Постанова від 05.07.2021 по справі 922/449/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа №922/449/21

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Супрунової І.А.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Настенко М.О., посвідчення №1903 від 25.05.2011 року, договір про надання юридичних послуг від 22.01.2016 року;

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом - Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Слобожанське (вх.№1578Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року та на додаткове рішення від 27.04.2021 року у справі №922/449/21,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром», м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Слобожанське

про стягнення 2145934,41 грн.,-

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго», смт. Слобожанське

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром», м.Харків,

про стягнення 556958,08 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго», в якому просило суд стягнути на свою користь 2145934,41 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року, з яких: 1790779,45 грн. - основний борг, 79278,10 грн. - три проценти річних, 138908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136967,92 грн. - пеня. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» звернулося з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення 556958,08 грн. штрафу. Зустрічний позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань по договору №16/251 від 12.06.2018 року щодо своєчасного виконання робіт.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі №922/449/21 (повний текст рішення підписано 23.04.2021 року, суддя Погорелова О.В.) первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» суму заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року у розмірі 2145934,41 грн. (з яких: 1790779,45 грн. - основний борг, 79278,10 грн. - три проценти річних, 138908,94 грн. - інфляційне збільшення боргу, 136967,92 грн. - пеня) та 32189,03 грн. судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 року у справі №922/449/21 (повний текст підписано 06.05.2021 року, суддя Погорелова О.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Відповідач за первісним позовом з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року та додаткове рішення від 27.04.2021 року і прийняти нове судове рішення, яким у задоволення первісних позовних вимог відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Судові витрати апелянт просить суд покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки господарського суду є передчасними, зробленими без належного аналізу змісту договору та відповідних аргументів сторони (відповідача за первісним позовом) зокрема, стосовно умов договору щодо підстав здійснення оплати за виконані роботи, визначених п.4.1 договору.

Вказує апелянт на те, що розрахунок розміру пені та 3% річних зроблений неправильно, зокрема, при здійсненні цих розрахунків позивачем неправомірно було включено у період часу, за який він просив суд здійснити стягнення пені та 3% річних, дні фактичної сплати суми заборгованості.

Скаржник зазначає, що посилання господарського суду у своєму рішенні на п.2 додаткової угоди №3-16/221 від 11.06.2019 року до договору, як на підставу у відмові у задоволенні зустрічного позову, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що повністю не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Так, відповідно до п.2 додаткової угоди №3-16/221 від 11.06.2019 року до договору зазначено, що зобов'язання сторін по виконанню умов договору №16/251 від 12.06.2018року безпосередньо продовжуються до 31.12.2019 року. Як вбачається з зазначеної умови договору, сторони тільки підтвердили, що всі зобов'язання за договором є дійсними, а тому обов'язково повинні бути виконані до кінця строку дії договору, а саме до 31.12.2019 року. Але, при цьому, ця умова жодним чином не визначає строк виконання кожного етапу робіт за договором, оскільки відповідно до договору ці строки встановлюються графіком виконання робіт, який первісно затверджувався сторонами відповідно до додатку №4 до договору, а в подальшому коригувався сторонами відповідно до додаткової угоди №4-16/262 від 31.07.2019 року до договору та додаткової угоди №5-16/337 від 31.10.2019 року до договору.

Апелянт не погоджується з висновком суду щодо відшкодування витрат на правову допомогу за додатковим рішенням у даній справі. Так, на думку скаржника суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не було надано до матеріалів справи жодного детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу. Позивачем не було надано суду доказів, які б свідчили про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Крім того, наданими документами не доведено факту виготовлення складних процесуальних документів, які потребують відповідних затрат часу.

Скаржник наполягає на тому, що договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016 року був укладений між позивачем та адвокатом Настечко М.О., а тому стягнення з відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, які він витратив на інших адвокатів, з якими не укладав окремого письмового договору є необґрунтованим, безпідставним та неправомірним.

Крім того, апелянт вказує, що помилковим є стягнення додаткової винагороди адвокату, оскільки такі кошти не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача за первісним позовом на рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року та на додаткове рішення від 27.04.2021 року у справі №922/449/21; встановлено строк на протязі якого позивач за первісним позовом має право подати до суду відзив, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду заяви, клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі; призначено справу до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права сторони на участь у судовому засіданні.

18.06.2021 року від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7054), в якому зазначає, що згоден з рішеннями господарського суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними, прийнятими при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувані рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 05.07.2021 року представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник позивача за первісним позовом проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Так, 12.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу «Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» (надалі - виконавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 (далі - договір).

Передумовою укладання даного договору було проведення замовником публічних закупівель №UA-2018-04-18-001176-с, відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язався у 2018-2019 роках виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатках до цього договору, а замовник прийняти і оплатити роботи.

Роботи повинні бути виконанні у строки, зазначені у додатку №1 до договору. У разі відсутності у додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії договору (п.1.2. договору).

Пунктами 3.1-3.4 договору сторони визначили, що ціна цього договору зазначена у додатку №1 до договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є додатком №3 до даного договору. Кошторис (калькуляція), передбачений додатком до договору є твердим та підлягає зміні виключно з підстав визначених законодавством за погодженням сторін. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 4.1. 4.2. договору встановлено, що розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України, в порядку передбаченому додатком №1 до договору на підставі рахунку виконавця. До рахунку додаються акт прийому-передач виконаних робіт та інші документи, визначені в додатку №1 до договору, як такі, що додаються до рахунку.

Згідно з п. 5.4. договору здавання-приймання виконаних робіт за договором оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передач виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання замовником повідомлення про готовність результатів робіт до приймання.

У випадку виявлення недоліків при прийняті робіт замовник підписує акт приймання передачі виконаних робіт із зазначенням переліку недоліків та термінів, протягом якого вони повинні бути усуненні. Роботи за цим договором вважаються переданими замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (п.п. 5.6.-5.10. договору).

Відповідно до п.6.1.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановленні цим договором.

Відповідно до п.п. 6.2.1., 6.2.4. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи та вимагати від замовника оплати належним чином виконаних робіт у розмірах і порядку передбачених умовами даного договору.

Пунктом 6.3.2. договору визначено, що замовник зобов'язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених виконавцем документів, передбачених договором.

Відповідно до п. 11.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє протягом строку, зазначеному в додатку №1 до договору.

У п.1 додатку №1 до договору зазначено, що найменування, опис робіт, ДК: 45250000-4 Будівництво заводів/установок, гірничодобувних і переробних об'єктів та об'єктів нафтогазової інфраструктури (Виконання робіт з капітального будівництва по проекту «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів cm.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ», 2 черга). Виконавець виконує роботи у повному обсязі згідно проектно-кошторисної документації на «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ», 2 черга.

Відповідно до п.2 додатку №1 до договору загальна вартість робіт 114999999,00 грн., у тому числі ПДВ - 19166666,50 грн.

23.04.2019 року між сторонами була підписана додаткова угода №2-16/155 до договору, відповідно до якої у зв'язку з розділенням другої черги будівництва на пускові комплекси за проектом «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ». Коригування», що отримав звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» №00-0061-19/ПБ від 22.03.2019 з рекомендацією щодо її затвердження в установленому законодавством порядку, на підставі пункту 1 частини 4 статті 36 Закону України «Про здійснення державних закупівель» сторони дійшли згоди зменшити обсяг закупівлі по договору №16/251 від 12.06.2018 року на обсяг другого пускового комплексу другої черги будівництва за проектом та внести зміни в додатки до договору №16/251 від 12.06.2018 року, виклавши їх в наступній редакції: пункт 2 додатку №1 до договору (загальна вартість робіт) змінити та викласти в наступній редакції: загальна вартість 104939439,08 грн., у тому числі ПДВ 17489906,51 грн. Додаток №2 (Технічне завдання) в частині додатків №1,2,3,4 до технічного завдання змінити та викласти в редакції додатку №1 до цієї додаткової угоди. Додаток №3 (договірна ціна №11) змінити та викласти в редакції додатку №2 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови договору №16/251 від 12.06.2018 року.

Відповідно до пп. 3.1 додатку №1 до договору, при можливості здійснення попередньої оплати:

- попередня оплата у розмірі не більше 70% від загальної вартості робіт, здійснюється замовником у кожному випадку за рішенням замовника та з урахуванням наявності фінансових можливостей у замовника. Виконавець надає замовнику письмове обґрунтування обсягу попередньої оплати. В разі прийняття замовником рішення про здійснення попередньої оплати та її розміру, про що замовник письмово повідомляє виконавця, попередня оплата здійснюється замовником на підставі рахунку виконавця протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунку;

- оплата не менше 20% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником поетапно з урахуванням попередньої оплати протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3);

- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва акту готовності об'єкта до експлуатації за формою додатку 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461;

- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання акту готовності об'єкта будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

Відповідно до пп. 3.2 додатку №1 до договору, при неможливості здійснення попередньої оплати:

- у разі неможливості здійснення замовником попередньої оплати у кожному випадку за рішенням замовника, та з урахуванням фінансових можливостей замовника, визначається наступний порядок розрахунків з виконавцем:

- оплата 90% від вартості виконаних робіт здійснюється замовником поетапно протягом 15 календарних днів з дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) та за умови своєчасної реєстрації виконавцем податкова накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених виконавцем у відповідності до таких Актів виконаних робіт згідно з чинним законодавством України.

- оплата 5% від вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після підписання всіма учасниками будівництва акту готовності об'єкта до експлуатації за формою додатка 9 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461.

- остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання акту готовності об'єкту будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

Відповідно до п. 4 додатку №1 до договору, результатом робіт є виконані в повному обсязі роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації та введений в експлуатацію об'єкт будівництва за проектом «Технічне переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» та «П» з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» і «ДГ» 2 черга, що повинні бути підтверджені сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції.

У п. 9 додатку №1 до договору сторони визначили документи, що надаються виконавцем при передачі результату робіт:

- підписаний сторонами двосторонній акт (акти) прийому-передачі певного етапу виконаних робіт по формі №КБ-2в;

- сертифікати якості та/або завірені копії сертифікатів на матеріали, креслення на конструкції, паспорта на обладнання виконавця. У разі надання виконавцем копій сертифікатів якості на матеріали, останні повинні бути завірені підписом уповноваженої особи виконавця, засвідченим оригінальним відтиском печатки виконавця;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі №КБ-3;

- бухгалтерські документи, що підтверджують витрати на відрядження та перевезення працівників до місця виконання робіт (витрати на відрядження та перевезення оплачуються по фактичним витратам виконавця в межах кошторисної документації та включаються до загальної вартості робіт. Для підтвердження фактичних витрат виконавця на відрядження та транспортування використовувати дані системи контролю доступу;

- накладні на товарно-матеріальні цінності виконавця, використані при виконанні робіт та зазначені в кошторисній документації (за підписом уповноваженої особи (керівника) та головного бухгалтера виконавця, завірена печаткою виконавця), накладні та розрахунки транспортних витрат або акти виконаних робіт за договорами оренди транспортних засобів та спецтехніки у разі ідентифікаційної вартості витрат на транспортування;

- звіт про використані матеріали замовника;

- виконавчо-технічну документацію в обсязі, регламентованому діючими нормативними документами. Конкретний перелік виконавчо-технічної документації визначається виконавцем та погоджується замовником;

- оригінали та/або копії журналів, ведення яких обов'язкове у відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;

- документи та інформацію (технічні умови на ремонт, деталювальні специфікації, креслення робочих коліс, валів, напівмуфт тяго-дуттьових машин), необхідні для експлуатації або іншого використання результатів робіт, якщо відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт є завершальним етапом виконаних робіт згідно технологічної процедури у відповідності до нормативної документації;

- погоджену з генеральним проектувальником і замовником робочу документацію ПТК верхнього рівня СКУ ка ст.№6, робочу документацію по технічному проекту «Розробка окремих вузлів технічного переоснащення систем подачі, приготування та спалювання вугілля марки «А» і «П» з переведенням котлоагрегатів ст.№1,6 Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на використання вугілля марки «Г» та «ДГ» по котлоагрегату ст.№6.

Відповідно до п. 11 додатку №1 до договору, строк дії договору до 30.06.2019 року, а в частині виконання взаємних зобов'язань, розрахунків, гарантійних зобов'язань до повного виконання їх сторонами.

11.06.2019 року між сторонами підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до п.2 якої сторони погодили, що зобов'язання сторін по виконанню умов договору №16/251 від 12.06.2018 року безпосередньо продовжуються до 31.12.2019 року.

31.07.2019 року між сторонами підписана додаткова угода №4-16/262 до договору, відповідно до якої додаток №4 (графік виконання робіт) до договору №16/251 від 12.06.2018 року викладений у редакції додатку №1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови договору №16/251 від 12.06.2018 року.

31.10.2019 року між сторонами підписана додаткова угода №5-16/377 до договору, відповідно до якої додаток №4 (графік виконання робіт) до договору №16/251 від 12.06.2018 викладений у редакції додатку №1 до цієї додаткової угоди. В усьому іншому, що непередбачено цією додатковою угодою, діють умови договору №16/251 від 12.06.2018 року.

Відповідно до п. 13.14 додатку №1 до договору, у випадку несвоєчасної оплати робіт замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від ціни неоплачених робіт. В разі такого порушення замовником строків оплати більш ніж на 15 календарних днів, строки виконання виконавцем своїх зобов'язань збільшуються відповідно на термін прострочення оплати.

У п. 13.15 додатку №1 до договору сторони обумовили, що за несвоєчасне виконання робіт відповідно до графіку виконання робіт, з виконавця на користь замовника стягується пеня згідно п.7.2 договору. Якщо виконавець при цьому не затримав загальних строків всіх робіт, зазначена пеня з виконавця не стягується.

16.01.2020 року між усіма учасниками будівництва був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації.

24.01.2020 року, на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 16.01.2020 року, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України був виданий сертифікат серії ІУ №163200241290, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта та підтверджена його готовність до експлуатації.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за первісним позовом вказував, що замовником були прийняті усі виконані підрядником роботи за договором на загальну суму 104233980,93 грн., що підтверджується укладеними та підписаними сторонами договору відповідними актами та довідками, якими також визначено загальну вартість виконаних робіт і дати їх прийняття. Проте, замовником фактично лише сплачено на користь виконавця 102443201,48 грн., що свідчить про не виконання замовником основного фінансового зобов'язання в частині сплати остаточної оплати робіт, на загальну суму 1790779,45 грн. Крім того, позивачем по первісному позову, за порушення зобов'язання з повної та своєчасної оплати виконаних робіт за спірним договором, до стягнення з відповідача по первісному позову нарахована та заявлено до стягнення пеня у розмірі 136967,92 грн., три проценти річних у розмірі 79278,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 138908,94 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтею 889 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з положеннями статей 525, Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний припис містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 202 Господарського кодексу України унормовано, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов спірного договору остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником протягом 20 календарних днів після отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації, але не пізніше ніж 5 календарних місяців з моменту підписання акту готовності об'єкта будівництва до експлуатації, якщо затримка отримання Зміївською ТЕС ПАТ «Центренерго» сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції на відповідність об'єкту будівництва проектній документації сталася не з вини виконавця.

За загальним правилом, встановленим ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем по первісному позову були зроблені заяви про виявлення будь-яких відступів, недоліків тощо, допущених позивачем по первісному позову при виконанні підрядних робіт за спірним договором. Прийняття належним чином виконаних робіт та їх вартість підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та втрати форми КБ-3.

11.08.2020 року позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом направлялась досудова-вимога претензія №1 про сплату заборгованості за спірним договором підряду. Проте, відповідач по первісному позову повністю за виконані роботи не розрахувався.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем по первісному позову повна оплата виконаних підрядних робіт за договором не здійснена. Останнім цей факт не спростований.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом вказував, що у матеріалах справи немає жодних належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів того, що позивач виконав умови договору та надав відповідачу рахунок (рахунок-фактуру) для того, що б у останнього були законні підстави для виконання свого зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Однак, слід відзначити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку сплати платежів.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 року у справі №923/712/17, від 21.01.2019 року у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 року у справі №918/537/18, від 29.08.2019 року у справі №905/2245/17.

У пункті 6.3.2. договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний приймати виконанні роботи згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі виконаних робіт належно оформлених виконавцем документів, передбачених договором.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують прийняття замовником усіх виконаних робіт (без зауважень) та, зокрема, здійснення ним оплат за договором, в тому числі і після настання обставин, за якими він мав здійснити повний та остаточний розрахунок, а саме: отримання сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції, посилання відповідача по первісному позову не те, що внаслідок ненадання позивачем по первісному позову рахунків для оплати у нього не виникло законних підстав для виконання свого зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт - безпідставним та непідтвердженим.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем за первісним позовом прийнятого на себе зобов'язання по сплаті у належні строки та розмірі за договором №16/251 від 12.06.2018 року з урахуванням додатком угод до нього. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 1790779,45 грн. заборгованості за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача за первісним позовом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського Кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України визначає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за первісним позовом здійснено розрахунок заявленої до стягнення пені, в загальній сумі 136967,92 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про стягнення пені з відповідача на користь позивача за первісним позовом, оскільки розрахунок є вірним, а матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом прийнятого на себе зобов'язання по своєчасній оплаті. Здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок є арифметично вірним, вчиненим з урахуванням норм права та наявних між сторонами правовідносин.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач за первісним позовом вказував, що розрахунок містить помилки, однак таке посилання не доведено апелянтом та спростовується детальним розрахунком наданим позивачем. У свою чергу, відповідач за первісним позовом контррозрахунку не надавав.

Твердження відповідача по первісному позову про недійсність п.13.14 додатку №1 до договору, правомірно відхилені судом, оскільки в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, а відповідачем по первісному позову не надано доказів того, що спірний договір або його частина у жодному порядку, в тому числі судовому, визнана недійсною або нікчемною.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

На підставі вищевказаної норми Закону за прострочення виконання зобов'язання позивачем за первісним позовом розраховано та заявлено до стягнення на свою користь 3% річних у розмірі 79278,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 138908,94 грн.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок позивача згідно п. 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, ст.ст. 253-255 Цивільного кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 3% річних у розмірі 79278,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 138908,94 грн.

Щодо вимог зустрічної позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом було порушено умови договору, а саме, що ТОВ «Котлотурбопром» не виконано своєчасно роботи за договором у відповідності до останнього погодженого графіку виконання робіт, який був погоджений сторонами додатковою угодою №4-16/262 від 31.07.2019 року, що підтверджується актами прийому передачі-виконаних робіт.

З посиланням на п. 7.2 договору та ст. 230 Господарського кодексу України, позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 556958,08 грн. штрафу.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов'язань за договором з виконавця стягується пеня у розмірі 2 відсотка вартості зобов'язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Крім цього, виконавець відшкодовує всі понесені замовником збитки, заподіяні затримкою виконання виконавцем зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати виконавець, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач за зустрічним позовом неодноразово звертався до позивача за зустрічним позовом (замовник за договором) з листами-вимогами про неналежне виконання своїх фінансових зобов'язань за договором та про оплату як вже виконаних робіт за договором так і внесення попередньої оплати, оплати за обладнання.

Зокрема, у листі від 20.05.2019 року (вих.номер 664) ТОВ «Котлотурбопром» вказувало на те, що замовником були порушені вимоги ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та умови договору, що призвело до утворення з боку замовника заборгованості перед виконавцем в сумі 9,39 млн.грн. Враховуючи фактичну ситуацію, яка наразі склалась, оскільки замовник не виконав фінансові зобов'язання на значну суму коштів, у ТОВ «Котлотурбопром» обґрунтовано відсутня можливість завершити виконання робіт у строк передбачений у договорі. Подальше виконання робіт можливе лише після здійснення виплати суми заборгованості, яка наразі необхідна для закупівлі матеріалів та залучення субпідрядних організацій для продовження виконання робіт. При цьому враховуючи фінансову заборгованість зі сторони замовника та той факт, що представниками ПАТ «Центренерго» визнано фінансову неспроможність виконати фінансові зобов'язання, ТОВ «Котлотурбопром» пропонувало з дотриманням вимог чинного законодавства підписати додаткову угоду до договору, якою продовжити строк дії договору на виконання зобов'язань щодо виконання робіт до 31.12.2019 року.

11.06.2019 року між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до п. 2 якої сторони погодили, що зобов'язання сторін по виконанню умов договору №16/251 від 12.06.2018 року безпосередньо продовжуються до 31.12.2019 року.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

За змістом положень ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, у тому числі, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що за наявністю прострочення кредитора (позивача за зустрічним позовом), яке полягало у несвоєчасності проведення оплат за спірним договором підряду, а також додаткової угоди до спірного договору про безпосереднє продовження зобов'язань сторін до 31.12.2019 року, прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) щодо строків виконання підрядних робіт за спірним договором підряду та додатковими угодами до нього не настало, що виключає підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді обов'язку сплатити штраф.

Так, відповідач за зустрічним позовом виконав умови договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень, а позивач за зустрічним позовом не виконав покладених на нього обов'язків щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи. Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем по первісному позову належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи відповідача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин та норм права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року у справі №922/449/21 без змін.

