номер провадження справи 6/77/15
12.07.2021 справа № 908/2414/15-г
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши заяву акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката наказу від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г
за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027; адреса представника: пр. Соборний, 158, оф. 6, 69005)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 49603,45 грн.
Без виклику сторін
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2414/15-г за позовом акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 49603,45 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2015 у справі №908/2414/15-г позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” основний борг в сумі 31659,28 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 10598,00 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2559,29 грн., пеню в сумі 4786,88 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.
На виконання рішення суду 25.05.2015 видано наказ.
До Господарського суду Запорізької області 30.06.2021 надійшла заява акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката наказу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області № П-359/21 від 30.06.2021, враховуючи звільнення з посади судді Місюри Л.С., справу №908/2414/15-г призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021, вказану заяву передано на розгляд судді Левкут В.В.
Розглянувши вказану заяву публічного акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк”, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судом наказу від 25.05.2015) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органі (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 1 частини 1 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судом наказу від 25.05.2015) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Строк пред'явлення наказу від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г до примусового виконання - протягом року (25.05.2016).
У своїй заяві позивач просить видати дублікат наказу від 25.05.2015 у справі №908/2414/15-г посилаючись на втрату оригіналу наказу при його пересилці державним виконавцем. При цьому вказує, що 06.10.2020 Шевченківським відділом ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п. 5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», проте виконавчий документ стягувачу не надходив.
До матеріалів заяви надано копію листа Шевченківського відділу ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) від 24.05.2021, в якому повідомлено, що виконавчий документ №908/2414/15- від 25.05.2015 на виконанні не перебуває.
До заяви заявником надано докази сплати судового збору за видачу дубліката наказу у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 “Перехідних положень” Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документу заявнику необхідно дотримати двох обов'язкових умов: подати заяву в межах строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та сплатити судовий збір у порядку та розмірі, встановлених законом.
Наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.
При цьому, видача стягувачу дубліката наказу жодним чином не порушує права відповідача та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Станом на момент розгляду заяви позивача, наказ Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г не виконано ані в добровільному, ані в примусовому порядку.
Враховуючи норми ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» та переривання строку пред'явлення наказу від 25.05.2015 № 908/2414/15-г до виконання у зв'язку із його поверненням 06.10.2020, заяву про видачу дубліката наказу подано в межах строку для пред'явлення його до виконання.
Суд наголошує, що обов'язковість судових рішень до виконання закріплена Конституцією України та іншими законодавчими актами України.
Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 18 Господарського процесуального кодексу України містить імперативний припис про те, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічний припис містить норма п. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що наказ Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г втрачено та на виконанні він не перебуває, строк для пред'явлення наказу до виконання не пропущено, суд дійшов висновку про задоволення заяви акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката наказу від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про видачу дубліката наказу від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г - задовольнити.
2. Видати дублікат наказу від 25.05.2015 у справі № 908/2414/15-г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.
Суддя В.В. Левкут