Справа № 690/821/21
Провадження № 1-кп/690/97/21
22 червня 2021 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12020250140000638 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року за результатами підготовчого провадження призначено судовий розгляд вказаного кримінального провадження.
У судовому прокурор ОСОБА_4 заявила письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб у нічний період доби з 22 год. до 07 год. за адресою: АДРЕСА_1 , а також покласти на нього обов'язки - з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, місце проживання; повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет).
Вказане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували і під час досудового розслідування, зокрема, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 не одружений, офіційно не працевлаштований та за місцем своєї реєстрації не проживає.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити. Наявність ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду мотивувала тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тож під тягарем відповідальності за скоєне та усвідомленням можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити своє місце проживання.
Існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні мотивувала тим, що він знає їх особисто та перебуває з ними в дружніх відносинах. Додатково вказала, шо ОСОБА_3 може здійснювати також незаконний вплив і на потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Наявність ризику вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення мотивувала тим, що він має схильність до порушення Правил дорожнього руху, що підтверджується витягом з «АРМОР», у зв'язку з чим неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його невмотивованим. Також пояснив, що під час досудового розслідування він належним чином виконував свої процесуальні обов'язки, жодних протиправних дій не вчиняв. Додатково вказав, що дійсно з 2010 року, тобто часу отримання права на керування транспортним засобом, декілька разів порушував Правила дорожнього руху, за що притягувався до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_5 подав до суду письмове заперечення на клопотання прокурора, яке підтримав у судовому засіданні, за змістом якого воно містить формальне посилання на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, без надання доказів на підтвердження їх існування. Також зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 є учасником бойових дій на сході України, позитивно характеризується за місцем роботи, має родину - батька, матір, сестру, брата, що підтверджує його міцні соціальні зв'язки, та останнім часом постійно проживає за місцем реєстрації - АДРЕСА_2 . Додатково вказано, що відсутність у ОСОБА_3 дружини та дітей не може негативно свідчити про нього.
Захисник ОСОБА_6 вказав на безпідставність клопотання прокурора та просив відмовити в його задоволенні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вже понад місяць не має жодного запобіжного заходу, однак від суду не переховується - з'являється в судове засідання за кожним викликом, так як хоче довести безпідставність пред'явленого йому обвинувачення. Також просив врахувати те, що під час підготовчих судових засідань питання щодо обрання його підзахисному запобіжного заходу прокурором не порушувалось.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_10 підтримавли клопотання прокурора та просили його задовольнити, оскільки з часу досудового розслідування нічого не змінилося.
Потерпілий ОСОБА_9 підтримав клопотання прокурора, однак свою позицію не мотивував. На запитання суду пояснив, що до дорожньо-транспортної пригоди вони з ОСОБА_3 товаришували, а потім фактично припинили спілкування. Також вказав, що з часу дорожньо-транспортної пригоди, ні обвинувачений ОСОБА_3 , ні інші особи від його імені, на нього не тиснули та не впливали.
ОСОБА_11 , представник потерпілого ОСОБА_9 , вказала, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснювати тиск на свідків та потерпілих, а тому клопотання прокурора слід задоволити.
Заслухавши думки сторін судового провадження, врахувавши їх доводи, не вирішуючи питання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 , а також правильність кваліфікації інкримінованого йому діяння, виходячи лише з матеріалів обвинувального акту та клопотання прокурора, а також матеріалів, наданих стороною захисту, суд вважає, що відсутні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до змісту п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_3 інкриміновано порушення 25.10.2020 року під час керування транспортним засобом Правил дорожнього руху, в тому числі керування ним у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої один з пасажирів отримав тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а інший - тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті.
На даний час суд позбавлений можливості надати оцінку вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки такі докази судом не досліджувалися, однак їх наявність вказано у обвинувальному акті та додатках до нього, серед яких - показання потерпілого, свідків та висновки експертиз.
Обвинуваченому ОСОБА_3 виповнилося 28 років, у минулому він до кримінальної відповідальності не притягувався. Згідно наданих стороною захисту документів ОСОБА_3 є учасником бойових дій, що підтверджується копіями довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2015 року № 1318 та посвідчення від 25.09.2018 року серії НОМЕР_2 , має постійне місце проживання за адресою реєстрації в с. Дашуківка Черкаської області.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують Конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Тож судом враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в Рішенні від 14.10.2010 року в справі «Хайредінов проти України» про те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Також за змістом рішень Європейського суду з прав людини від 15.12.2016 року в справі «Ігнатов проти України» та від 06.10.2016 року в справі «Строган проти України» вказано, що небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі важкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі.