Матеріали справи свідчать, що 19.04.2021 року до Господарського суду Харківської області від ТОВ «Котлотурбопром» надійшла заява в якій останнє просило суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/449/21 щодо розподілу судових витрат позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу у сумі 89378,00 грн.

Відповідач за первісним позовом (ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція ПАТ «Центренерго») надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він проти заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні. В обґрунтування заперечень вказував на те, що: обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт; обсяг наданих послуг і виконаних робіт не відповідає критерію необхідності, зокрема, їх вчинення не було обов'язковим та доцільним, а також їх виконання жодним чином не вплинули на перебіг розгляду справи; зміст і доводи інших виготовлених документів є ідентичними змісту і доводам, викладеним у позовній заяві, а наведене обґрунтування позиції позивача становить значно меншу частину документа, ніж сам документ; для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у договорі про надання правничої допомоги адвокат і клієнт повинні узгодити механізм розрахунку гонорару, оскільки відсутність у договорі умов щодо порядку та форми розрахунку гонорару є підставою для зменшення розміру судових витрат; відповідно до ухвал, які були постановлені у даній справі, не вимагалося від учасників справи обов'язкової участі у судових засіданнях; матеріалами справи не підтверджено кількості часу, яка була витрачена адвокатом на відповідні дії; додаткова винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів в разі вирішення справи на користь замовника, яка складає 3% від суми стягнення присудженої на користь замовника, що згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 року становить 64378,00 грн., не відноситься до судових витрат; договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016 укладений, виключно, між позивачем та адвокатом Настенко М.О., а тому жодним чином не стосується інших адвокатів; матеріалами справи не підтверджено факту подання до закінчення судових дебатів заяви про намір подання доказів щодо розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи.

За результатом розгляду заяви додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 року у справі №922/449/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» задоволено і стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 89378,00 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем подано до суду: договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016 року, укладений між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Настенко М.О., ордер серії АХ №1039998 виданий адвокатом Настенко М.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1903 від 25.05.2011 року, договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021 року, укладений між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Кальченко Ю.О., ордер серії АХ№1042626 виданий адвокатом Кальченко Ю.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5585 від 30.10.2019 року, договір про надання правничої допомоги (правової) допомоги від 22.03.2021 року укладений між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Калугіним О.Ю., ордер серії АХ№1047339 від 12.04.2021 року, виданий адвокатом Калугіним О.Ю., додаткова угода №1 від 01.02.2021 року до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 року за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 22.01.2016 року, додаткова угода №1 від 01.03.2021 року до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 року за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021 року, додаткова угода №1 від 01.04.2021 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.04.2021 року за договором про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021 року, угода про співробітництво між адвокатами від 22.03.2021 року.

Так, 22.01.2016 року між ТОВ «Котлотурбопром» (замовник) та адвокатом Настенко М.О. (виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг та юридичної допомоги, відповідно до умов якого, замовник дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги (п. 1.1 договору). Завдання, передбачене п. 1.1. договору, складається з представлення інтересів в цілому в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, судах всіх рівнів та інстанцій, органах внутрішніх справ, прокуратури, а також будь-яких інших контролюючих та правоохоронних органів з будь-яких питань, а також кримінальних справах (кримінальних провадженнях), у яких відкрито провадження відповідно до норм чинного, законодавства. У межах виконання даного договору замовником можуть бути надані додаткові завдання. Для виконання цього договору виконавцю надаються всі права позивача, відповідача третьої особи, якими володіє замовник за виключенням обмежень, встановлених чинним законодавством України. За послуги, надані виконавцем, замовник здійснює оплату протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. За фактом надання послуг сторони щоквартально підписують акт наданих послуг, який складається виконавцем та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість. Замовник зобов'язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання.

01.02.2021 року між сторонами до вказаного договору була підписана додаткова угода №1. Даною додатковою угодою сторони узгодили перелік робіт та послуг виконавця, та їх вартість за завданням щодо представництва, захисту прав та інтересів замовника під час розгляду господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року. Витрати виконавця, пов'язані з направленням поштової кореспонденції під час виконання наданого йому замовником завдання, компенсуються замовником виконавцю, задля чого виконавець повинен надати замовнику копії всіх поштових квитанцій (чеків) із зазначеними у них сумами поштових витрат, які зробив виконавець. Сторони домовились внести зміни до договору щодо порядку прийняття послуг виконавця та викласти п. 2.3. договору у наступній редакції: «За фактом надання послуг сторони підписують акт приймання-передачі надання послуг, який складається виконавцем, та у якому зазначаються всі надання за певний період послуги та їх вартість. Замовник зобов'язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання».

