08 липня 2021 року м.Рівне Справа №569/10589/21
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Левчук О.В.,
при секретарі - Янок М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови
В засіданні приймали участь:
позивач: Стріла В. М.
відповідач: не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови, в якому просить суд скасувати винесену поліцейським постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4239929 від 21.05.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700, 00 гривень.
Ухвалою Рівненського міського суду від 28.05.2021 у даній справі відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В установлений законом строк відповідач подав відзив на позов, в якому позовних вимог позивача не визнав, зазначивши, що останній дійсно вчинив інкриміноване йому порушення Правил, а тому законно підданий адміністративному стягненню у виді штрафу, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування постанови. Зазначив, що факт вчинених позивачем правопорушень був виявлений ним безпосередньо при здійсненні контролю за безпекою дорожнього руху. При цьому, був використаний прилад TruCam LTI 20/20, який пройшов відповідну сертифікацію. У визначеній законом процедурі ним було здійснено фіксацію виявленого порушення Правил та винесено постанову, відповідно до якої на позивача було накладено штраф в межах санкції ч.1 ст. 122 КУпАП, якою встановлена відповідальність за вказане порушення. В якості доказу перевищення швидкості надав суду відповідне фото та відео, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху, швидкості руху, зафіксоване приладом TruCam.
У судовому засіданні 08.07.2021 позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 08.07.2021 поліцейський роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Гордійчук Юлія Андріївна, як свідок дала показання, що нею було винесено постанову серії ЕАН №4239929 від 21.05.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначила, що внаслідок технічного збою у постанові було вказано, що постанова складена у с. Колоденка, а не с. Крупець.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями, визначеними ст.ст. 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов до такого висновку.
Як встановлено судом 21.05.2021 поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Гордійчук Юлією Андріївною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4239929 згідно з якою ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Kuga НОМЕР_1 , на а/д м06 Київ -Чоп 425 км, с. Колоденка перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год, а саме в н.п. Рівне позначеного дорожніми знаками 5.45, 5.46, рухався зі швидкістю 105 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 ТС000658, чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху, перевищення встановленого обмеження швидкості руху більше як на 50 км/год, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 122 КУпАП. Прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700, 00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, у ході розгляду даної справи необхідно встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує більш як на п'ятдесят кілометрів на годину та саме в межах населеного пункту.
Водночас, відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
У пункті 5 (Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення) постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4239929 від 21.05.2021 вказано, що правопорушення допущено на а/д м06 Київ-Чоп 425 км в с. Колоденка та населеному пункті Рівне
В позовній заяві позивач посилається на те, шо відсутні будь-які докази знаходження автомобіля в населеному пункті.
Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Рівненській області від 26.12.2019 село Крупець (в напрямку руху від м.Київ до м.Львів) дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту» села Крупець розташований на 424+540 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп, дорожній знак 5.46 «Кінець населеного пункту» села Крупець розташований на 425+890 км автомобільного шляху М06 Київ-Чоп.
Відповідач вказує, що транспортний засіб, яким керував позивач в момент фіксації поліцейським лазерним пристроєм TruCam LTI 20/20 №ТС000054 знаходився в межах с.Крупець
Водночас, як стверджується постановою серії ЕАН №4239929 від 21.05.2021 правопорушення допущено на а/д м06 Київ-Чоп 425 км в с. Колоденка та населеному пункті Рівне. При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що місце вчинення правопорушення було зазначено інше внаслідок технічного збою в пристрої відповідачем суду не надано.
Крім того, дослідженням фотоматеріалів з приладу TruCam LTI 20/20 №ТС000658, яким зафіксовано швидкість руху транспортного засобу, яким керував позивач, та долученого до матеріалів справи відеозапису судом встановлено, що такі фотоматеріали та відеоматеріали не містять інформації щодо того, що зображена на них частина траси розташована в межах населеного пункту с.Крупець, на таких відсутній дорожній знак, яким позначається початок або кінець населеного пункту.
Так, згідно ПДР дорожній знак 5.45 позначає - «Початок населеного пункту». Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. Отже, згідно ПДР знак 5.45 позначає не лише найменування населеного пункту, а й його початок. При цьому, місце встановлення такого знаку співпадає з фактичними межами забудови населеного пункту. Відтак, зона дії знаку 5.45. поширюється на ділянку автодороги від місця його установлення до знаку 5.46.
Докази наявності знаку 5.45 необхідні для визначення законності накладення адміністративного стягнення ще й тому, що ПДР України також передбачений дорожній знак 5.47 - «Початок населеного пункту», який містить і означає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
На переконання суду, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху в контексті перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год саме в населеному пункті с.Крупець.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа №743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови не підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху в контексті перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год. саме в населеному пункті с.Крупець, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 21.05.2021 серії ЕАН №4239929 слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Крім того, твердження позивача про неправомірність використання приладу TruCam LTI 20/20 №ТС000658, є необґрунтованими, оскільки до матеріалів справи долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/120905, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 28.12.2020 та чинного до 28.12.2021, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000658 є придатним до застосування.
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3 197-12.
При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, суд дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 122 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 21.05.2021 серії ЕАН №4239929 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо судових витрат, то в силу приписів статті 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454, 00 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови задовольнити.
Скасувати постанову від 21.05.2021 серії ЕАН №4239929 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.122 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 454, 00 грн сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (вул. Степана Бандери, 14а, м.Рівне, 33028)
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ, ЄДРПОУ 40108646).
Повне судове рішення складене та підписане 12 липня 2021 року.
Суддя Левчук О. В.