З огляду на вказане, оцінюючи ризик щодо ймовірного переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує, що він від явки до суду не ухилявся, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким, за яке передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, за час досудового розслідування запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно нього не обирався, докази його переховування чи умисної неявки до органу досудового розслідування прокурором не надано.
Крім того, суд не бере до уваги доводи прокурора про відсутність у ОСОБА_3 дружини та дітей, як обставину, яка свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
При цьому, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки характеристика на ОСОБА_3 , видана директором ТОВ «Рапсодія», не містить ні дати її складення, ні зазначення періоду роботи ОСОБА_3 . Крім того, доказами працевлаштування є цивільно-трудовий договір чи трудовий договір, однак їх суду не надано.
Також стороною захисту не надано суду доказів щодо наявності в обвинуваченого ОСОБА_3 батька, матері, сестри та брата, про що вказано у заперечені захисника ОСОБА_5 .
Водночас, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, мінімальний, що не потребує застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічну пору доби.
Крім того, запобіжний захід про обрання якого просить прокурор жодним чином не нівелює ризик, яким мотивовано необхідність його обрання, - можливість обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватися від суду, оскільки такі дії він може вчинити в денну пору доби. При цьому, прокурором не мотивовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику.
Оцінюючи реальність ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що прокурором не надано доказів, що обвинувачений ОСОБА_3 безумовно буде незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою змусити їх змінити покази, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт передано для розгляду до суду, а свідки під час їх допиту у ході судового розгляду даного кримінального провадження будуть приведені до присяги та повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
Вказане узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в Рішенні від 18.07.2013 року в справі «Москаленко проти України» про те, що ризик того, що особа примушуватиме свідків і потерпілого давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних.
Таким чином, ризик впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні, який ймовірно існував під час досудового розслідування, на даний час хоча повністю не відсутній, але суттєво знижений, та йому можливо запобігти й шляхом обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж той що вказаний у клопотанні прокурора.
Доводи прокурора про наявність ризику вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з безпекою дорожнього руху, та його схильність до вчинення адміністративних правопорушень на транспорті, судом оцінюється критично.
Вказане обумовлено тим, що надані прокурором роздруківки з ресурсу «http://101.11.7.11/armor/pub/qform/…» про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП (09.02.2018), ст. 124 КУпАП (20.02.2018, 12.05.2020), ч. 1 ст. 126 КУпАП (08.12.2018), не має статусу офіційного документу, також достовірність вказаних у них відомостей не засвідчено ні підписом прокурора, який їх надає, ні посадовою особою, яка їх надала прокурору. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Крім того, суд враховує й те, що прокурор мотивуючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення та вказуючи на його схильність до порушення Правил дорожнього руху, однак під час досудового розслідування, з метою запобігання вчиненню підозрюваним ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, не вживав заходів до його тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортним засобом, у порядку, передбаченому главою 13 КПК України.
З огляду на вказане, суд вважає, що за наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашнього арешту, для їх запобігання, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України має наслідком відмову в задоволенні його клопотання.
Водночас згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, вважаючи його співмірним з існуючими ризиками, таким, що відповідає особі обвинуваченого, та достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не буде обмежувати його можливість до працевлаштування з метою отримання законних джерел для існування.
Крім того, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 ряд обов'язків, з переліку передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов'язків, та мінімізуватиме ризики переховування від суду та впливу на свідків у справі, зокрема: прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожним викликом, здійсненим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, у визначений дату та час; повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування у будь-який спосіб, поза межами судових засідань, з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12020250140000638, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю 2 місяці, тобто до 22 серпня 2021 року, включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 176-178, 181, 194, 314-316, 376, 392, 395 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на дві місяці, тобто до 22 серпня 2021 року, включно, а саме:
1)прибувати до Ватутінського міського суду Черкаської області за кожним викликом, здійсненим у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, у визначений дату та час;
2)повідомляти Ватутінський міський суд Черкаської області про зміну свого місця проживання та роботи;
3)утримуватися від спілкування у будь-який спосіб, поза межами судових засідань, з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні № 12020250140000638, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків - до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Початок строку дії особистого зобов'язання обраховувати з дня винесення даної ухвали.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання обвинувачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , покласти на прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в частині обраного запобіжного заходу до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25.06.2021 року о 14 год. 50 хв.
Суддя ОСОБА_1