13.04.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Настенко М.О. був підписаний акт приймання - передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг та юридичної допомоги від 22.01.2016 року, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги з представництва інтересів та захисту прав замовника по справі №922/449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року, на загальну вартість у розмірі 84378,00 грн., а саме: юридична усна консультація з вивченням документів - 2000,00 грн., аналіз судової практики, формування правової позиції - 1500,00 грн., підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи - позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року - 5000,00 грн., підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи - відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року - 4000,00 грн., підготовка та складання процесуальної заяви по суті справі - відзив на зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення штрафу у розмірі 556958,08 грн. - 5000,00 грн., представництво інтересів замовника у Господарському суді Харківської області під час розгляду справи №922/449/21 - засідання 30.03.2021 року - 2500,00 грн., додаткова винагорода адвоката за здійснення захисту та представництва інтересів замовника у зв'язку із вирішенням справи №922/449/21 на користь замовника у повному обсязі - 3% від суми стягнення присудженої на користь замовника - 64378,00 грн. Замовник не має жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг.

Крім того, 16.02.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» (замовник) та адвокатом Кальченко Ю.О. (виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг та правової допомоги, відповідно до умов якого, замовник дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги (п. 1.1 договору). Завдання, передбачене п. 1.1. договору, складається з представлення інтересів в цілому в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, судах всіх рівнів та інстанцій, органах внутрішніх справ, прокуратури, а також будь-яких інших контролюючих та правоохоронних органів з будь-яких питань, а також кримінальних справах (кримінальних провадженнях), у яких відкрито провадження відповідно до норм чинного, законодавства. У межах виконання даного договору замовником можуть бути надані додаткові завдання. Для виконання цього договору виконавцю надаються всі права позивача, відповідача третьої особи, якими володіє замовник за виключенням обмежень, встановлених чинним законодавством України. За послуги, надані виконавцем, замовник здійснює оплату протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. За фактом надання послуг сторони щоквартально підписують акт наданих послуг, який складається виконавцем та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість. Замовник зобов'язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання.

01.03.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Кальченко Ю.О. була укладена додаткова угода №1 до договору про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021 року, якою сторони узгодили вартість робіт та послуг виконавця за завданням щодо представництва, захисту прав та інтересів замовника під час розгляду господарської справи №922/449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року. 13.04.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Кальченко Ю.О. був підписаний акт приймання-передачі за договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 16.02.2021 року, відповідно до якого сторони погодили, що виконавцем виконані, належним чином оформлені, а замовником прийняті виконані роботи та надані послуги, обумовлені у п.п. 1.1, 1.2. договору про надання юридичних послуг та правової допомоги №б/н від 16.02.2021 року та додаткової угоди №1 від 01.03.2021 року до вказаного договору, а саме: виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги з представництва інтересів та захисту прав замовника по справі №922/449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року, на загальну вартість у розмірі 2500,00 грн.

Крім того, 22.03.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» (замовник) та адвокатом Калугіним О.Ю. (виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг та юридичної допомоги, відповідно до умов якого, замовник дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги (п. 1.1 договору). Завдання, передбачене п. 1.1. договору, складається з представлення інтересів в цілому в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, судах всіх рівнів та інстанцій, органах внутрішніх справ, прокуратури, а також будь-яких інших контролюючих та правоохоронних органів з будь-яких питань, а також кримінальних справах (кримінальних провадженнях), у яких відкрито провадження відповідно до норм чинного, законодавства. У межах виконання даного договору замовником можуть бути надані додаткові завдання. Для виконання цього договору виконавцю надаються всі права позивача, відповідача третьої особи, якими володіє замовник за виключенням обмежень, встановлених чинним законодавством України. За послуги, надані виконавцем, замовник здійснює оплату протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. За фактом надання послуг сторони щоквартально підписують акт наданих послуг, який складається виконавцем та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість. Замовник зобов'язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання.

