Справа № 757/23728/18-ц
Провадження № 2/752/706/21
Іменем України
30.06.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в особі представника звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2017 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 451188434 на суму 7200,00 грн зі сплатою процентів строком на 7 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника. 31.10.2017 строк платежу за договором закінчився, а відповідач не виконав свої зобов'язання, а саме не повернув кредит та не сплатив проценти.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 27923,12 грн та судовий збір.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява, в якій просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав, також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2017 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 451188434 було укладено договір про надання кредиту № 451188434 на суму 7200,00 грн зі сплатою процентів строком на 7 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.4.1 договору, позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування в розмірі 1,53% від суми кредиту за кожний день користування.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що невід'ємною частиною якого є «Правила палання грошових коштів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої обов'язки визначені правилами.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутнє підтвердження, що текст Правил розміщений на сайті фінансової установи, позивачу надавався.
Згідно п. 4.3. договору, у разі порушення позичальником виконання зобов'язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за цим договором, він зобов'язується сплатити на користь Фінансової установи пеню у розмірі 3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення кредиту, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору до моменту повного погашення заборгованості за кредитом.
Як стверджує позивач, 24.10.2017 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти у сумі 7200,00 грн на банківський рахунок відповідача (банківська карта № НОМЕР_1 ), зазначений у заявці позичальника, що підтверджується платіжним дорученням, яке засвідчує факт передачі грошових коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позичальника і факт укладання між ними кредитного договору формі електронного документа.
Станом на 10.05.2018 заборгованість за договором про надання кредиту № 451188434 від 24.10.2017 склала: суму кредиту - 7200,00 грн, проценти за користування кредитом - 771,12 грн, пеня - 20952,00 грн, сплачено відповідачем добровільно - 1000,00 грн, а всього 27923,12 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Позивач надав суду документи, що підтверджують лише факт існування оспорюваних правочинів та нарахування заборгованості за ними.
Разом з тим, до позовної заяви не додано ні копії паспорта, ні копії ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , підтвердження належності останньому банківської карти, на яку були перераховані кредитні кошти.
Стороною позивача не надано жодного доказу на підтвердження таких обставин, зазначені відомості ґрунтуються виключно на письмових поясненнях позивача. Тобто позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що саме відповідач брав кредит за договором про надання кредиту № 451188434 від 24.10.2017.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Ю.Ю. Мазур