вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" липня 2021 р. Справа№ 910/7951/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Пересенчук Я.Д.,
за участю представників:
від позивача - Алєксєєва Т.І., в порядку самопредставництва;
від першого відповідача - Протас О.М., ордер серії АО №1033703 від 02.07.2021;
від другого відповідача - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 про повернення позовної заяви у справі №910/7951/21 (суддя Мудрий С.М.) за позовом Військової частини НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс” та товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС” про стягнення заборгованості в розмірі 2 717 470,95 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс”, товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС” про стягнення заборгованості в розмірі 2 717 470,95 грн., а саме:
- з товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс” суми заборгованості у вигляді оплачених, але не виконаних робіт за договором підряду від 10.05.2019 №82/19 у розмірі 2 207 919,30 грн., штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків виконання робіт у розмірі 273 062,71 грн. та штрафу у розмірі 214 295,08 грн. за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів,
- з товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС” суми заборгованості у вигляді оплачених, але неякісно виконаних робіт за договором на виконання робіт із технічного нагляду від 21.05.2019 №83/19 у розмірі 18 494,88 грн., штрафних санкцій у вигляді штрафу за підтвердження обсягу робіт, що не виконувались в розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт у сумі 3 698,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 у справі повернуто на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України без розгляду позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс”, товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС” про стягнення заборгованості в розмірі 2 717 470,95 грн., разом з доданими до неї документами.
Так, приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем в позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу №910/7951/21 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що наведені вимоги пов'язані між собою поданими доказами.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.
Представник першого відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Другий відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою.
Також, ухвала суду про проведення судового засідання, призначеного на 05.07.2021, в режимі відеоконференції була направлена на адресу офіційного місцезнаходження вказаної особи, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.
Так, згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи належне повідомлення другого відповідача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.
Статтею 173 названого Кодексу визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення:
з товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс” суми заборгованості у вигляді оплачених, але не виконаних робіт за договором підряду №82/19 на виконання робіт з реконструкції будівлі 51/289 (їдальня), військове містечко №51, м. Луцьк від 10.05.2019 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельний Альянс”, а також штрафних санкцій;
з товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС” суми заборгованості у вигляді оплачених, але не якісно виконаних робіт за договором №83/19 на надання послуг з технічного нагляду при виконанні робіт по об'єкту “Реконструкції будівлі 51/289 (їдальня), військове містечко №51, м. Луцьк” від 21.05.2019 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс ДС”, а також штрафних санкцій.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі вказав, що підставами даного позову є 2 окремі договори, які укладені з різними відповідачами. Таким чином, суду необхідно буде здійснити аналіз кожного окремого договору, надати їм правову оцінку з дослідженням окремо взятого кола доказів.
Отже, за висновком суду, заявлені позовні вимоги становлять 2 самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, тому суд зазанчив, що сумісний їх розгляд призведе до утруднення вирішення спору, а також до неповного з'ясування фактичних обставин справи, неправильної оцінки доказів, поверхневого розгляду справи, що в результаті матиме наслідком скасування судового рішення судами вищих інстанцій.
Також, суд зазначив, що сумісний розгляд таких позовних вимог значно затягне і утруднить розгляд справи та буде мати наслідком порушення завдань та строків господарського судочинства.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції необґрунтованими враховуючи наступне.
Так, підставою вказаних позовних вимог позивач визначив обставини неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань за договорами: підряду №82/19 на виконання робіт з реконструкції будівлі 51/289 (їдальня), військове містечко №51, м. Луцьк від 10.05.2019 року та на надання послуг з технічного нагляду при виконанні робіт по об'єкту “Реконструкції будівлі 51/289 (їдальня), військове містечко №51, м. Луцьк” від 21.05.2019 року.
При цьому, позивач в позові вказав, що перший відповідач на підставі договору підряду №82/19 виконував роботи на об'єкті, а другий відповідач на цьому ж об'єкті здійснював технічний нагляд згідно договору на надання послуг з технічного нагляду при виконанні робіт по об'єкту “Реконструкції будівлі 51/289 (їдальня), військове містечко №51, м. Луцьк” від 21.05.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що внаслідок неналежного виконання другим відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором технічного нагляду, позивачем було прийнято від першого відповідача та оплачено роботи із завищеними обсягами.
Також, позивач вказував, що наведені вимоги пов'язані між собою поданими доказами, оскільки Акти приймання виконаних будівельних робіт, які позивач подав на підтвердження своїх вимог до відповідачів, є підписаними першим відповідачем, як підрядником, та завізовані другим.
Таким чином, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки необхідність об'єднання в позовній заяві декількох позовних вимог, що мають різні підстави виникнення, обґрунтовано позивачем пов'язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог.
При цьому, на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 у справі № 905/909/19).
Окрім наведеного, вимога до другого відповідача є похідною від вимоги до першого, оскільки її задоволення залежить від задоволення цієї основної вимоги.
Так, встановлення обставин порушення виконання своїх зобов'язань за договором першим відповідачем впливає на результат розгляду іншої вимоги до другого відповідача (неналежність здійснення технічного нагляду останнім, що мало наслідком прийняття позивачем робіт в обсязі більшому, аніж є фактично виконаним першим відповідачем, як підрядником).
До того ж, на час постановлення оскаржуваної ухвали статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції після 15.12.2017), на відміну від статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об'єднання позовних вимог перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору.
Слід також зазначити, що місцевим господарським судом зазначаючи, що позивачем було порушено правила об'єднання позовних вимог, не було враховано положення частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
За наведених обставин, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки застосування у даному випадку положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є неправомірним.
Згідно ч. 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Отже, справа підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Підпунктом в) п. 4 ч.1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, зокрема, про повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 про повернення позовної заяви у справі №910/7951/21 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 про повернення позовної заяви у справі №910/7951/21 скасувати.
3. Справу №910/7951/21 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 12.07.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко