вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" липня 2021 р. Справа№ 910/573/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія",
на рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року
у справі № 910/573/21 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група",
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія",
про стягнення 106 293, 88 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "Українська страхова група", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", відповідач) про стягнення 106 293,88 грн. (а.с. 1-6).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0401-00001/52 від 29.05.2019, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі №910/573/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" 99 000,00 грн. - страхового відшкодування, 2 533,35 грн. - судового збору та 2 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.117-126).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
2.1. ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить "скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 по справі № 910/573/21 у частині задоволення позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" відмовити. У решті рішення залишити без змін".
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
2.1. У апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність страхового випадку та відсутність підстав для виплати страхового відшкодування оскільки згідно з наданими до ПрАТ «УПСК» документами, водій ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ПП «Транс Логістик», що підтверджується витягом з наказу № 62-ок від 30.03.2018 та постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 у справі 523/270/20. Із зазначеного слідує, що водієм було завдано шкоди своєму роботодавцю - ПП «Транс Логістик», а для відшкодування матеріальної шкоди, що завдана працівником юридичній чи фізичній особі, з якою він знаходиться в трудових відносинах, слід застосовувати норми трудового права.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
2.1. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що у даному випаду особою, відповідальність якої застрахована є ОСОБА_1 водій забезпеченого транспортного засобу МАН, державний номер НОМЕР_1 за полісом А0/003662072, страхувальником за яким є відповідач. Потерпілою особою є ПП "Транс Логістик", власник пошкодженого транспортного засобу МАН, державний номерний знак № НОМЕР_2 . А виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, законом покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а саме на ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2021 судову справу № 910/573/21 разом з апеляційною скаргою ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 р. у справі №910/573/21 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.
6.3. ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 р. у справі № 910/573/21 та повідомлено сторін про те, що розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
7. Інші процесуальні дії у справі: не вчинялись.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 29.05.2019 між ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ПП «Транс Логістик» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0401-00001/52, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, зокрема автомобілем «MAN», державний номер НОМЕР_2 (а.с. 7-21).
8.2. Строк дії договору: з 06.06.2019 по 05.06.2020.
8.3. 12.03.2020 на Нерубайська с/р, Логістичний центр, масив №2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «MAN TGM 18.240» державний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_1 .
2. При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" автомобіль «MAN», державний номер НОМЕР_2 .
8.4. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, що сталося 12.03.2020 на Нерубайська с/р, Логістичний центр, масив №2, за участю автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «MAN TGM 18.240» державний номер НОМЕР_1 .
8.5. Згідно ремонтної калькуляції №ССКА-6472 від 26.12.2019 (а.с.34-35) та акту виконаних робіт № ОD-1953598 від 27.02.2020 (а.с.39-40) вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAN", державний номер НОМЕР_3 становить 101 997, 35 грн.
8.6. 16.01.2020 та 13.03.2020 позивачем складено страхові акти № ССКА-6472 та № ССКА-6472/1 (а.с. 37, 42), згідно яких виплата страхового відшкодування складає 101 997, 35 грн.
8.7. Відповідно до зазначеної вище ремонтної калькуляції, акту виконаних робіт та страхового акту позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 101 997, 35 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 1129 від 16.01.2020 та № 7243 від 13.03.2020 (а.с.38, 43).
8.8. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "MAN TGM 18.240" державний номер НОМЕР_4 застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за полісом серії АО № 003662072 (а.с.44).
8.9. Позивач звернувся до відповідача із заявою №11/19972 від 17.04.2020 про виплату (страхового) відшкодування. (а.с. 45). Відповідач вказану заяву залишив без задоволення.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
9.1. 12.03.2020 на Нерубайська с/р, Логістичний центр, масив №2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «MAN TGM 18.240» державний номер НОМЕР_1 , під управлінням Новоселова С.О.
9.2. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, що сталося 12.03.2020 на Нерубайська с/р, Логістичний центр, масив №2, за участю автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 та автомобіля «MAN TGM 18.240» державний номер НОМЕР_1 .
9.3. В зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням водієм транспортного засобу "MAN TGM 18.240" державний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування потерпілій особі.
9.4. Вартість страхового відшкодування автомобіля «MAN», державний номер НОМЕР_2 , сплачено ПрАТ "СК "Українська страхова група" на підставі договору добровільного страхування та страхових актів № ССКА-6472 від 16.01.2020 та №ССКА-6472/1 від 13.03.2020 складає 101 997,35 грн.
9.5. Позивачем, на виконання договору №28-0401-00001/52 від 29.05.2019 добровільного страхування наземного транспорту було здійснено виплату страхового відшкодування в зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "MAN TGM 18.240" державний номер НОМЕР_4 застрахована у відповідача за полісом № АО/3662072.
9.6. В зв'язку з тим, що сума фактичних витрат позивача перевищує страхову суму (ліміт відповідальності), що передбачено в полісі серії АО № 0003662072, сума страхового стягнення з відповідача обмежується даним лімітом та зменшується на розмір франшизи.
9.7. З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "СК "Українська страхова група" направило на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування № 11/19972 від 17.04.2020, яка залишено без виконання та про що відображено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля "MAN", державний номер НОМЕР_3 , в зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля "MAN TGM 18.240" державний номер НОМЕР_4 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія".
10.2. Також колегія суддів погоджується з тим, що у даному випадку має місце не регрес, а суброгація, а покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
10.3. Крім того, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав щодо задоволення позивних вимог в частині нарахування пені, 3 % річних та інфляційних витрат за період з 20.07.2020 по 14.12.2020. в зв'язку з відсутністю доказі направлення заяви № 11/19972 від 17.04.2020 про виплату страхового відшкодування на адресу відповідача (та/або на електронну пошту відповідача, як вказує позивач), як і відсутні докази отримання відповідачем такої заяви 19.04.2020, як вказує позивач та саме від цієї дати відраховує 90 днів згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
9.1. Твердження скаржника щодо відсутність страхового випадку та відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки постанова Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц на яку посилається відповідач не стосується правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, адже у вказаній справі правовідносини виникли з приводу стягнення страховиком (страховою компанією) в порядку регресу відшкодування зі свого страхувальника та водія забезпеченого транспортного засобу (працівника страхувальника), у зв'язку з неповідомленням останніми про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно, у постанові від 05.12.2018 Суд дійшов висновку, що працівник страхувальника не є належним відповідачем у справі № 426/16825/16-ц, оскільки він керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків, тому саме страхувальник як володілець транспортного засобу має нести обов'язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:
12.1. Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання страхового відшкодування.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).
13.3. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
13.4. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
13.5. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
13.6. Cуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України).
13.7. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).
13.8. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - матеріали справи не містять.
13.9. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
13.10. Враховуючи положення зазначених правових норм з урахуванням відсутності клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
13.11. Положеннями ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
13.12. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
13.13. Згідно статті 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
13.14. Пунктом першим статті 352 Господарського кодексу України, визначено, що страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
13.15. У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
13.16. Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
13.17. Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
13.18. Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування" визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
13.19. Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
13.20. Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
13.21. Також, статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
13.22. Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
13.23. Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
13.24. Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі №910/573/21 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі № 910/573/21 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі № 910/573/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі №910/573/21 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 у справі № 910/573/21.
4. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія".
5. Справу №910/573/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 12.07.2021 р.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова