний завод” 10129,81 грн. пені залишити без розгляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.07.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 174, 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Левкут