01.04.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Калугіним О.Ю. була укладена додаткова угода №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021 року, якою сторони узгодили вартість робіт та послуг виконавця за завданням щодо представництва, захисту прав та інтересів замовника під час розгляду господарської справи №922/449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року. 13.04.2021 року між ТОВ «Котлотурбопром» та адвокатом Калугіним О.Ю. був підписаний акт приймання-передачі за договором про надання правничої (правової) допомоги від 22.03.2021 року, відповідно до якого сторони погодили, що виконавцем виконані, належним чином оформлені, а замовником прийняті виконані роботи та надані послуги, обумовлені у п.п. 1.1, 1.2. договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 22.03.2021 року та додаткової угоди №1 від 01.04.2021 року до вказаного договору, а саме: виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги з представництва інтересів та захисту прав замовника по справі №922/449/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлотурбопром» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/251 від 12.06.2018 року, на загальну вартість у розмірі 2500,00 грн.

Крім того, 22.03.2021 року між адвокатами Настенко М.О., Кальченко Ю.О. та Калугіним О.Ю. підписана угода про співробітництво між адвокатами, умовами якої визначено, що так як, замовником, за його власним бажанням укладено три договори про надання правової (правничої) допомоги: договір про надання юридичних послуг та правової допомоги №б/н від 22.01.2016 року (надалі - «договір 1») з адвокатом Настенко М.О., договір про надання юридичних послуг та правової допомоги №б/н від 16.02.2021 року (надалі - «договір 2») з адвокатом Кальченко Ю.О. та договір надання правової (правничої) допомоги №б/н від 22.03.2021 року (надалі - «договір 3») з адвокатом Калугіним О.Ю., на виконання ст. 24 Правил адвокатської етики, коли замовником надано одне доручення декільком адвокатам постає необхідність у розподілі обов'язків та повноважень виконавця 1, виконавця 2 та виконавця 3, що сумісно виконують доручення відповідно до умов укладених договору 1, договору 2 та договору 3, що визначене цією угодою. Сторони погодили, що під час виконання доручення замовника основним адвокатом є виконавець 1. Виконавець 2 та виконавець 3 діє у справі лише за погодженням виконавця 1, у випадку, коли виконавець 1 з тих чи інших підстав не може забезпечити представництва, захисту прав та інтересів замовника під час розгляду господарської справи №922/449/21. Сторони погодили, що вартість послуг виконавців за укладеними договорами 1-3, визначається виконавцями індивідуально із замовником, при цьому сторони даною угодою визначають, що у випадку ухвалення рішення у справі №922/449/21 на користь замовника, і при цьому вказане досягнуто за рахунок здійснення захисту прав та представництва інтересів замовника усіма виконавцями, додаткова винагорода виконавця 1, що підлягає сплаті згідно із домовленостями виконавця 1 та замовника, буде розподілена між сторонами (виконавцями) у рівних частинах. Виконавець 1, виконавець 2 та виконавець 3 мають всі наявні повноваження, які регламентуються відповідно до укладених: договору 1, договору 2 та договору 3, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Виконавець 1, виконавець 2, виконавець 3 несуть відповідальність перед замовником за виконання доручення відповідно до договору 1, договору 2 та договору 3 особисто.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року №910/13071/19.

Враховуючи те, що позивачем за первісним позовом підтверджено правовий статус адвоката, вчинення відповідних дій з метою представництва та захисту інтересів сторони у справі, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для винесення додаткового рішення і відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача за первісним позовом у розмірі 89378,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «Центренерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 року та на додаткове рішення від 27.04.2021 року у справі №922/449/21 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.04.2021 року у справі №922/449/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12 липня 2021 року

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн

Суддя М.М. Слободін

Попередній документ

98233421

Наступний документ

98233423

Інформація про рішення:

№ рішення:	98233422
№ справи:	922/449/21
Дата рішення:	05.07.2021
Дата публікації:	13.07.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (20.05.2021)
Дата надходження:	12.02.2021
Предмет позову:	стягнення коштів 2145934,41 грн. та за зустрічним позовом ПАТ"Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївська теплова електрична станція ПАТ "Центренерго" до ТОВ"Котлотурбопром" про стягнення 556958,08 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

09.03.2021 10:45	Господарський суд Харківської області
30.03.2021 09:45	Господарський суд Харківської області
13.04.2021 09:45	Господарський суд Харківської області
05.07.2021 11:30	Східний апеляційний господарський суд
28.10.2021 13:00	Касаційний господарський суд
11.11.2021 12:30	Касаційний господарський суд
19.06.2025 09:30	Господарський суд Харківської області